Єзекиїл 34

Біблія	Biblia Matos Soares
1 Надійшло до мене таке слово Господнє:	1 Foi-me dirigida a palavra do Senhor, nestes termos;
2 «Сину чоловічий! Пророкуй проти пастирів Ізраїля, пророкуй і скажи пастирям: Так говорить Господь Бог: Горе пастирям Ізраїля, що пасуть самих себе! Чи ж не вівці пастирям пасти?	2 Filho de homem, profetiza acerca dos pastores de Israel; profetiza, dize a esses pastores: Assim fala o Senhor Deus: Ai dos pastores de Israel que se apascentam a si próprios! Porventura não é o rebanho que deve ser apascentado pelos pastores?
3 Ви пили молоко, одягались у вовну, різали, що було гладке, овець же не пасли.	3 Vós bebeis o leite, vestis-vos de lã, matais as reses mais gordas, mas não apascentais o meu rebanho.
4 Слабих овець ви не підсилю вали, недужих не гоїли; ранених не перев’язували, розбіглих не завертали, загублених не шукали. Ви правили ними жорстоко й насильно.	4 Não fortalecestes as ovelhas débeis, não curastes as enfermas, não pensastes a ferida, não fizestes voltar a desgarrada não buscastes a perdida, mas exercestes domínio sobre elas com aspereza e com prepotência.
5 І розсипались вони без пастуха та й стали здобиччю усіх польових звірів. Вони розсипались.	5 Assim as minhas ovelhas se dispersaram, por não terem pastor, tornaram-se a presa de todas as feras do campo, desgarraram-se.
6 Блукають мої вівці по всіх горах та по всіх горбах високих; по всій країні розсипались мої вівці; ніхто за них не питає, ніхто їх не шукає.	6 O meu rebanho erra por todas as montanhas e por todos os outeiros elevados; o meu rebanho anda disperso por toda a face da terra, sem haver ninguém que tome cuidado dele. sem haver ninguém que o procure.
7 Тому слухайте, пастухи, слово Господнє:	7 Por isso, ó pastores, ouvi a palavra do Senhor:
8 Клянусь, як от живу я, — слово Господа Бога, — за те, що овець моїх віддано на розграбування, за те, що вони стали здобиччю польових звірів, — бо пастуха не було, — за те, що пастухи мої не дбали про моє стадо, бо мої пастухи пасли самих себе, овець же моїх не пасли,	8 (Juro) pela minha vida, diz o Senhor Deus: Porque as minhas ovelhas foram entregues à rapina se tornaram o pasto de todas as feras do campo, por falta de pastor; porque os meus pastores não cuidaram do meu rebanho, mas só cuidavam de se apascentar a si mesmos, e não em apascentar as minhas ovelhas,
9 за те, пастухи, слухайте слово Господнє!	9 ouvi portanto, ó pastores, a palavra do Senhor:
10 Так говорить Господь Бог: Ось я проти пастухів. Я заберу моїх овець із їхніх рук і не дам їм більше пасти мої вівці. Вони не будуть більше пасти самих себе. Я вирву в них із рота мої вівці, і не будуть більше вони їм їжею.	10 Isto diz o Senhor Deus: Eu mesmo vou pedir contas a esses pastores das minhas ovelhas; não mais os deixarei apascentar o rebanho, e, assim, não se apascentarão mais a si próprios. Arrancarei as minhas ovelhas da sua boca de modo que não lhes servirão mais de pasto,
11 Так бо говорить Господь Бог: Сам, сам я буду дбати за моїх овець і буду їх доглядати.	11 Eis, pois, o que diz o Senhor Deus: Eu mesmo cuidarei das minhas ovelhas e vigiá-las-ei.
12 Як пастух наглядає за своїм стадом, стоячи серед овець, що були порозбігалися, так наглядатиму і я за моїми вівцями. Я приведу їх назад з усіх тих місць, куди вони хмарного дня під темряву були порозбігались.	12 Assim como um pastor visita o seu rebanho no dia em que se rebanho, acha no meio das suas ovelhas (depois que andaram) desgarradas, assim visitarei as minhas ovelhas e as livrarei de todos os lugares por onde tinham .andado dispersas no dia de nublado e de escuridão.
13 Я виведу їх з-між народів, і позбираю їх із чужих країн, і приведу їх у їхню землю. Я буду пасти їх по горах ізраїльських, коло потоків і по всіх заселених місцях країни.	13 Tirá-las-ei dentre os povos e juntá-las-ei de diversos países; introduzi-las-ei na sua terra e apascentá-las-ei sobre os montes de Israel, ao longo das ribeiras e em todos os lugares habitáveis do país.
14 Я буду пасти їх по гарних пасовиськах, випаси їх будуть на високих горах ізраїльських. Там вони будуть відпочивати на гарному випасі й пастись на тучному пасовиську, на горах ізраїльських.	14 Levá-las-ei a pastar nas pastagens férteis; os altos montes de Israel serão o seu acolhedouro: lá repousarão sobre as verdes relvas, terão sobre os montes de Israel abundantes pastagens.
15 Сам я пастиму мої вівці, сам поведу їх на спочинок, — слово Господа Бога.	15 Apascentarei, eu próprio, as minhas ovelhas, fá-las-ei repousar, diz o Senhor Deus.
16 Котре запропастилось, я відшукаю, котре відлучилось, заверну; поранене перев’яжу, недуже підсилю, що жирне й буйне — збережу. Я буду їх пасти по правді.	16 Irei procurar a perdida, farei voltar a desgarrada, pensarei a ferida, fortalecerei a fraca, conservarei a gorda e forte, apascentarei com justiça,
17 Вас же, мої вівці, — так говорить Господь Бог, — буду судити між вівцею та вівцею, між бараном та козлом.	17 Quanto n vós, ovelhas minhas, isto diz o Senhor Deus: Eis que vou fazer julgamento (de discriminação) entre ovelhas e ovelhas, vou julgar carneiros e bodes,
18 Чи ж то для вас не досить пастися на доброму пасовиську, що ви ще й те, що зостається від вашого пасовиська, топчете ногами? Чи то ж для вас не досить пити чисту воду, що ви решту її каламутите ногами,	18 Porventura não vos bastará ter pastagens excelentes? (Não contentes com isso) calcastes aos pés o resto dos vossos pastos; depois de terdes bebido água límpida, turvastes o resto com os vossos pés.
19 так, що мої вівці мусять пастись на витолоченому вашими ногами пасовиську та й пити скаламучену вашими ногами воду?	19 Assim as minhas ovelhas tinham de se apascentar do que tinha sido pisado com os vossos pés, e tinham de beber do que os vossos pés tinham turvado.
20 Тому ось що говорить Господь Бог: Оце я буду судити між гладкою та худою вівцею.	20 Portanto isto vos diz o Senhor Deus: Eis que eu mesmo julgarei entre ovelha gorda e ovelha magra.
21 Тому, що ви всіх слабких овець штовхаєте то боком, то плечем, і колете рогами, аж покіль не повиганяєте їх геть надвір,	21 Visto que vós molestastes com os vossos costados e ombros todas as ovelhas fracas, e (como touros) com as vossas pontas as feristes, até as lançar fora.
22 то я допоможу моїм вівцям, щоб їх не грабували більше. Я буду судити між вівцею та вівцею.	22 vou àcudir às minhas ovelhas, para que não fiquem expostas à pilhagem, e julgar entre ovelhas e ovelhas.
23 Я поставлю над ними єдиного пастиря, що пастиме їх, слугу мого Давида. Він буде їх пасти, він буде пастирем над ними.	23 Suscitarei um único pastor que as apascente, o meu servo Davide: ele as apascentará e será o seu pastor.
24 І я, Господь, буду їх Богом, слуга ж мій Давид буде серед них князем. Я, Господь, сказав це.	24 Eu, o Senhor, serei o seu Deus, e o meu servo Davide será príncipe no meio delas. Eu, o Senhor, o disse.
25 Я зроблю з ними союз миру й вижену з країни хижих звірів, так що вони житимуть безпечно в степу і спатимуть по лісах.	25 Farei com elas uma aliança de paz e exterminarei do país os animais ferozes. Elas habitarão, com segurança, no deserto, dormirão no meio dos bosques.
26 Я дам їм, і тим, що навкруги моєї гори, благословення, і пошлю дощ у свій час, і це будуть дощі благословення.	26 Pô-las-ei ao redor da minha colina, farei cair as chuvas a seu tempo: serão chuvas de bênção.
27 Польове дерево родитиме свій плід, і земля даватиме врожай свій, і вони будуть безпечні на своїй землі, і зрозуміють, що я — Господь, як я поламаю занози в їхньому ярмі та вирятую їх з руки тих, що їх поневолили.	27 A árvore dos campos dará o seu fruto, a terra dará os seus produtos, e as minhas ovelhas habitarão sem temor no seu país. Saberão que eu sou o Senhor, quando eu tiver quebrado as cadelas do seu jugo e as tiver arrancado das mãos daqueles que as dominam.
28 Не будуть вони більше здобиччю народів, і звірі в країні не будуть їх пожирати. Вони житимуть безпечно, і ніхто не буде їх лякати.	28 Não serão mais a presa das nações, nem os animais da terra as devorarão; mas habitarão com toda a segurança, sem terem nada que temer.
29 Я вирощу в них буйну рослинність, ніхто не буде більше гинути з голоду на землі, і вони не зазнаватимуть більше зневаги від народів.	29 Farei brotar para elas uma vegetação de grande nomeada; não tornarão a ser consumidas pela fome sobre a terra, nem trarão mais sobre si o opróbrio das nações.
30 Вони зрозуміють, що я, Господь, — Бог їхній, що я з ними, а вони, дім Ізраїля — мій народ, — слово Господа Бога.	30 Então saberão que eu, o Senhor seu Deus, estarei com elas. e que elas, (as ovelhas da) casa de Israel são o meu povo, diz o Senhor Deus.
31 Ви — мої вівці, вівці мого пасовиська, а я — Бог ваш», — слово Господа Бога.	31 Vós, ovelhas minhas, sois o rebanho humano da minha pastagem, e eu sou o Senhor vosso Deus, oráculo do Senhor Deus.