Єзекиїл 25
123456789101112131415161718192021222324252627282930313233343536373839404142434445464748
Буття
Вихід
Левіт
Числа
Второзаконня
Ісуса Навина
Суддів
Рути
І Самуїла
ІІ Самуїла
І Царів
ІІ Царів
І Хронік
ІІ Хронік
Езри
Неємії
Товита
Юдити
Естери
1Mac
2Mac
Йова
Псалмів
Приповідок
Проповідник
Пісня Пісень
Мудрости
Сирах
Ісая
Єремія
Плач Єремії
Лист Єремії
Єзекиїл
Даниїл
Осій
Йоіл
Амос
Авдій
Йона
Міхей
Наум
Авакум
Софонія
Аггей
Захарій
Малахія
Матей
Марко
Лука
Іван
Діяння Апостолів
Римлян
І Корінтян
ІІ Корінтян
Галатів
Ефесян
Филип’ян
Колосян
І Солунян
І Солунян
І Тимотея
ІI Тимотея
Тита
Филимона
Євреїв
Якова
І Петра
ІI Петра
І Івана
ІІ Івана
ІІІ Івана
Юди
Одкровення
Confronta con un'altra Bibbia
Cambia Bibbia
| Біблія | תנ"ך - מקרא על פי המסורה |
|---|---|
| 1 Надійшло до мене таке слово Господнє: | 1 וַיְהִי דְבַר־יְהוָה אֵלַי לֵאמֹר |
| 2 «Сину чоловічий! Оберни лице проти аммоніїв і пророкуй проти них! | 2 בֶּן־אָדָם שִׂים פָּנֶיךָ אֶל־בְּנֵי עַמֹּון וְהִנָּבֵא עֲלֵיהֶם |
| 3 Ти скажеш аммоніям: Слухайте слово Господа Бога! Так говорить Господь Бог: За те, що ти (злорадо) казав: Ага! Ага! — як опоганено мою святиню, і як спустошено Ізраїль-землю, і як дім Юди пішов у неволю, | 3 וְאָמַרְתָּ לִבְנֵי עַמֹּון שִׁמְעוּ דְּבַר־אֲדֹנָי יְהוִה כֹּה־אָמַר אֲדֹנָי יְהוִה יַעַן אָמְרֵךְ הֶאָח אֶל־מִקְדָּשִׁי כִי־נִחָל וְאֶל־אַדְמַת יִשְׂרָאֵל כִּי נָשַׁמָּה וְאֶל־בֵּית יְהוּדָה כִּי הָלְכוּ בַּגֹּולָה |
| 4 за те я віддам тебе в посілість синам сходу; вони розташують у тебе свої табори, осядуться у тебе своїми житлами; вони їстимуть твої плоди і питимуть твоє молоко. | 4 לָכֵן הִנְנִי נֹתְנָךְ לִבְנֵי־קֶדֶם לְמֹורָשָׁה וְיִשְּׁבוּ טִירֹותֵיהֶם בָּךְ וְנָתְנוּ בָךְ מִשְׁכְּנֵיהֶם הֵמָּה יֹאכְלוּ פִרְיֵךְ וְהֵמָּה יִשְׁתּוּ חֲלָבֵךְ |
| 5 Я зроблю Раббу пасовиськом для верблюдів, а міста аммонійські — кошарою для овець, і взнаєте, що я — Господь. | 5 וְנָתַתִּי אֶת־רַבָּה לִנְוֵה גְמַלִּים וְאֶת־בְּנֵי עַמֹּון לְמִרְבַּץ־צֹאן וִידַעְתֶּם כִּי־אֲנִי יְהוָה׃ ס |
| 6 Так бо говорить Господь Бог: За те, що ти плескав у долоні й тупотів ногами і веселився з презирством від цілого серця над землею Ізраїля, | 6 כִּי כֹה אָמַר אֲדֹנָי יְהוִה יַעַן מַחְאֲךָ יָד וְרַקְעֲךָ בְּרָגֶל וַתִּשְׂמַח בְּכָל־שָׁאטְךָ בְּנֶפֶשׁ אֶל־אַדְמַת יִשְׂרָאֵל |
| 7 за те ось я простягну на тебе мою руку й видам тебе на грабіж народам і викоріню тебе з-між народів і вигублю з-поміж земель. Я знищу тебе, і ти взнаєш, що я — Господь.» | 7 לָכֵן הִנְנִי נָטִיתִי אֶת־יָדִי עָלֶיךָ וּנְתַתִּיךָ־ [לְבַג כ] (לְבַז ק) לַגֹּויִם וְהִכְרַתִּיךָ מִן־הָעַמִּים וְהַאֲבַדְתִּיךָ מִן־הָאֲרָצֹות אַשְׁמִידְךָ וְיָדַעְתָּ כִּי־אֲנִי יְהוָה׃ ס |
| 8 Так говорить Господь Бог: «За те, що Моав та (Сеїр) казали: От дім Юди, як усі інші народи! | 8 כֹּה אָמַר אֲדֹנָי יְהוִה יַעַן אֲמֹר מֹואָב וְשֵׂעִיר הִנֵּה כְּכָל־הַגֹּויִם בֵּית יְהוּדָה |
| 9 За те я відкрию гористого Моава, і він зостанеться без міст, без своїх міст, краси краю, на всім своїм просторі: без Бет-Єшімоту, Ваал-Меону й Кіріятаїму. | 9 לָכֵן הִנְנִי פֹתֵחַ אֶת־כֶּתֶף מֹואָב מֵהֶעָרִים מֵעָרָיו מִקָּצֵהוּ צְבִי אֶרֶץ בֵּית הַיְשִׁימֹת בַּעַל מְעֹון [וְקִרְיָתְמָה כ] (וְקִרְיָתָיְמָה׃ ק) |
| 10 Народам сходу в посілість віддам його разом з аммоніями, щоб не було й спомину про аммоніїв між народами. | 10 לִבְנֵי־קֶדֶם עַל־בְּנֵי עַמֹּון וּנְתַתִּיהָ לְמֹורָשָׁה לְמַעַן לֹא־תִזָּכֵר בְּנֵי־עַמֹּון בַּגֹּויִם |
| 11 Я вчиню над Моавом суд і вони взнають, що я — Господь.» | 11 וּבְמֹואָב אֶעֱשֶׂה שְׁפָטִים וְיָדְעוּ כִּי־אֲנִי יְהוָה׃ ס |
| 12 Так говорить Господь Бог: «За те, що Едом жорстоко помстився на домові Юди і, мстившись на нім, тяжко завинив, | 12 כֹּה אָמַר אֲדֹנָי יְהוִה יַעַן עֲשֹׂות אֱדֹום בִּנְקֹם נָקָם לְבֵית יְהוּדָה וַיֶּאְשְׁמוּ אָשֹׁום וְנִקְּמוּ בָהֶם |
| 13 тому ось як говорить Господь Бог: Я простягну мою руку на Едом і винищу в нім людину й скотину. Зроблю його пустинею. Від Теману до Дедану поляжуть вони від меча. | 13 לָכֵן כֹּה אָמַר אֲדֹנָי יְהוִה וְנָטִתִי יָדִי עַל־אֱדֹום וְהִכְרַתִּי מִמֶּנָּה אָדָם וּבְהֵמָה וּנְתַתִּיהָ חָרְבָּה מִתֵּימָן וּדְדָנֶה בַּחֶרֶב יִפֹּלוּ |
| 14 Я довершу мою помсту над Едомом рукою мого народу Ізраїля. Він обійдеться з Едомом згідно з моїм гнівом і згідно з моїм обуренням, і вони взнають що то моя помста», — слово Господа Бога. | 14 וְנָתַתִּי אֶת־נִקְמָתִי בֶּאֱדֹום בְּיַד עַמִּי יִשְׂרָאֵל וְעָשׂוּ בֶאֱדֹום כְּאַפִּי וְכַחֲמָתִי וְיָדְעוּ אֶת־נִקְמָתִי נְאֻם אֲדֹנָי יְהוִה׃ פ |
| 15 Так говорить Господь Бог: «За те, що філістимляни мстилися, жорстоко мстилися, з презирством у серці, щоб вигубити у вічній ворожнечі, | 15 כֹּה אָמַר אֲדֹנָי יְהוִה יַעַן עֲשֹׂות פְּלִשְׁתִּים בִּנְקָמָה וַיִּנָּקְמוּ נָקָם בִּשְׁאָט בְּנֶפֶשׁ לְמַשְׁחִית אֵיבַת עֹולָם |
| 16 за те так говорить Господь Бог: Ось я простягну мою руку на філістимлян і викоріню керетіїв, і вигублю останок мешканців морського побережжя. | 16 לָכֵן כֹּה אָמַר אֲדֹנָי יְהוִה הִנְנִי נֹוטֶה יָדִי עַל־פְּלִשְׁתִּים וְהִכְרַתִּי אֶת־כְּרֵתִים וְהַאֲבַדְתִּי אֶת־שְׁאֵרִית חֹוף הַיָּם |
| 17 Я довершу над ними велику помсту, караючи їх люто, і вони взнають, що я, — Господь, — як наведу на них мою помсту.» | 17 וְעָשִׂיתִי בָם נְקָמֹות גְּדֹלֹות בְּתֹוכְחֹות חֵמָה וְיָדְעוּ כִּי־אֲנִי יְהוָה בְּתִתִּי אֶת־נִקְמָתִי בָּם׃ ס |