| 1 ܒܫܢܬ ܬܪܬܝܢ ܕܡܠܟܘܬܗ ܕܢܒܘܟܕܢܨܪ ܚܠ̣ܡ ܢܒܘܟܕܢܨܪ ܚܠܡܐ ܘܐܫܬܢܝܬ ܪܘܚܗ ܘܫܢܬܗ ܗܘܬ ܥܠܘܗܝ | 1 Другого року царювання Навуходоносора приснились Навуходоносорові сни, і стривожився дух його, і сон утік від нього. |
| 2 ܘܐܡ̣ܪ ܡ̇ܠܟܐ ܠܡܩܪܐ ܠܚ̇ܪ̈ܫܐ ܘܠܐܫ̈ܘܦܐ ܘܠܡܓܘܫ̈ܐ ܘܠܟ̈ܠܕܝܐ ܠܡܚܘܝܘ ܠܡ̇ܠܟܐ ܚܠܡܗ ܘܐܬܘ ܘܩܡܘ ܩܕܡ ܡ̇ܠܟܐ | 2 Тоді цар звелів скликати віщунів, чародіїв, ворожбитів і халдеїв, щоб вони відгадали цареві сни. Прийшли вони й поставали перед царем. |
| 3 ܘܐܡ̣ܪ ܠܗܘܢ ܡܠܟܐ ܚܠܡܐ ܚܙܝܬ ܘܐܫܬܢܝܬ ܪܘܚܝ ܠܡܕܥܗ ܠܚܠܡܐ | 3 І промовив до них цар: «Сон мені снився й стривожився дух мій; бажаю знати сон той.» |
| 4 ܘܡܠܠܘ ܟ̈ܠܕܝܐ ܩܕܡ ܡ̇ܠܟܐ ܐܪܡܐܝܬ ܘܐܡܪܝܢ ܡ̇ܠܟܐ ܠܥܠܡ ܚܝܝ ܐܡ̣ܪ ܚܠܡܐ ܠܥܒ̣̈ܕܝܟ ܘܦܫܪܗ ܚܢܢ ܢܚܘܐ | 4 Халдеї ж цареві по-арамійському: «О царю, жий навіки! Скажи сон твоїм слугам, і ми звістимо тобі, що він означає.» |
| 5 ܥܢ̣ܐ ܡ̇ܠܟܐ ܘܐܡ̣ܪ ܠܟ̈ܠܕܝܐ ܫܪܝܪܐ ܗܝ ܡܠܬܐ ܕܐܡܪܬ ܕܐܠܐ ܬܚܘܘܢܢܝ ܚܠܡܐ ܘܦܫܪܗ ܗܕܡ ܗܕܡ ܬܬܦܣܩܘܢ ܘܒܬ̈ܝܟܘܢ ܢܬܒܙܘܢ | 5 Цар у відповідь халдеям: «Ось що постановив я: Коли ви не скажете мені про сон і те, що він означає, на кусні будете пошматовані, й доми ваші будуть обернені в руїни. |
| 6 ܐܢ ܕܝܢ ܚܠܡܐ ܘܦܫܪܗ ܬܚܘܘܢܢܝ ܡܘܗ̈ܒܬܐ ܘܥܘܬܪܐ ܘܐܝܩܪܐ ܣܓܝܐܐ ܬܩܒ̇ܠܘܢ ܡܢܝ ܒܠܚܘܕ ܚܠܡܐ ܘܦܫܪܗ ܚܘܐܘܢܝ | 6 А як розповісте про сон і те, що він означає, дістанете від мене дарунки, нагороду й великі почесті; скажіть же мені про сон і його значення.» |
| 7 ܥܢܘ ܬܘܒ ܘܐܡܪܝܢ ܠܗ ܡ̇ܠܟܐ ܚܠܡܐ ܢܐܡܪ ܠܥܒ̣̈ܕܘܗܝ ܘܦܫܪܗ ܚܢܢ ܢܚ̇ܘܐ | 7 Ті відповіли вдруге й сказали: «Нехай цар скаже сон своїм слугам, і ми його витлумачимо.» |
| 8 ܥܢ̣ܐ ܡܠܟܐ ܘܐܡ̣ܪ ܫܪܝܪܐܝܬ ܝܕܥ̇ ܐܢܐ ܕܙܒܢܐ ܗܘ ܫܐ̇ܠܝܢ ܐܢܬܘܢ ܡܛܠ ܕܚܙܝܬܘܢ ܕܫܪܝܪܐ ܗܝ ܡܠܬܝ | 8 Тоді цар у відповідь: «Напевно знаю, що ви хочете виграти час, власне тому, що бачите, як я постановив. |
| 9 ܕܐܢ ܚܠܡܐ ܠܐ ܬܚܘܘܢܢܝ ܚܕܐ ܗܝ ܕܬܟܘܢ ܘܡܠܬܐ ܟܕܒܬܐ ܘܣܪܝܩܬܐ ܐܬܪܥܝܬܘܢ ܠܡܐܡܪ ܩܕܡܝ ܥܕ ܙܒܢܐ ܢܥܒܪ ܐܠܐ ܚܠܡܐ ܐܡܪܘ ܠܝ ܕܐܕܥ ܕܐܦ ܦܫܪܗ ܡܚܘܝܢ ܐܢܬܘܢ ܠܝ | 9 Коли ви не скажете мені про сон, один лише вирок буде проти вас. Ви задумуєте виректи мені неправду й оману, поки мине час. Тому скажіть мені про сон, і тоді я знатиму, що ви здібні витлумачити мені й його значення.» |
| 10 ܥܢܘ ܟ̈ܠܕܝܐ ܘܐܡܪܝܢ ܩܕܡ ܡ̇ܠܟܐ ܠܝܬ ܐܢܫ ܥܠ ܐܪܥܐ ܕܡܠܬ ܡ̇ܠܟܐ ܡܫܟܚ ܠܡܚܘܝܘ ܐܦ ܠܐ ܡܢ ܡܬܘܡ ܡܠܟ ܪܒ ܘܫܠܝܛ ܡܠܬܐ ܐܝܟ ܗܕܐ ܫܐ̇ܠ ܠܟܠ ܚ̇ܪܫ ܘܐܫܘܦ ܘܟܠܕܝ | 10 Халдеї у відповідь цареві сказали: «Нема на світі людини, котра могла б сказати те, чого цар вимагає, тим то ні один цар, хоч який би він був великий та потужний, не вимагав такого в жадного віщуна, чародія або халдея. |
| 11 ܘܡܠܬܐ ܕܡ̇ܠܟܐ ܫܐ̇ܠ ܝܩܝܪܐ ܗܝ ܘܐܢܫ ܠܝܬ ܕܢܚܘܝܗ̇ ܩܕܡ ܡ̇ܠܟܐ ܐܠܐ ܐܢ ܐ̈ܠܗܝܢ ܕܠܝܬ ܡܥܡܪܗܘܢ ܥܡ ܒܢ̈ܝ ܒܣܪܐ | 11 Річ, якої цар вимагає, трудна, й ніхто інший не може її цареві об’явити, крім богів, які не живуть між людьми.» |
| 12 ܗܝܕܝܢ ܡ̇ܠܟܐ ܐܬܚ̇ܡܬ ܪܘܪܒܐܝܬ ܘܒܪܘܓܙܐ ܣܓܝܐܐ ܐܡ̣ܪ ܠܡܘܒܕܘ ܠܟܠܗܘܢ ܚ̈ܟܝܡܐ ܕܒܒܠ | 12 Тоді розлютився й розгнівався цар вельми й повелів вигубити всіх вавилонських мудреців. |
| 13 ܘܦܘܩܕܢܐ ܢܦܩ̣ ܘܚܟܝ̈ܡܐ ܡܬܩ̇ܛܠܝܢ ܘܒܥܘ ܕܢܩܛܠܘܢ ܠܕܢܝܐܝܠ ܘܠܚܒܪ̈ܘܗܝ | 13 Був оголошений наказ вигубити мудреців, тож і шукали Даниїла та його товаришів, щоб і їх убити. |
| 14 ܗܝܕܝܢ ܕܢܝܐܝܠ ܐܬܪܥܝ ܘܐܬܡܠܟ ܘܐܡ̣ܪ ܠܐܪܝܘܟ ܪܒ ܕܚܫ̈ܐ ܕܡ̇ܠܟܐ ܗ̇ܘ ܕܢܦܩ ܠܡܩ̇ܛܠܘ ܠܚ̈ܟܝܡܐ ܕܒܒܠ | 14 Тоді Даниїл звернувся розважливо й мудро до Аріоха, начальника над царською сторожею, що вийшов був убивати вавилонських мудреців. |
| 15 ܥܠ ܡܢܐ ܗܢܐ ܦܘܩܕܢܐ ܡܚܨܦ ܡܢ ܩܕܡ ܡ̇ܠܟܐ ܘܓܠܗ̇ ܡܠܬܐ ܐܪܝܘܟ ܠܕܢܝܐܝܠ | 15 Він заговорив до Аріоха, царського уповноваженого, й мовив: «Чого то такий суворий наказ від царя?» Тоді Аріох з’ясував Даниїлові справу, |
| 16 ܘܕܢܝܐܝܠ ܒܥ̣ܐ ܡܢ ܡ̇ܠܟܐ ܕܙܒܢܐ ܢܬܠ ܠܗ ܘܦܫܪܐ ܠܡ̇ܠܟܐ ܢܘܕܥ | 16 і Даниїл увійшов й упросив царя дати йому час, щоб він міг пояснити йому значення сну. |
| 17 ܗܝܕܝܢ ܕܢܝܐܝܠ ܠܒܝܬܗ ܐܙ̣ܠ ܘܠܚܢ̇ܢܝܐ ܘܠܡܝܫܐܝܠ ܘܠܥܙܪܝܐ ܚܒܪ̈ܘܗܝ ܡܠܬܐ ܗܕܐ ܓܠ̣ܐ | 17 Прийшовши до себе додому Даниїл оповів Ананії, Мисаїлові та Азарії, товаришам своїм, про справу, |
| 18 ܕܢܒܥܘܢ ܪ̈ܚܡܐ ܡܢ ܩܕܡ ܐܠܗܐ ܕܫܡܝܐ ܥܠ ܐܪܙܐ ܗܢܐ ܕܠܐ ܢܐܒܕܘܢ ܕܢܝܐܝܠ ܘܚܒܪ̈ܘܗܝ ܥܡ ܫܪܟܐ ܕܚܟܝ̈ܡܐ ܕܒܒܠ | 18 аби вони просили в небесного Бога ласки в цій тайні, щоб Даниїлові та його товаришам не загинути з іншими вавилонськими мудрецями. |
| 19 ܗܝܕܝܢ ܠܕܢܝܐܝܠ ܒܚܙܘܐ ܕܠܠܝܐ ܐܪܙܐ ܐܬܓܠܝ ܘܕܢܝܐܝܠ ܒ̇ܪܟ ܠܐܠܗܐ ܕܫܡܝܐ | 19 Тоді тайна була відкрита Даниїлові в нічному видінні, й Даниїл возславив небесного Бога. |
| 20 ܥܢ̣ܐ ܕܢܝܐܝܠ ܘܐܡ̣ܪ ܢܗܘܐ ܫܡܗ ܕܡܪܝܐ ܡܒܪܟ ܡܢ ܥܠܡ ܘܥܕܡܐ ܠܥܠܡ ܕܚܟܡܬܐ ܘܓܢܒܪܘܬܐ ܕܝܠܗ ܗܝ | 20 Даниїл заговорив і мовив: «Хай ім’я Боже буде благословенне від віку й до віку, бо в нього мудрість і сила. |
| 21 ܘܗ̣ܘ ܡܚ̇ܠܦ ܙܒ̈ܢܐ ܘܥ̈ܕܢܐ ܡܥܒܪ ܡ̈ܠܟܝܢ ܘܡܩܝܡ ܡ̈ܠܟܝܢ ܝܗ̇ܒ ܚܟܡܬܐ ܠܚ̈ܟܝܡܐ ܘܡܕܥܐ ܠܝܕ̈ܥܝ ܣܘܟܠܐ | 21 Він змінює час і пори року, царів скидає, царів настановлює, дає мудрість мудрим і розум розумним. |
| 22 ܘܗ̣ܘ ܓ̇ܠܐ ܥܡܝܩ̈ܬܐ ܘܟܣ̈ܝܬܐ ܘܝ̇ܕܥ ܡܐ ܕܒܚܫܘܟܐ ܘܢܗܝܪܐ ܥܡܗ ܗܘ | 22 Він відкриває, що глибоке й скрите, знає, що в темряві, і світло з ним перебуває. |
| 23 ܠܟ ܐܠܗܐ ܕܐ̈ܒܗܝ ܡܘܕܐ ܐܢܐ ܘܡܫܒܚ ܐܢܐ ܕܚܟܡܬܐ ܘܓܢܒܪܘܬܐ ܝܗܒܬ ܠܝ ܘܗܫܐ ܐܘܕܥܬܢܝ ܕܒܥܝܢ ܡܢܟ ܘܡܠܬ ܡ̇ܠܟܐ ܐܘܕܥܬܢܝ | 23 Тебе, Боже батьків моїх, я славлю й хвалю, бо дав єси мені мудрість і силу, і відкрив єси мені те, про що ми тебе благали — бо ти відкрив нам справу царську.» |
| 24 ܘܒܗ̇ ܒܫܥܬܐ ܥܠ ܕܢܝܐܝܠ ܠܘܬ ܐܪܝܘܟ ܗ̇ܘ ܕܦܩ̣ܕ ܠܗ ܡ̇ܠܟܐ ܠܡܩ̇ܛܠܘ ܠܚ̈ܟܝܡܐ ܕܒܒܠ ܘܐܙܠ̣ ܘܗܟܢܐ ܐܡ̣ܪ ܠܗ ܠܚܟܝ̈ܡܐ ܕܒܒܠ ܠܐ ܬܘܒܕ ܐܠܐ ܐܥܠܝܢܝ ܩܕܡ ܡܠܟܐ ܘܦܫܪܐ ܠܡ̇ܠܟܐ ܐܚ̇ܘܐ | 24 Після того Даниїл пішов до Аріоха, якому цар наказав повбивати вавилонських мудреців, і мовив до нього так: «Не вбивай вавилонських мудреців; уведи мене до царя, і я витлумачу йому значення сну.» |
| 25 ܗܝܕܝܢ ܐܪܝܘܟ ܚܦܝܛܐܝܬ ܐܥܠܗ ܠܕܢܝܐܝܠ ܩܕܡ ܡ̇ܠܟܐ ܘܐܡ̣ܪ ܠܗ ܐܫܟܚܬ ܓܒܪܐ ܡܢ ܒ̈ܢܝ ܫܒܝܬܐ ܕܝܗܘܕ ܕܦܫܪܐ ܠܡ̇ܠܟܐ ܢܘܕܥ | 25 Тож Аріох привів негайно Даниїла перед царя й так сказав йому: «Я знайшов між полоненими синами Юдеї чоловіка, що зможе розповісти цареві значення сну.» |
| 26 ܥܢ̣ܐ ܡ̇ܠܟܐ ܘܐܡ̣ܪ ܠܕܢܝܐܝܠ ܕܫܡܗ ܒܠܛܫܨܪ ܡܫܟܚ ܐܢܬ ܠܡܚܘܝܘܬܢܝ ܚܠܡܐ ܕܚܙܝܬ ܘܦܫܪܗ | 26 Заговорив цар і мовив до Даниїла, що мав ім’я Валтасар: «Чи справді можеш та сказати мені про сон, що снився мені, і про його значення?» |
| 27 ܥܢ̣ܐ ܕܢܝܐܝܠ ܘܐܡ̣ܪ ܩܕܡ ܡ̇ܠܟܐ ܐܪܙܐ ܕܡ̇ܠܟܐ ܫܐ̇ܠ ܠܐ ܚܟܝ̈ܡܐ ܘܠܐ ܡܓܘܫ̈ܐ ܘܠܐ ܚ̇ܪ̈ܫܐ ܘܠܐ ܐܫ̈ܘܦܐ ܡܫܟܚܝܢ ܠܡܚܘܝܘ ܠܡ̇ܠܟܐ | 27 Даниїл у відповідь цареві: «Тайни, про яку цар питає, не можуть ні мудреці, ні чародії, ні віщуни, ні звіздознавці виявити цареві. |
| 28 ܐܠܐ ܐܝܬ ܐܠܗܐ ܒܫܡܝܐ ܓ̇ܠܐ ܐܪ̈ܙܐ ܕܢܘܕܥ ܠܡ̇ܠܟܐ ܢܒܘܟܕܢܨܪ ܡܐ ܕܢܗܘܐ ܒܝ̈ܘܡܬܐ ܐܚܪ̈ܝܐ ܚܠܡܟ ܘܚܙܘܐ ܕܪܝܫܟ ܕܥܠ ܡܫܟܒܟ ܗܢܐ ܗܘ | 28 Але є на небесах Бог, який відкриває тайни й який показав цареві Навуходоносорові, що має статись наприкінці днів. Сон твій і видіння твоєї голови на твоєму ложі ось які були: |
| 29 ܐܢܬ ܡ̇ܠܟܐ ܡܚ̈ܫܒܬܟ ܥܠ ܠܒܟ ܣܠܩ ܥܠ ܡܐ ܕܢܗܘܐ ܒܐܚܪܝܬܐ ܘܓ̇ܠܐ ܐܪ̈ܙܐ ܐܘܕܥܟ ܡܐ ܕܢܗܘܐ | 29 Думки в тобі, царю, стриміли на твоєму ложі до того, що буде потім, і той, хто відкриває тайни, показав тобі, що станеться. |
| 30 ܘܐܢܐ ܠܐ ܗܘܐ ܡܛܠ ܕܐܝܬ ܒܝ ܚܟܡܬܐ ܝܬܝܪ ܡܢ ܟܠܗܘܢ ܚ̈ܝܐ ܐܬܓܠܝ ܠܝ ܐܪܙܐ ܗܢܐ ܐܠܐ ܡܛܠ ܕܦܫܪܐ ܢܬܝܕܥ ܠܡ̇ܠܟܐ ܘܡܕܡ ܕܐܬܚܫܒܬ ܒܠܒܟ ܬܕܥ | 30 А мені ця тайна відкрита не тому, що наче б я був мудріший від усіх живих, але на те, щоб цареві стало ясним значення, та й щоб спізнав ти думки твого серця. |
| 31 ܐܢܬ ܡ̇ܠܟܐ ܚ̇ܙܐ ܗܘܝܬ ܘܗܐ ܨܠܡܐ ܚܕ ܪܒܐ ܕܛܒ ܙܝܘܗ ܝܬܝܪ ܘܩܐ̇ܡ ܠܩܘܒܠܟ ܚܙܘܗ ܕܚܝܠ | 31 Ти, царю, дивився — аж ось якийсь бовван великий. Вельми великий був той бовван і незвичайного блиску; стоїть ось він перед тобою й страхітлива його подоба. |
| 32 ܪܝܫܗ ܕܕܗܒܐ ܛܒܐ ܚܕܝܗ ܘܕܪ̈ܥܘܗܝ ܕܣܐܡܐ ܟܪܣܗ ܘܥܛܡ̈ܬܗ ܕܢܚܫܐ | 32 Голова у того боввана була з щирого золота; груди його й руки — з срібла; живіт у нього й стегна — з міді; |
| 33 ܫܩ̈ܘܗܝ ܕܦܪܙܠܐ ܪ̈ܓܠܘܗܝ ܡܢܗܝܢ ܕܦܪܙܠܐ ܘܡܢܗܝܢ ܕܚܨܦܐ | 33 голінки у нього — з заліза, а ноги — частково з заліза, частково з глини. |
| 34 ܘܚܙܝܬ ܕܐܬܓܙܪܬ ܟܐܦܐ ܕܠܐ ܒܐ̈ܝܕܝܢ ܘܡܚܬܗ ܠܨܠܡܐ ܥܠ ܪ̈ܓܠܘܗܝ ܕܦܪܙܠܐ ܘܕܚܨܦܐ ܘܕܩܩܬ ܐܢܝܢ ܛܒ | 34 Ти дивився на нього, аж відірвався від гори, без допомоги рук, камінь і вдарив у боввана, в залізні та глиняні його ноги, й розбив їх. |
| 35 ܘܐܬܕܩܩܘ ܐܟܚܕܐ ܦܪܙܠܐ ܘܢܚܫܐ ܘܚܨܦܐ ܘܣܐܡܐ ܘܕܗܒܐ ܘܗܘܘ ܐܝܟ ܥܘܪܐ ܕܡܢ ܐܕܪܐ ܕܩܝܛܐ ܘܢܣܒܬ ܐܢܘܢ ܪܘܚܐ ܬܩܝܦܬܐ ܘܐܬܪ ܠܐ ܐܫܬܟܚ ܠܗܘܢ ܘܟܐܦܐ ܕܡܚܬܗ ܠܨܠܡܐ ܗܘܬ ܠܛܘܪܐ ܪܒܐ ܘܡܠܬ ܡܢܗ̇ ܟܠܗ̇ ܐܪܥܐ | 35 Тоді все вмить потрощилось — залізо, глина, мідь, срібло й золото, й стало, ніби полова на току літом; вітер же так розвіяв те, що й сліду не зосталось від того, а камінь, що вдарив у боввана, зробивсь великою горою й заповнив усю землю. |
| 36 ܗܢܘ ܚܠܡܐ ܘܦܫܪܗ ܐܡ̣ܪ ܩܕܡ ܡ̇ܠܟܐ | 36 Оце сон! Скажемо перед царем, що він означає. |
| 37 ܐܢܬ ܡ̇ܠܟܐ ܡܠܟ ܡ̈ܠܟܐ ܐܠܗܐ ܡܪܝܡܐ ܡܠܟܘܬܐ ܚܣܝܢܬܐ ܘܐܝܩܪܐ ܝܗ̣ܒ ܠܟ | 37 Ти, о царю, цар над царями, котрому Бог небесний дав царство, потугу, силу й славу, |
| 38 ܘܟܠ ܐܬܪ ܕܥܡܪܝܢ ܒܗ ܒ̈ܢܝ ܐܢܫܐ ܘܦܪܚܬܐ ܕܫܡܝܐ ܘܚܝܘܬܐ ܕܕܒܪܐ ܝܗ̣ܒ ܒܐ̈ܝܕܝܟ ܘܐܫܠܛܟ ܥܠ ܟܠܗܘܢ ܐܢܬ ܗܘ ܪܝܫܐ ܕܕܗܒܐ | 38 котрому в руки він віддав, де б вони не жили, — людей, земних звірів і небесне птаство й котрого він настановив володарем над ними; ти — золота голова. |
| 39 ܘܒܬܪܟ ܬܩܘܡ ܡܠܟܘܬܐ ܐܚܪܬܐ ܕܡܟܝܟܐ ܡܢܟ ܘܡܠܟܘܬܐ ܐܚܪܬܐ ܕܬܠܬ ܕܐܝܬܝܗ̇ ܢܚܫܐ ܬܫܠܛ ܒܟܠܗ̇ ܐܪܥܐ | 39 Після тебе настане друге царство, менше від твого, а за тим ще третє царство, мідне, що заволодіє всією землею. |
| 40 ܘܡܠܟܘܬܐ ܐܪܒܝܥܝܬܐ ܬܗܘܐ ܚܣܝܢܐ ܐܝܟ ܦܪܙܠܐ ܘܐܝܟ ܕܦܪܙܠܐ ܐ̇ܪܫ ܘܡ̇ܕܩ ܟܠ ܗܟܢܐ ܐܦ ܗ̣ܝ ܬܫܚܘܩ ܘܬܟܒܘܫ ܟܠ | 40 А четверте царство буде міцне, мов залізо, бо залізо розбиває й трощить усе; і як залізо, що розбиває, так і воно розіб’є й розтрощить усі інші. |
| 41 ܘܕܚܙܝܬ ܪ̈ܓܠܐ ܘܨܒܥ̈ܬܐ ܕܡܢܗܝܢ ܕܚܨܦܐ ܕܦܚܪܐ ܘܡܢܗܝܢ ܕܦܪܙܠܐ ܡܠܟܘܬܐ ܬܗܘܐ ܦܠܝܓܐ ܘܡܢ ܥܩܪܐ ܕܦܪܙܠܐ ܢܗܘܐ ܒܗ̇ ܐܝܟܢܐ ܕܚܙܝܬ ܦܪܙܠܐ ܕܡܚܠܛ ܒܚܨܦܐ ܕܛܝܢܐ | 41 А що ти бачив ноги й пальці на ногах частково з ганчарської глини, а частково з заліза, то царство буде розділене, але в ньому все ж таки буде щось із міцности заліза, згідно з тим, що ти бачив на залізі, змішанім з болотяною глиною. |
| 42 ܘܨܒ̈ܥܬܐ ܕܪ̈ܓܠܐ ܕܚܙܝܬ ܕܡܢܗܝܢ ܕܦܪܙܠܐ ܘܡܢܗܝܢ ܕܚܨܦܐ ܡܢܗ̇ ܡܢ ܡܠܟܘܬܐ ܬܗܘܐ ܥܫܝܢܐ ܘܡܢܗ̇ ܬܗܘܐ ܬܒܝܪܐ | 42 І як пальці на ногах були частково з заліза, а частково з глини, так і те царство буде частково міцне, а частково крихке. |
| 43 ܘܕܚܙܝܬ ܦܪܙܠܐ ܕܡܚܠܛ ܒܚܨܦܐ ܕܛܝܢܐ ܗܟܢܐ ܢܬܚ̇ܠܛܘܢ ܒܙܪܥ ܐܢܫܐ ܘܠܐ ܢܗܘܘܢ ܕܒܩܝܢ ܚܕ ܠܚܕ ܐܝܟ ܦܪܙܠܐ ܕܠܐ ܡܬܚܠܛ ܥܡ ܛܝܢܐ | 43 А що ти бачив залізо, змішане з болотяною глиною, то це значить, що вони змішаються через людське насіння, але не зіллються одне з одним, так, як залізо не змішується з глиною. |
| 44 ܘܒܝ̈ܘܡܬܗܘܢ ܕܡ̈ܠܟܐ ܗ̇ܢܘܢ ܢܩܝܡ ܐܠܗ ܫܡܝܐ ܡܠܟܘܬܐ ܕܠܥܠܡܝܢ ܠܐ ܬܬܚܒܠ ܘܡܠܟܘܬܐ ܠܥܡܐ ܐܚܪܢܐ ܠܐ ܬܫܒܘܩ ܐܠܐ ܬܕܩܩ ܘܬܣܝܦ ܟܠܗܝܢ ܡ̈ܠܟܘܬܐ ܗܠܝܢ ܘܗܝ ܬܩܘܡ ܠܥܠܡܝܢ | 44 За часів тих царів небесний Бог здвигне царство, що не розпадеться повіки, і його влада не перейде до іншого народу; воно повалить і потрощить усі ті царства, а само стоятиме повіки, |
| 45 ܐܝܟܢܐ ܕܚܙܝܬ ܕܡܢ ܛܘܪܐ ܐܬܓܙܪܬ ܟܐܦܐ ܕܠܐ ܒܐ̈ܝܕܝܢ ܘܕܩܩܬ ܦܪܙܠܐ ܘܢܚܫܐ ܘܚܨܦܐ ܘܣܐܡܐ ܘܕܗܒܐ ܐܠܗܐ ܪܒܐ ܐܘܕܥܟ ܡܐ ܕܢܗܘܐ ܒܝ̈ܘܡܬܐ ܐܚܪ̈ܝܐ ܫܪܝܪ ܚܠܡܐ ܘܡܗܝܡܢ ܦܫܪܗ | 45 так, як ти бачив, що камінь відірвався був від гори без допомоги руки й розвалив залізо, мідь, глину, срібло й золото. Великий Бог показав цареві, що буде після того. Це правдивий сон, і виклад його певний.» |
| 46 ܗܝܕܝܢ ܢܒܘܟܕܢܨܪ ܡ̇ܠܟܐ ܢܦܠ ܥܠ ܐ̈ܦܘܗܝ ܠܕܢܝܐܝܠ ܣܓܕ ܘܒܣ̈ܡܝܢ ܘܩܘܪ̈ܒܢܝܢ ܐܡ̣ܪ ܠܡܩܪܒܘ ܠܗ | 46 Тоді цар Навуходоносор упав лицем до землі, вклонився Даниїлові й звелів принести йому жертви й кадило. |
| 47 ܥܢ̣ܐ ܡ̇ܠܟܐ ܘܐܡ̣ܪ ܠܕܢܝܐܝܠ ܒܩܘܫܬܐ ܐܠܗܟܘܢ ܗܘܝܘ ܐܠܗ ܐ̈ܠܗܝܢ ܘܡܪܐ ܡ̈ܠܟܝܢ ܘܓ̇ܠܐ ܐܪ̈ܙܝܢ ܕܐܫܟܚܬ ܠܡܓܠܐ ܪܐܙܐ ܗܢܐ | 47 Далі заговорив цар до Даниїла й мовив: «Справді Бог ваш — Бог над богами, Володар над володарями й відкривач тайн, якщо ти ото спромігся виявити цю тайну.» |
| 48 ܗܝܕܝܢ ܡ̇ܠܟܐ ܐܘܪܒ ܠܕܢܝܐܝܠ ܘܡܘܗ̈ܒܬܐ ܣ̈ܓܝܐܬܐ ܝܗ̣ܒ ܠܗ ܘܐܫܠܛܗ ܥܠ ܟܠܗ̇ ܐܪܥܐ ܕܒܒܠ ܘܐܩܝܡܗ ܪܝܫܐ ܥܠ ܟܠܗܘܢ ܪ̈ܒܝ ܚܝ̈ܠܐ ܘܥܠ ܟܠܗܘܢ ܚܟܝ̈ܡܐ ܕܒܒܠ | 48 Тож цар вивищив Даниїла, дав йому силу великих подарунків, вручив йому власть над усім вавилонським краєм і настановив його верховним начальником над усіма вавилонськими мудрецями. |
| 49 ܘܕܢܝܐܝܠ ܒܥ̣ܐ ܡܢ ܡ̇ܠܟܐ ܘܐܫܠܛ ܥܠ ܥܒ̇ܕܐ ܕܡܕܝܢܬ ܒܒܠ ܠܫܕܪܟ ܡܝܫܟ ܘܥܒܕܢ̇ܓܘ ܘܕܢܝܐܝܠ ܗܘ̣ܐ ܒܬܪܥܐ ܕܡ̇ܠܟܐ | 49 На прохання Даниїла цар настановив Седраха, Мисаха й Авденаго над справами Вавилонського краю, сам Даниїл же зостався при царському дворі. |
