Єзекиїл 25

Біблія	Menge Bibel
1 Надійшло до мене таке слово Господнє:	1 Hierauf erging das Wort des HERRN an mich folgendermaßen:
2 «Сину чоловічий! Оберни лице проти аммоніїв і пророкуй проти них!	2 »Menschensohn, richte deine Blicke gegen die Ammoniter und weissage gegen sie!
3 Ти скажеш аммоніям: Слухайте слово Господа Бога! Так говорить Господь Бог: За те, що ти (злорадо) казав: Ага! Ага! — як опоганено мою святиню, і як спустошено Ізраїль-землю, і як дім Юди пішов у неволю,	3 Sprich zu den Ammonitern: ›Hört das Wort Gottes, des HERRN! So hat Gott der HERR gesprochen: Weil du Haha! gerufen hast über mein Heiligtum, weil es entweiht wurde, und über das Land Israel, weil es verwüstet wurde, und über das Haus Juda, weil sie in die Verbannung (oder: Gefangenschaft) wandern mußten:
4 за те я віддам тебе в посілість синам сходу; вони розташують у тебе свої табори, осядуться у тебе своїми житлами; вони їстимуть твої плоди і питимуть твоє молоко.	4 darum, fürwahr, will ich dich den Söhnen des Ostens zum Besitztum geben, daß sie ihre Zeltlager in dir aufschlagen und ihre Wohnungen in dich verlegen; sie werden deine Früchte essen und sie deine Milch trinken.
5 Я зроблю Раббу пасовиськом для верблюдів, а міста аммонійські — кошарою для овець, і взнаєте, що я — Господь.	5 Und ich will Rabba zu einer Weide für Kamele machen und die Ortschaften der Ammoniter zu einem Lagerplatz für Kleinvieh, damit ihr erkennt, daß ich der HERR bin.
6 Так бо говорить Господь Бог: За те, що ти плескав у долоні й тупотів ногами і веселився з презирством від цілого серця над землею Ізраїля,	6 Denn so hat Gott der HERR gesprochen: »Weil du in die Hände geklatscht und mit dem Fuß gestampft und dich gefühllos von ganzem Herzen über das Land Israel gefreut hast:
7 за те ось я простягну на тебе мою руку й видам тебе на грабіж народам і викоріню тебе з-між народів і вигублю з-поміж земель. Я знищу тебе, і ти взнаєш, що я — Господь.»	7 darum will ich nunmehr meine Hand gegen dich ausstrecken und dich den Völkern zur Plünderung preisgeben, ich will dich aus den Völkerschaften ausrotten und dich endgültig aus der Zahl der Länder verschwinden lassen, damit du erkennst, daß ich der HERR bin!« –
8 Так говорить Господь Бог: «За те, що Моав та (Сеїр) казали: От дім Юди, як усі інші народи!	8 So hat Gott der HERR gesprochen: »Weil Moab und Seir sagen (oder: gesagt haben): ›Nunmehr ergeht es dem Hause Juda wie allen anderen Völkern!‹,
9 За те я відкрию гористого Моава, і він зостанеться без міст, без своїх міст, краси краю, на всім своїм просторі: без Бет-Єшімоту, Ваал-Меону й Кіріятаїму.	9 darum will ich jetzt die Abhänge Moabs entblößen (oder: zugänglich machen), so daß es der Städte verlustig geht, seiner Städte verlustig ohne alle Ausnahme, der Zierde des Landes: Beth-Jesimoth, Baal-Meon und Kirjathaim.
10 Народам сходу в посілість віддам його разом з аммоніями, щоб не було й спомину про аммоніїв між народами.	10 Den Söhnen des Ostens will ich es samt dem Lande der Ammoniter zum Eigentum geben, damit der Ammoniter nicht mehr gedacht wird unter den Völkern.
11 Я вчиню над Моавом суд і вони взнають, що я — Господь.»	11 An den Moabitern aber will ich (so) das Strafgericht vollstrecken, damit sie erkennen, daß ich der HERR bin!« –
12 Так говорить Господь Бог: «За те, що Едом жорстоко помстився на домові Юди і, мстившись на нім, тяжко завинив,	12 So hat Gott der HERR gesprochen: »Weil Edom mit Rachgier am Hause Juda gehandelt und sich durch Vollziehung der Rache an ihnen schwer verschuldet hat,
13 тому ось як говорить Господь Бог: Я простягну мою руку на Едом і винищу в нім людину й скотину. Зроблю його пустинею. Від Теману до Дедану поляжуть вони від меча.	13 darum hat Gott der HERR so gesprochen: ›Ich will meine Hand gegen Edom ausstrecken und Menschen samt Vieh in ihm ausrotten und will es zur Einöde machen; von Theman an, bis nach Dedan hin sollen sie durchs Schwert fallen!
14 Я довершу мою помсту над Едомом рукою мого народу Ізраїля. Він обійдеться з Едомом згідно з моїм гнівом і згідно з моїм обуренням, і вони взнають що то моя помста», — слово Господа Бога.	14 Ich will aber die Vollstreckung meiner Rache an Edom in die Hand meines Volkes Israel legen, daß sie mit den Edomitern so verfahren, wie es meinem Zorn und meinem Grimm entspricht, und jene meine Rache fühlen!‹« – so lautet der Ausspruch Gottes des HERRN. –
15 Так говорить Господь Бог: «За те, що філістимляни мстилися, жорстоко мстилися, з презирством у серці, щоб вигубити у вічній ворожнечі,	15 So hat Gott der HERR gesprochen: »Weil die Philister mit Rachgier gehandelt und mit gefühllosem Herzen in nie endender Feindschaft Rache geübt haben, um Verderben anzurichten:
16 за те так говорить Господь Бог: Ось я простягну мою руку на філістимлян і викоріню керетіїв, і вигублю останок мешканців морського побережжя.	16 darum hat Gott der HERR so gesprochen: ›Nunmehr will ich meine Hand gegen die Philister ausstrecken und die Kreter ausrotten und, was von ihnen an der Meeresküste noch übrig ist, vertilgen.
17 Я довершу над ними велику помсту, караючи їх люто, і вони взнають, що я, — Господь, — як наведу на них мою помсту.»	17 Ja, ich will schwere Rachetaten an ihnen vollziehen durch schonungslose Züchtigungen, damit sie erkennen, daß ich der HERR bin, wenn ich sie meine Rache fühlen lasse!‹«