Приповідок 7

Біблія	BIBLES DES PEUPLES
1 Мій сину! Зберігай мої слова, | заповіді мої сховай у себе.	1 Mon fils, retiens mes paroles, garde précieusement mes conseils.
2 Додержуй мої заповіді, — і будеш жити, | — і мою науку, як твоїх очей зіницю.	2 Observe mes commandements et tu vivras, garde mon enseignement comme la prunelle de tes yeux.
3 Собі до пальців їх прив’яжи | та напиши їх на таблиці серця свого.	3 Serre-les fermement entre tes doigts, inscris-les sur les tablettes de ton cœur!
4 Скажи до мудрости: «Ти сестра моя», | а розум назви другом,	4 Dis à la sagesse: “Sois ma sœur”, et à l’intelligence: “Sois mon amie”.
5 щоб він зберіг тебе від чужої жінки, | від незнайомої з звабливими словами.	5 Alors tu sauras te garder de la femme d’un autre, de la belle inconnue aux douces paroles.
6 Раз якось, коли через вікно мого дому, | крізь ґрати я дивився,	6 De la fenêtre de ma maison je regardais à travers le grillage,
7 побачив я посеред простодушних, | помітив я між хлопцями юнака безумного.	7 et je vis passer un naïf, un de ces jeunes qui ne pensent à rien.
8 Він проходив вулицею коло її закутка, | і простував дорогою до її дому,	8 Il s’engageait dans la ruelle, près du coin où vit cette femme, il se dirigeait vers sa maison.
9 присмерком, вечірньою порою, | у глупу ніч та в темряві, —	9 C’était le soir, à la tombée du jour, déjà c’était la nuit et l’obscurité.
10 аж ось назустріч йому жінка, | одягнена, немов повія, хитра серцем.	10 Et voici qu’elle vient à sa rencontre, vêtue comme une prostituée et couverte d’un voile.
11 Вона — пристрасна й нахабна, | ноги її не посидять у хаті.	11 C’est la femme effrontée, qui n’a plus de honte, qui ne tient plus en place dans sa maison.
12 То на вулиці, то на майданах, | на всіх розпуттях у засідку сідає.	12 Tantôt dans la rue, tantôt sur les places, de tous côtés elle cherche l’aventure.
13 Вона хапає його та цілує, | і безлично до нього каже:	13 Elle se jette sur ce jeune homme et l’embrasse; elle lui dit d’un ton assuré:
14 «Мала принести мирні жертви, | сьогодні я мої обітниці сповнила.	14 “Il me fallait offrir un sacrifice, aujourd’hui même je devais m’acquitter d’un vœu.
15 Тому й вийшла я тобі назустріч, | тебе шукати — та знайшла тебе я.	15 Je suis donc sortie à ta recherche pour que tu sois au repas et je t’ai trouvé.
16 Постелю мою я прибрала килимами, | тонку єгипетську тканину розстелила.	16 J’ai garni mon divan de couvertures, de fine toile d’Égypte.
17 Поприскала я ліжко моє | міррою, алое, цинамоном.	17 J’ai parfumé mon lit avec de la myrrhe, de l’aloès et de la marjolaine.
18 Ходи лишень, упийся до ранку пестощами, | та насолодимось любов’ю,	18 Viens, prenons notre plaisir, enivrons-nous d’amour jusqu’au matin!
19 бо мужа нема дома, | вибравсь у далекую дорогу.	19 Mon mari n’est pas à la maison, il est en voyage loin d’ici;
20 Сакву грошей забрав з собою; | як місяць буде у повні, повернеться він додому.»	20 il a pris l’argent avec lui et ne reviendra à la maison qu’à la pleine lune.”
21 Зводить вона його своїм щедрим щебетанням, | зводить його солодкими словами.	21 À force d’habileté elle réussit à le convaincre, elle le séduit et l’entraîne.
22 І він умить за нею тягне, | немов віл, що йде під обух, | немов олень, що в сильце вскочив,	22 Il la suit aussitôt, comme un bœuf qu’on mène à l’abattoir, comme un cerf pris au nœud coulant,
23 покіль стріла його печінки не прошиє, | немов та пташка, що сама летить у сітку, | не знаючи, що йдеться про її погибель.	23 à qui bientôt une flèche percera le foie. Il est comme l’oiseau qui se jette dans le filet, sans savoir qu’il y va de sa vie!
24 Слухай тепер мене, мій сину, | вважай на слова уст моїх.	24 Donc vous, mes fils, écoutez-moi; retenez bien cette consigne:
25 Нехай твоє серце до її доріг не хилиться, | не блукай її стежками;	25 ne te laisse pas séduire par une de ces femmes, ne te laisse pas égarer par ses manœuvres.
26 бо багатьох вона на смерть поранила, | і найсильніші всі жертвою її упали.	26 Car elle a déjà fait beaucoup de victimes, et les plus forts y sont tombés.
27 Дім її — дорога до Шеолу, | вона веде вниз до покоїв смерти.	27 De sa maison on passe chez les morts, c’est un chemin qui s’enfonce vers le monde des morts.