Буття 29

¹ По тому пустився Яків у дальшу путь і прибув у землю синів сходу.

² Дивиться він — аж ось криниця в полі й овець три отари лежать коло неї, бо з тієї криниці напували отари. На ній великий камінь.

³ Коли ж зібралися туди отари, пастухи відкочували камінь від отвору й напували овець та й клали його назад на місце.

⁴ І сказав Яків до них: Браття, звідкіля ви? Вони ж відрекли: Ми з Харану.

⁵ Тоді він каже до них: Чи знаєте Лавана, сина Нахора? Вони кажуть: Знаємо.

⁶ Тож питає їх: Чи він жив-здоров? відповіли: Здоров, ось і Рахиль його дочка йде з вівцями.

⁷ Ще дня багато, сказав Яків, ще не пора зганяти докупи худібку. Понапувайте вівці й ідіть пасти.

⁸ Та вони мовили: Не можемо, доки не зберуться всі отари докупи й не відкотять каменя з-над криниці, тоді й понапуваєм овець.

⁹ Поки він говорив ще з ними, Рахиль надійшла з вівцями свого батька, бо вона пастушкою була.

¹⁰ От як тільки Яків побачив Рахиль, дочку Лавана, брата своєї матері, з вівцями того ж Лавана, приступив Яків і відкотив камінь від криниці й напоїв овець Лавана, брата своєї матері.

¹¹ Опісля поцілував Яків Рахиль та й заплакав уголос.

¹² Він розповів Рахилі, що він родич її батька, бож він син Ревеки, а вона побігла й розповіла те своєму батькові.

¹³ Як же ж Лаван почув вістку про Якова, сина своєї сестри, то вибіг йому назустріч, обійняв його, поцілував його й увів до себе в господу, а він оповів Лаванові про всі речі.

¹⁴ Тоді Лаван мовив до нього: Направду, ти кість моя і тіло моє! І пробув Яків у нього місяць часу.

¹⁵ Тоді Лаван сказав до Якова: Хіба тому, що ти мій родич, маєш дармо на мене працювати? Скажи мені, скільки тобі платити?

¹⁶ Було ж у Лавана дві дочки: старша, на ім’я Лія, та менша, на ім’я Рахиль.

¹⁷ Очі ж у Лії були тьмяні, а Рахиль була поставна й гарна з виду.

¹⁸ Тому сподобав собі Яків Рахиль і каже: Служитиму тобі сім років за Рахиль, твою молодшу дочку.

¹⁹ На це Лаван відповів: Ліпше мені дати її тобі, ніж комусь іншому. Живи зо мною.

²⁰ І вислужив Яків за Рахиль сім років, а здавалось йому, наче кілька днів, тому що він любив її.

²¹ Тоді Яків і каже до Лавана: Приведи мою жінку, бо дні мої сповнилися: нехай я ввійду до неї.

²² Тож Лаван зібрав усіх місцевих людей і зробив учту;

²³ а ввечері взяв він Лію, свою дочку, та й привів її до Якова, й той увійшов до неї.

²⁴ Лаван же дав їй, дочці своїй Лії, за слугиню Зілпу, свою служку.

²⁵ Коли ж настав ранок, то й виявилося, що то Лія, тим то й каже Яків до Лавана: Що це ти мені заподіяв? Хіба не за Рахиль служив я в тебе? Чому ж ти мене обманув?

²⁶ А Лаван і каже: Немає в нашому краї звичаю видавати молодшу перед старшою.

²⁷ Та вже кінчи цей тиждень, а я дам тобі і другу за службу, що її робитимеш мені ще других сім років.

²⁸ Яків так і зробив. Закінчив цей тиждень з нею, і Лаван дав йому Рахиль, свою дочку, за жінку.

²⁹ Рахилі ж, дочці своїй, дав він за слугиню Білгу, свою служку.

³⁰ Увійшов Яків також до Рахилі й полюбив її більше, ніж Лію, і служив у Лавана других сім років.

³¹ Та Господь побачив, що Лія менше люблена, тож обдарував її плодовитістю, а Рахиль була неплідна.

³² Отож зачала Лія і породила сина та й назвала його ім’ям Рувим: бо Господь, сказала, зглянувсь на моє горе. Тепер мій чоловік буде любити мене.

³³ І знову зачала й породила сина та й сказала: Господь почув, що я ненавидна, то дав мені ще й цього; і назвала його Симеон.

³⁴ І знову зачала і породила сина та й сказала: Тепер, цим разом, мій чоловік пристане до мене, бо я породила йому трьох синів. Тому й назвала його ім’ям Леві.

³⁵ Зачала ж вона ще раз і породила сина та й сказала: Цим разом буду хвалити Господа, тому й назвала його ім’ям Юда. Та й перестала родити.