| 1 Слухайте цього, доме Якова, Ви, що ім’ям Ізраїля зветеся, що вийшли з лона Юди! Ви, що присягаєтесь ім’ям Господнім, що прославляєте Бога Ізраїля, хоч і нещиро, не по правді. | 1 اسمعوا هذا يا بيت يعقوب المدعوين باسم اسرائيل الذين خرجوا من مياه يهوذا الحالفين باسم الرب والذين يذكرون اله اسرائيل ليس بالصدق ولا بالحق. |
| 2 Вони бо називають себе за святим містом і покладаються на Бога Ізраїля; Господь сил — його ім’я. | 2 فانهم يسمّون من مدينة القدس ويسندون الى اله اسرائيل. رب الجنود اسمه. |
| 3 «Що давно сталося, я наперед був прорік; воно з уст у мене вийшло, я оголосив був, я чинив швидко, і воно здійснилось. | 3 بالاوليات منذ زمان اخبرت ومن فمي خرجت وانبأت بها. بغتة صنعتها فأتت. |
| 4 А що знав я, що ти впертий, що твоя шия — залізна палиця, що лоб твій мідяний, | 4 لمعرفتي انك قاس وعضل من حديد عنقك وجبهتك نحاس |
| 5 то й об’явив я тобі це здавна, оголосив раніш, ніж воно прийде, щоб ти не говорив: Кумир мій учинив те, мій тесаний, мій вилитий бовван це звелів. | 5 اخبرتك منذ زمان قبلما أتت انبأتك. لئلا تقول صنمي قد صنعها ومنحوتي ومسبوكي أمر بها. |
| 6 Ти чув, ти бачив те все. Не хочеш у тім признатись? Уже тепер я оголошую тобі нове й тайне, чого ти не знаєш, | 6 قد سمعت فانظر كلها. وانتم ألا تخبرون قد انبأتك بحديثات منذ الآن وبمخفيات لم تعرفها. |
| 7 що здійснюється вже тепер, а не колись, про що ти досі не чував, тож і не скажеш: Я знав це! | 7 الآن خلقت وليس منذ زمان وقبل اليوم لم تسمع بها لئلا تقول هانذا قد عرفتها. |
| 8 Не чув ніколи ти про те й не знав, і вухо твоє не було відтулене здавна, бо я знав, що ти вельми зрадливий, і бунтарем звуть тебе вже з лона твоєї матері. | 8 لم تسمع ولم تعرف ومنذ زمان لم تنفتح اذنك فاني علمت انك تغدر غدرا ومن البطن سمّيت عاصيا. |
| 9 Імени мого заради відтягав я гнів мій, заради моєї слави тебе щадив я, щоб тебе не погубити. | 9 من اجل اسمي ابطئ غضبي ومن اجل فخري امسك عنك حتى لا اقطعك. |
| 10 Ось я розтопив тебе, мов срібло, випробував тебе в горні страждання. | 10 هانذا قد نقيتك وليس بفضة. اخترتك في كور المشقة. |
| 11 Заради себе, заради себе самого я чиню це; бож як би ім’я моє могло сквернитись? Я славою моєю іншому не поступлюся. | 11 من اجل نفسي من اجل نفسي افعل. لانه كيف يدنس اسمي وكرامتي لا اعطيها لآخر |
| 12 Слухай же, Якове, мене, Ізраїлю, якого я покликав! Я, я перший, я й останній. | 12 اسمع لي يا يعقوب واسرائيل الذي دعوته. انا هو. انا الاول وانا الآخر |
| 13 Таж моя рука заснувала землю, моя правиця розпростерла небо. Покличу їх, — передо мною стають разом. | 13 ويدي اسست الارض ويميني نشرت السموات. انا ادعوهنّ فيقفن معا |
| 14 Зберіться всі докупи й слухайте! Хто між ними прорік це? Той, що його Господь любить, здійснить його волю над Вавилоном і над халдейським поріддям. | 14 اجتمعوا كلكم واسمعوا. من منهم اخبر بهذه. قد احبه الرب. يصنع مسرته ببابل ويكون ذراعه على الكلدانيين. |
| 15 Я, я промовив, я його покликав. Я його привів, зробив щасливою його дорогу. | 15 انا انا تكلمت ودعوته. اتيت به فينجح طريقه. |
| 16 Приступіте до мене, слухайте ось що: Вже спочатку не говорив я потай; ще поки все сталось, я там був. Тепер же Господь Бог і його дух мене посилає. | 16 تقدموا اليّ اسمعوا هذا. لم اتكلم من البدء في الخفاء. منذ وجوده انا هناك والآن السيد الرب ارسلني وروحه |
| 17 Так говорить Господь, твій Викупитель, Святий Ізраїля: Я Господь, Бог твій, який тебе на добро наставляє, який тебе веде по дорозі, що нею маєш ходити. | 17 هكذا يقول الرب فاديك قدوس اسرائيل. انا الرب الهك معلمك لتنتفع وامشيك في طريق تسلك فيه. |
| 18 Якби ж то ти вважав на мої повеління! Щастя твоє було б, мов річка, а справедливість твоя — як хвилі в морі. | 18 ليتك اصغيت لوصاياي فكان كنهر سلامك وبرك كلجج البحر. |
| 19 Немов піску, було б твого потомства; тих, що вийдуть із твого лона, немов його зернят; ім’я твоє не щезло б, не зникло б з-перед мене.» | 19 وكان كالرمل نسلك وذرية احشائك كاحشائه. لا ينقطع ولا يباد اسمه من امامي |
| 20 Виходьте з Вавилону! Утікайте від халдеїв! Голосно, весело вістіть, оголосіть це! Ширіть це аж до кінців світу! Скажіть: «Господь викупив Якова, свого раба.» | 20 اخرجوا من بابل اهربوا من ارض الكلدانيين. بصوت الترنم اخبروا نادوا بهذا شيّعوه الى اقصى الارض. قولوا قد فدى الرب عبده يعقوب. |
| 21 І не зазнали вони згаги, як він вів їх через пустиню. Він вивів для них воду із скелі, розколов скалу, і потекли води. | 21 ولم يعطشوا في القفار التي سيرهم فيها. اجرى لهم من الصخر ماء وشق الصخر ففاضت المياه. |
| 22 Немає, каже Господь, для злих миру. | 22 لا سلام قال الرب للاشرار |