Буття 13

¹ Отак вийшов Аврам з Єгипту в Негев, він і його жінка й усе, що було в нього, та й Лот з ним.

² Був же Аврам вельми багатий на скотину, на срібло й на золото.

³ Зайшов він, кочуючи, від Негев аж до Бетелу, до того місця, де був раніше його намет, між Бетелем та Аї;

⁴ до місця, де спершу спорудив був жертовник і там закликав ім’я Господа.

⁵ І в Лота, що ходив з Аврамом, також були вівці, худоба й намети.

⁶ Та земля не вміщала їх, щоб жити вкупі, бо їх майно було велике, й вони не могли жити разом.

⁷ І ото постала сварка між пастухами Аврамового скоту й пастухами Лотового скоту. Жили тоді в краю ханааняни і перізії.

⁸ Тож каже Аврам до Лота: Навіщо та сварка між мною і тобою, між моїми і твоїми пастухами? Таж ми — родичі!

⁹ Хіба не ввесь край перед тобою? Відлучись, прохаю, від мене. Як ти підеш наліво, я візьму направо, а як ти звернеш праворуч, то я подамсь ліворуч.

¹⁰ І звівши очі, уздрів Лот усю долину Йорданську, яка перед тим, як зруйнував Господь Содом та Гомору, була наводнювана, неначе сад Господній, немов єгипетський край, ген аж до Цоару.

¹¹ І вибрав собі Лот усю долину Йорданську й рушив на схід, тож так вони розлучилися один з одним.

¹² Аврам осівся в Ханаані, а Лот у містах у долині, розкладаючи намети аж до Содому.

¹³ Люди ж содомські були злі й грішники великі перед Господом.

¹⁴ Господь сказав Аврамові після того, як Лот відлучився від нього: Зведи очі й поглянь з місця, де стоїш, на північ, на південь, на схід і на захід;

¹⁵ бо всю землю, що ти її бачиш, дам тобі і твоєму потомству навіки.

¹⁶ Зроблю твоє потомство, як земний порох; хто зможе злічити земний порох, той і твоє потомство злічить.

¹⁷ Отож устань і пройди всю землю, завдовж і завшир, бо я дам її тобі.

¹⁸ І згорнув Аврам свої намети і прийшов і осівся біля Мамре, що в Хевроні, та й спорудив там жертовник Господеві.