Буття 41

Біблія	Biblia Maria
1 Два роки по тому приснився й фараонові сон: стоїть він ніби над Нілом.	1 Dois anos depois, o faraó teve um sonho: encontrava-se ele per­to do Nilo,
2 А тут із Нілу виходять семеро корів, гарних на вид і ситих, та й пасуться в очеретах.	2 de onde saíram sete vacas belas e gordas, que se puseram a pastar no capin­zal.
3 Та ось і других сім корів, поганих на вид і худих, виходять за ними з Нілу та й стоять на березі Нілу.	3 Mas, eis que saíram em seguida do mesmo Nilo sete outras vacas, feias e magras, que vieram e se puseram ao lado das outras na margem do rio.
4 І пожерли корови, погані з виду й худі, сім корів гарних на вид і ситих. І фараон прокинувся.	4 As vacas feias e magras devoraram as sete vacas belas e gordas. E o faraó despertou.
5 Але заснув він і сниться йому знов: оце сім колосків, повних й гарних, вилонюються з одного стебла.	5 Ador­­meceu de novo e teve outro sonho: sete es­pigas grossas e belas saíam de uma mes­ma haste.
6 А потому сім інших колосків, тоненьких, висушених східнім вітром, виростають за ними.	6 Mas eis que em seguida germinaram sete outras espigas, magras e ressequidas pelo vento do oriente.
7 І поглинули тоненькі колоски сім колосків повних і гарних. Та й прокинувся фараон, — а це ж тільки сон.	7 E as espigas magras devoraram as sete espigas grossas e cheias. E o faraó despertou: era um sonho.
8 Але вранці стривожився його дух. Тим то послав він скликати всіх єгипетських віщунів та й усіх мудреців, і оповів їм фараон свої сни, але ніхто не міг їх розгадати фараонові.	8 Chegada a manhã, o faraó, com o espírito preocupado, mandou chamar todos os mágicos e sábios do Egito. Contou-lhes seus sonhos, mas nenhum deles soube explicá-los.
9 Тоді головний підчаший озвався до фараона, кажучи: Нині визнаю я свою вину.	9 Então o copeiro-mor disse-lhe: “Vou confessar a minha falta.
10 Фараон розгнівався був на своїх слуг, то й віддав мене до ув’язнення у дім начальника варти, мене і головного пекаря.	10 Um dia, tendo-se o faraó irado contra os seus servos, mandou-me encarcerar na casa do chefe da guarda, com o padeiro-mor.
11 І снився нам, мені та й йому, тієї самої ночі сон, а снилось нам кожному відповідно до його сну.	11 Eis que uma noite tivemos nós dois um sonho, cada um o seu.
12 Був же там з нами хлопець єврей, слуга начальника варти. От ми й оповіли йому наші сни, й він нам пояснив їх, пояснив кожному відповідно до його сну.	12 Ora, estava lá conosco um jovem hebreu, escravo do chefe da guarda. Contamos-lhe nossos so­nhos, e ele no-los interpretou, a cada um o seu.
13 І точнісінько, як він нам пояснив, так і справдилося: мене повернено на моє місце, а того повісили.	13 E os acontecimentos confirmaram sua interpretação: eu fui restabelecido no meu cargo, e o outro foi pendurado”.
14 Тоді фараон послав покликати Йосифа, і його притьмом вивели з темниці. Поголив він свою бороду, змінив одежу і прийшов до фараона.	14 O faraó mandou chamar José, o qual foi, imediatamente, tirado do cárcere. Ele barbeou-se, trocou de roupas e apresentou-se diante do faraó.
15 І каже фараон до Йосифа: Снив я сон, та немає такого, хто б його розгадав. Про тебе ж я чув, кажуть, що коли почуєш якийсь сон, то знаєш його розгадати.	15 Este disse-lhe: “Tive um sonho que ninguém pôde interpretar. Mas ouvi dizer de ti, que basta contar-te um sonho para que tu o expliques”.
16 На те відрік Йосиф фараонові: Не я, а Бог дасть фараонові одвіт прихильний.	16 “Não sou eu – respondeu José – mas é Deus quem dará ao faraó uma explicação favorável.”
17 Отож і заговорив фараон до Йосифа: Снилось мені, що я стою на березі Нілу.	17 O faraó disse então a José: “Em meu sonho, eu estava à margem do Nilo,
18 Аж ось виходять з Нілу сім корів, ситих і гарних, та й пасуться в комиші.	18 e eis que do Nilo saíram sete vacas gordas e belas, que se puseram a pastar no capinzal.
19 Але за ними виходять сім інших корів, марних, на вид вельми поганих і худих на тілі; таких поганющих не бачив я в усій країні Єгипетській.	19 E saíram em seguida sete outras vacas magras, feias e disformes, como jamais vi em todo o Egito.
20 І ті худі та погані корови пожерли перших сім товстих.	20 As vacas magras e feias devoraram as sete primeiras, as gordas,
21 Та хоч вони їх і пожерли, а й знаку не було, що вони їх пожерли: вигляд мали вони поганий, як і раніше. Тут я і прокинувся.	21 que entraram em seu ventre como se nada fossem, pois ficaram tão macilentas e feias como antes. Nessa altura, despertei.
22 А потім уві сні я бачив, як сім колосків вилонюються з одного стебла, дебелих і добрих.	22 E tive outro sonho: vi elevar-se de uma mesma haste sete espigas cheias e belas.
23 Та ось сім інших колосків, сухих, тонких, спалених східнім вітром, виростають за ними.	23 Mas eis que sete outras espigas medíocres, finas e queimadas pelo vento do oriente, germinaram em seguida;
24 І поглинули тоненькі колоски сім колосків добрих. Я оповів це віщунам, але немає такого, хто б мені його вияснив.	24 e as espigas magras engoliram as sete belas espigas. Em vão contei tudo isso aos mágicos; nenhum deles pôde dar-me a explicação”.
25 Тож і каже Йосиф фараонові: Сон фараона єдиний. Бог дав знати фараонові, що буде чинити.	25 José disse ao faraó: “O (duplo) sonho do faraó reduz-se a um só. Deus revelou ao faraó o que ele vai fazer.
26 Сім тучних корів — це сім років, і сім колосків добрих — це теж сім років. Це один сон.	26 As sete belas vacas são sete anos, e as sete belas espigas, igualmente, sete anos; o sonho é um só.
27 А сім корів худих та поганих, що вийшли за ними, — це сім років, так само й сім колосків порожніх, спалених східнім вітром; настане сім років голодних.	27 As sete vacas magras e feias que saíram em seguida são também sete anos; e as sete espigas vazias e queimadas pelo vento do oriente serão sete anos de miséria.
28 Воно й є те, що я сказав фараонові: Бог показав фараонові, що буде він чинити.	28 É como eu disse ao faraó: Deus lhe revela o que vai fazer.
29 Ось приходить сім років великого достатку в цілій Єгипетській країні,	29 Haverá sete anos de grande abundância para todo o Egito.
30 але після них настане сім років голодних, і забудеться тучність Єгипетської країни: голод виснажить увесь край.	30 Virão em seguida sete anos de miséria que farão esquecer toda a abundância no Egito. A fome devastará o país.
31 Ніхто не знатиме достатку в країні через той голод, що настане потім, тяжкий бо буде вельми.	31 E a abundância do país não será mais notada, por causa da fome que se seguirá, porque será violenta.
32 А сон фараонові приснився аж двічі тому, що вирішено це від Бога, і Бог скоро виконає це.	32 Se o sonho se repetiu duas vezes ao faraó, é que a coisa está bem decretada da parte de Deus, que vai apressar-se em executá-la.
33 Отож нехай фараон підшукає собі чоловіка второпного й розумного та й поставить його над Єгипетською країною.	33 Agora, pois, escolha o rei um homem sábio e prudente para pô-lo à testa do país.
34 Нехай фараон настановить правителів над країною, і вони відберуть п’ятину з Єгипетського краю за сім урожайних років;	34 Nomeie também o faraó administradores no país, que recolham a quinta parte das colheitas do Egito, durante os sete anos de abundância.
35 нехай вони збирають усі харчі в тих сімох тучних роках, які настануть, і нехай зсипають збіжжя під оруду фараона, і тим запровадять хлібозаготівлю по містах та й будуть берегти її.	35 Eles ajuntarão todos os produtos destes bons anos que vêm, e armazenarão o trigo nas cidades, à disposição do faraó como provisões a conservar.
36 Ті харчі стануть запасом для країни на сім голодних років, які навідають Єгипетський край, щоб так країна не вигинула від голоду.	36 Esses mantimentos formarão para o país uma reserva em previsão dos sete anos de fome que assolarão o Egito. Dessa forma, o país não será arruinado pela fome”.
37 Сподобалось це слово фараонові й усім слугам,	37 Essas palavras agradaram o faraó e toda a sua gente.
38 та й промовив фараон до своїх слуг: Чи ж знайдемо ми такого чоловіка, як оцей, щоб дух Божий жив у ньому?	38 “Poderíamos – disse-lhes ele – encontrar um homem que tenha, tanto como este, o espírito de Deus?”
39 А до Йосифа фараон сказав: Бог дав тобі знати все те, тим то й немає іншого такого кмітливого та розумного, як ти.	39 E disse em seguida a José: “Pois que Deus te revelou tudo isso, não haverá ninguém tão prudente e tão sábio como tu.
40 Ти будеш над моїм домом, і твоє слово слухатиме ввесь мій народ; тільки престолом буду я від тебе більший.	40 Tu mesmo serás posto à frente de toda a minha casa, e todo o meu povo obedecerá à tua palavra: só o trono me fará maior do que tu”.
41 Тоді фараон сказав до Йосифа: Гляди ж, настановляю тебе над усією країною Єгипетською.	41 “Vês – disse-lhe ainda – eis que te ponho à testa de todo o Egito.”
42 І знявши фараон з руки своєї перстень із печаткою, настромив його Йосифові на руку, вдягнув його в шати вісонові, вклав золотий ланцюг йому на шию	42 E o faraó, tirando o anel de sua mão, pôs na mão de José; e o fez revestir-se de vestes de linho fino e meteu-lhe ao pescoço um colar de ouro.
43 і повелів йому їхати в другій після своєї колісниці, а перед ним вигукувано: Аврех! Отож поставив його над усім краєм Єгипту.	43 E, fazendo-o montar no segundo dos seus carros, mandou que se clamasse diante dele: “Ajoelhai-vos!”. É assim que ele foi posto à frente de todo o Egito,
44 Тоді промовив ще фараон до Йосифа: Я — фараон, але без тебе ніхто не підведе ні руки, ні ноги в усій країні Єгипетській.	44 e o faraó disse-lhe: “Sou eu o faraó: sem tua permissão não se moverá a mão nem o pé em toda a terra do Egito”.
45 І дав фараон Йосифові ім’я Цефенат-Панеах, а за жінку дав йому Аснат, дочку Потіфера, священика з Ону. І вибрався Йосиф по Єгипетській землі.	45 O faraó chamou a José Safenat Fanec, e deu-lhe por mulher Asenet, filha de Putifar, sacerdote de On.
46 Було ж Йосифові тридцять років, як він станув перед фараоном, єгипетським царем. І вийшов Йосиф від фараона і пройшов усю Єгипетську країну.	46 José tinha trinta anos quando se apresentou diante do faraó, rei do Egito. Ele retirou-se da casa do faraó e percorreu todo o país.
47 Земля родила наче пригорщами за сім урожайних років.	47 A terra produziu abundantemente durante os sete anos de fertilidade.
48 А він збирав усякі харчі за тих сім щедрих років, які були в Єгипетськім краї, і складав харчі по містах, купчивши в кожному місті врожай з поля, що було навкруги нього.	48 José ajuntou todo o produto destes sete anos no Egito e os pôs em reserva nas cidades, e os mantimentos dos campos que estavam ao redor de cada cidade, guardou-os na mesma cidade.
49 І нагромадив Йосиф збіжжя, як морського піску, і то таку велику силу, що перестав лічити, бо безліч його було.	49 José ajuntou trigo como a areia do mar, em tal quantidade que se não podia contar, pois que ela excedia a toda a medida.
50 Перед тим же, заки настав голодний рік, народилося в Йосифа двоє синів, що їх уродила йому Аснат, дочка Потіфера, священика з Ону.	50 Antes que viesse o ano de fome, nasceram a José dois filhos, que lhe deu Asenet, filha de Putifar, sacerdote de On.
51 Йосиф назвав первородного ім’ям Менаше (Манассія), бо- мовляв, Бог дав мені забути всю мою недолю і ввесь дім батька мого.	51 José chamou ao primeiro Manassés, “porque, dizia ele, Deus fez-me esquecer de todo o meu trabalho e de toda a minha família”.*
52 А другому дав він ім’я Ефраїм, бо — мовляв, Бог зробив мене плодовитим у землі горя мого.	52 Chamou ao segundo Efraim, “porque – disse ele – Deus tornou-me fecundo na terra de minha aflição”.
53 Коли ж минуло сім років достатку, що був в Єгипетській країні,	53 Tendo acabado os sete anos de abundância que houve no Egito,
54 і почали наставати сім голодних років, як це передсказав був Йосиф, голод запанував по всіх краях, але в цілій Єгипетській країні був хліб.	54 os sete anos de miséria começaram, assim como o tinha predito José. A fome assolou todos os países, mas havia pão em toda a terra do Egito.
55 Якже зголодніла вся Єгипетська країна, і люди закричали до фараона за хлібом, то фараон казав до єгиптян: Ідіть до Йосифа та й чиніть, що він вам скаже!	55 Em seguida, houve fome também no Egito, e o povo clamou ao faraó pedindo pão. Este disse a todos os egípcios: “Ide a José, e fazei o que ele vos disser”.
56 А голод був по всій землі. Тоді Йосиф відчинив усі засіки і продавав хліб єгиптянам, бо голод міцнішав у Єгипетськім краю.	56 Como a fome assolasse toda a terra, José abriu todos os celeiros e vendeu víveres aos egípcios. Mas a penúria cresceu no Egito.
57 І кинулися зо всіх земель люди до Йосифа купувати збіжжя, бо голод лютував по всій землі.	57 E de toda a terra vinha-se ao Egito comprar trigo a José, porque a fome era violenta em toda a terra.