Буття 14

¹ І сталося за часів Амрафела, царя Шінеару, Аріоха, царя Елласару, Кедорлаомера, царя Еламу, й Тідала, царя Гоїму,

² що вони вчинили війну з Берою, царем Содому, Гіршею, царем Гомори, з Шінеавом, царем Адми, і з Шемевером, царем Цевоїму, та з царем Бели, себто Цоару.

³ Всі вони зібралися в Сіддім-долині, себто в Солянім морі.

⁴ Дванадцять років служили вони Кедорлаомерові, а на тринадцятому збунтувались.

⁵ На чотирнадцятому ж році рушив Кедорлаомер з царями, що були з ним, і розбив рефаїв в Аштерот-Карнаїм, зузіїв у Хамі, еміїв у Шаве-Кіріятаїм,

⁶ і хоріїв у горах Сеїр, аж до Ель-Парану, що при пустині.

⁷ Повернувшися звідтіля, прибули вони в Єн-Мішпат, себто Кадеш, і звоювали всю землю амалекитян, а також аморіїв, що жили в Хацацон Тама-Рі.

⁸ І вийшов цар Содому, цар Гомори, цар Адми, цар Цевоїму, і цар Бели, себто Цоару, й вишикувались у Сіддім-долині проти них до бою;

⁹ проти Кедорлаомера, царя Еламу, Тідала, царя Гоїму, Амрафела, царя Шінеару, та Аріоха, царя Елласару: чотири царі проти п’ятьох.

¹⁰ Була ж Сіддім-долина повна ям з ропою; і коли цар Содому й цар Гомори втікали, то попадали туди; ті ж, що зосталися, втекли в гори.

¹¹ Забрали (переможці) все добро Содому й Гомори, й усі їхні харчі та й пішли геть.

¹² Взяли й Лота, Аврамового братанича, з його майном — він жив тоді в Содомі — і так відійшли.

¹³ Аж ось прийшов один, що врятувався, і оповів Аврамові євреєві, що жив у діброві Мамре, аморія, брата Ешкола та Анера, які були союзниками Аврама.

¹⁴ Як же Аврам почув, що його братанича взято в полон, озброїв своїх вправних слуг, що народилися в його домі, числом триста вісімнадцять, і погнався за тими аж до Дану.

¹⁵ Вночі він із слугами, окремими загонами, вдарив на них, розбив їх і гнався за ними аж до Хови, що на північ від Дамаску.

¹⁶ Він відібрав усе майно, а й Лота, свого братанича, з його добром, і привів назад, також і жінок з людьми.

¹⁷ Коли ж він, розбивши Кедорлаомера з царями, які були з ним, повертався назад, цар Содому вийшов йому назустріч у Шаве-долину, себто в Царську долину.

¹⁸ А Мелхіседек, цар Салему, виніс хліб і вино — він був священик Бога Всевишнього —

¹⁹ поблагословив його й мовив: Хай благословен буде Аврам Богом Всевишнім, що сотворив небо й землю.

²⁰ Благословен хай буде Бог Всевишній, що видав ворогів твоїх тобі в руки! І дав йому (Аврам) десяту частину з усього.

²¹ А цар Содому сказав до Аврама: Дай мені людей, майно ж візьми собі.

²² Аврам же відповів цареві Содому: Здіймаю мою руку до Господа Бога Всевишнього, який створив небо й землю,

²³ що я ні нитки, ні ремінця від постолів, нічого не візьму з того, що тобі належить, щоб ти не сказав: Я збагатив Аврама.

²⁴ Для себе я не хочу нічого, хіба те, що з’їли слуги, та крім частки, належної мужам, які прийшли зо мною: Анер, Ешкол і Мамре — вони нехай візьмуть свою пайку.