Evangélium Márk szerint 14

KÁLDI-NEOVULGÁTA	Біблія
1 Két nappal ezután volt a húsvéti vacsora és a kovásztalan kenyerek ünnepe. A főpapok és az írástudók azon tanakodtak, miképpen fogják el őt csellel, és hogyan öljék meg.	1 Два дні ж по тому мала бути Пасха й Опрісноки, тож первосвященики та книжники шукали, як би його схопити підступом і вбити,
2 Azt mondták ugyanis: Ne az ünnepen, nehogy zavargás támadjon a nép között.	2 але, мовляв, не під час свята, щоб розруху не було в народі!
3 Amikor Jézus Betániában volt a leprás Simon házában és asztalnál ült, odament hozzá egy asszony, alabástromedényben valódi, drága nárduszolajat hozva. Eltörte az alabástromot, és a fejére öntötte.	3 І як був у Витанії, в домі Симона прокаженого, і коли він був за столом, то підійшла жінка з алябастровою посудиною щирого дорогоцінного нарду й, розбивши ту посудину, вилила йому на голову.
4 Voltak, akik méltatlankodtak ezen, és így beszéltek maguk között: »Mire volt jó így elpazarolni ezt a kenetet?	4 Деякі обурилися між собою: Навіщо, мовляв, така втрата мира!
5 Ezt az olajat el lehetett volna adni több, mint háromszáz dénárért, és odaadni a szegényeknek!« És megharagudtak az asszonyra.	5 Таж її можна було продати більш, ніж за триста динаріїв, а гроші бідним дати! І вони ремствували на неї.
6 Jézus azonban így szólt: »Hagyjatok békét neki! Miért bántjátok? Hiszen jót tett velem.	6 Але Ісус сказав: Лишіть її. Чого її бентежите? Вона зробила супроти мене добрий вчинок.
7 Szegények mindig lesznek veletek, és amikor akartok, jót tehettek velük; de én nem leszek mindig veletek.	7 Бідних бо ви завжди маєте з собою і, коли захочете, можете їм добро чинити; мене ж не завжди маєте.
8 Ő megtette azt, ami tőle telt: előre megkente testemet a temetésre.	8 Що могла, те зробила; вона заздалегідь намастила моє тіло на похорон.
9 Bizony, mondom nektek: az egész világon, ahol csak hirdetni fogják ezt az evangéliumot, elbeszélik majd azt is, amit ő tett, az ő emlékezetére.«	9 Істинно кажу вам: По цілім світі, скрізь, де тільки буде проповідувана ця Євангелія, оповідатимуть і те, що вона зробила, на пам’ятку про неї.
10 Az iskarióti Júdás pedig, a tizenkettő közül az egyik, elment a főpapokhoz, hogy kiszolgáltassa őt nekik.	10 Юда ж Іскаріотський, один з дванадцятьох, пішов до первосвящеників, щоб видати його їм.
11 Mikor azok meghallották ezt, megörültek, és megígérték, hogy pénzt adnak neki. Ő pedig kereste az alkalmat, hogy kiszolgáltassa őt.	11 Вони, почувши це, зраділи й обіцяли дати йому гроші. І він шукав, як би його видати у сприятливий час.
12 A kovásztalan kenyerek első napján pedig, mikor a húsvéti bárányt feláldozzák, tanítványai megkérdezték tőle: »Mit akarsz, hová menjünk előkészíteni, hogy megehesd a húsvéti vacsorát?«	12 А першого дня Опрісноків, коли жертвували Пасху, кажуть до нього учні: Де хочеш, щоб ми йшли й приготували, — щоб ти їв Пасху?
13 Akkor elküldött kettőt a tanítványai közül, ezekkel a szavakkal: »Menjetek a városba. Találkoztok ott egy emberrel, aki vizeskorsót visz. Kövessétek őt,	13 І послав двох із своїх учнів, і сказав їм: Ідіть у місто; і стріне вас чоловік, що нестиме жбан води; йдіть лишень за ним,
14 és ahova bemegy, mondjátok a házigazdának, hogy a Mester kérdezi: ‘Hol van a szállásom, ahol a húsvéti bárányt tanítványaimmal elfogyaszthatom?’	14 і куди він увійде, скажіть господареві дому: Учитель питає: Де моя світлиця, в якій я міг би спожити з учнями моїми Пасху?
15 Mutatni fog nektek egy nagy ebédlőt készen, megterítve. Ott készítsétek el nekünk.«	15 І він вам покаже світлицю велику, вистелену килимами та готову. Там приготуйте нам.
16 Tanítványai elindultak és bementek a városba. Mindent úgy találtak, ahogy megmondta nekik, és elkészítették a húsvéti vacsorát.	16 Учні пішли, прибули до міста і знайшли, як він сказав їм, та й приготували Пасху.
17 Amikor beesteledett, odaérkezett a tizenkettővel.	17 Якже настав вечір, — приходить з дванадцятьма.
18 Amikor letelepedtek és ettek, Jézus így szólt: »Bizony, mondom nektek: közületek az egyik, aki velem eszik, elárul engem« .	18 І коли вони сиділи за столом та споживали, Ісус промовив: Істинно кажу вам, один з вас, який їсть зо мною, мене видасть.
19 Erre azok elszomorodtak, és egyenként kérdezgetni kezdték tőle: »Csak nem én vagyok az, Uram?«	19 Вони засмутились і один по одному заходились його питати: Чи не я?
20 Ő azt felelte nekik: »A tizenkettő közül az egyik, aki velem egyszerre márt a tálból.	20 Він відповів їм: Один з дванадцятьох, що вмачає зо мною руку в миску.
21 Az Emberfia ugyan elmegy, ahogy meg van írva róla, de jaj annak az embernek, aki az Emberfiát elárulja! Jobb lett volna annak az embernek, ha meg sem születik!«	21 Син Чоловічий іде, як написано про нього; але горе тому чоловікові, що зрадить Сина Чоловічого. Краще було б не родитись чоловікові тому!
22 Miközben ettek, Jézus fogta a kenyeret, áldást mondott, megtörte, és odaadta nekik ezekkel a szavakkal: »Vegyétek, ez az én testem.«	22 І коли вони їли, Ісус узяв хліб, благословив, розломив і дав їм, кажучи: Беріть, це моє тіло.
23 Azután fogta a kelyhet, hálát adott, odaadta nekik, és ittak belőle mindnyájan.	23 Потім узяв чашу, воздав хвалу, дав їм, і пили з неї всі.
24 Ő pedig így szólt: »Ez az én vérem, az új szövetségé , amely sokakért kiontatik.	24 Та й сказав їм: Це моя кров Завіту, що проливається за багатьох.
25 Bizony, mondom nektek: többé már nem iszom a szőlőnek ebből a terméséből addig a napig, amíg az újat nem iszom Isten országában.«	25 Істинно кажу вам, що не питиму вже від плоду винограду аж по той день, як новим буду його пити в Царстві Божім.
26 Miután elénekelték a himnuszt, kimentek az Olajfák hegyére.	26 І, проспівавши, вийшли на гору Оливну.
27 Jézus azt mondta nekik: »Mindnyájan megbotránkoztok bennem, mert írva van: ‘Megverem a pásztort, és elszélednek a juhok’ .	27 І сказав їм Ісус: Усі ви спокуситеся, бо написано: Вдарю пастиря, і вівці розбіжаться.
28 De miután feltámadtam, előttetek megyek Galileába.«	28 Та по моїм воскресінні випереджу вас у Галилеї.
29 Péter erre azt mondta neki: »Ha mindenki megbotránkozik is benned, én nem fogok!«	29 А Петро сказав до нього: Навіть коли й усі спокусяться, — та не я!
30 Jézus azt felelte neki: »Bizony, mondom neked, te még ma éjszaka, mielőtt a kakas kétszer megszólal, háromszor is megtagadsz engem.«	30 Відповів йому Ісус: Істинно кажу тобі, що ти сьогодні, цієї ночі, заки півень заспіває двічі, тричі мене відречешся.
31 Ő még erősebben fogadkozott: »Még ha veled együtt meg is kell halnom, akkor sem tagadlak meg téged!« Ugyanígy beszéltek a többiek is valamennyien.	31 А він ще більше твердив: Хоч би мені прийшлося з тобою і вмерти, не відречусь я тебе! І всі так само говорили.
32 Odaértek a majorba, amelyet Getszemáninak hívnak. Akkor azt mondta tanítványainak: »Üljetek le itt, amíg imádkozom.«	32 І приходять вони на місце, що зветься Гетсиманія, — то й каже своїм учням: Посидьте тут, поки я помолюся.
33 Maga mellé vette Pétert, Jakabot és Jánost, és elkezdett remegni és gyötrődni.	33 І взяв із собою Петра, Якова та Йоана, і почав жахатись та тривожитись.
34 Azt mondta nekik: »Halálosan szomorú a lelkem. Maradjatok itt és virrasszatok.«	34 Потім каже до них: Душа моя вся смутиться аж до смерти. Лишіться тут і чувайте.
35 Egy kissé előbbre ment, a földre borult és imádkozott, hogy ha lehetséges, távozzék el tőle ez az óra.	35 Пройшовши трохи далі, він припав до землі й почав молитися, щоб, якщо можливо, минула його ця година.
36 Ezt mondta: »Abba, Atyám! Minden lehetséges neked. Vedd el tőlem ezt a kelyhet! De ne az legyen, amit én akarok, hanem amit te.«	36 І мовив: Авва — Отче, усе тобі можливе: віддали від мене цю чашу! Та не що я хочу, а що ти.
37 Ezután visszajött, és alva találta őket. Így szólt Péterhez: »Simon, alszol? Nem tudtál virrasztani egy órát?	37 І приходить, і знаходить їх уві сні, та й каже до Петра: Симоне, ти спиш? Не міг єси чувати ані однієї години?
38 Virrasszatok és imádkozzatok, hogy kísértésbe ne essetek! A lélek ugyan kész, de a test erőtlen.«	38 Чувайте ж, моліться, щоб не ввійти в спокусу. Дух бадьорий, але тіло кволе!
39 Aztán újra elment és imádkozott, ugyanazokkal a szavakkal.	39 І знову, відійшовши, молився та промовляв те саме слово.
40 Megint visszatért, és alva találta őket, mert a szemük elnehezedett; nem is tudták, mit feleljenek neki.	40 І, повернувшися, знову знайшов їх уві сні, очі бо в них були отяжілі й вони не знали, що йому відказати.
41 Majd harmadszor is odajött, és azt mondta nekik: »Aludjatok már és nyugodjatok! Elég, eljött az óra! Íme, az Emberfiát a bűnösök kezébe adják.	41 Повернувся він утретє й каже їм: Спите ще й спочиваєте? Досить, прийшла година: ось Син Чоловічий буде виданий у руки грішникам.
42 Keljetek föl, menjünk! Íme, közel van már, aki elárul engem.«	42 Уставайте, ходімо! Зрадник мій ось наблизився!
43 Még beszélt, amikor megérkezett az iskarióti Júdás, egy a tizenkettő közül, és vele nagy tömeg kardokkal és botokkal a főpapoktól, írástudóktól és a vénektől.	43 І відразу ж, коли він ще говорив, прибув Юда, один з дванадцятьох, а з ним юрба з мечами та киями — від первосвящеників, книжників і старших.
44 Aki elárulta őt, jelt adott nekik: »Akit megcsókolok, ő az, fogjátok meg, és jól vigyázva vigyétek el.«	44 Його зрадник дав їм знак, кажучи: Кого поцілую, той і є: беріте його й ведіте обережно.
45 Amint odaért, mindjárt odalépett hozzá, és így szólt: »Rabbi!« És megcsókolta őt.	45 І скоро він прибув, то підійшов до Ісуса та й каже: Учителю — і поцілував його.
46 Azok pedig kezet emeltek rá, és megragadták őt.	46 А вони наклали на нього руки й схопили його.
47 Az ott lévők közül az egyik kardot rántott, rásújtott a főpap szolgájára, és levágta a fülét.	47 Один же з тих, що там були, витяг меч, вдарив слугу первосвященика й відтяв йому вухо.
48 Jézus így szólt hozzájuk: »Mint valami rabló ellen, úgy jöttetek ki kardokkal és botokkal, hogy elfogjatok.	48 Тоді Ісус, звернувшись до них, сказав їм: Немов на розбійника ви вийшли з мечами та киями, щоб мене спіймати.
49 Mindennap veletek voltam, tanítottam a templomban, mégsem fogtatok el. Az írásoknak azonban be kell teljesedniük.«	49 Щодня був я між вами, навчаючи у храмі, і ви мене не схопили. Та це — щоб збулося Писання.
50 A tanítványai ekkor elhagyták őt, és mindnyájan elfutottak.	50 Тоді всі, лишивши його, повтікали.
51 Egy ifjú azonban követte, mezítelen testén egy szál gyolcsingben.	51 Якийсь же юнак, загорнений в одне лиш покривало, йшов за ним. Його схопили,
52 Elkapták, de az, ingét otthagyva, mezítelenül elfutott tőlük.	52 тож він, покинувши покривало, втік від них нагий.
53 Jézust a főpaphoz vitték. Összegyűlt nála minden főpap, írástudó és vén.	53 І повели Ісуса до первосвященика; і зібрались усі первосвященики, старші та книжники.
54 Péter pedig messziről követte őt, be egészen a főpap palotájáig, és a szolgákkal a tűznél leülve melegedett.	54 Петро ж ішов слідом за ним здалека аж усередину до двору первосвященика і, сівши з слугами, грівся при ватрі.
55 A főpapok pedig, és az egész főtanács, tanúvallomást kerestek Jézus ellen, hogy halálra adják, de nem találtak.	55 Первосвященики ж і вся рада шукали свідчення на Ісуса, щоб його вбити, та не знаходили.
56 Sokan tettek ugyanis hamis tanúvallomást ellene, de vallomásaik nem egyeztek egymással.	56 Багато бо свідчило неправдиво проти нього, але свідчення їхні не були згідні.
57 Végül néhányan felálltak, és hamis tanúvallomást tettek ellene ezekkel a szavakkal:	57 А деякі, підвівшись, так свідчили проти нього ложно:
58 »Hallottuk, hogy ez azt mondta: ‘Lebontom ezt a kéz alkotta templomot, és három nap alatt másikat építek, amelyet nem kéz alkotott’.«	58 Ми чули, як він говорив: Зруйную храм цей рукотворний і за три дні збудую інший, нерукотворний.
59 De a vallomásuk így sem volt megegyező.	59 Та й це їхнє свідчення не було однозгідне.
60 Ekkor a főpap középre állt, és megkérdezte Jézust: »Semmit sem felelsz mindarra, amit ezek tanúsítanak ellened?«	60 Тоді первосвященик, уставши посередині, спитав Ісуса, мовивши: Не відказуєш нічого, коли оці свідчать проти тебе?
61 Ő csak hallgatott, és semmit sem felelt. A főpap újra megkérdezte őt: »Te vagy-e a Krisztus, az áldott Isten Fia?«	61 Та він мовчав і нічого не відповідав. Знову спитав його первосвященик і каже йому: Чи ти єси Христос, Син Благословенного?
62 Jézus azt felelte neki: »Én vagyok. És látni fogjátok az Emberfiát a Hatalmasnak jobbján ülni, és eljönni az ég felhőiben« .	62 Я є, — відповів Ісус, — і побачите Сина Чоловічого, який сидітиме праворуч Всемогутнього та йтиме по хмарах небесних.
63 Ekkor a főpap megszaggatta ruháit, és így szólt: »Mi szükségünk van még tanúkra?	63 Отож первосвященик роздер свою одежу й каже: Навіщо нам іще свідків?
64 Hallottátok a káromkodást. Mit gondoltok?« Erre azok mindnyájan halálra méltónak ítélték őt.	64 Ви чули богохульство! Як вам здається? І всі вони присудили, що смерти він гідний.
65 Ezután egyesek elkezdték őt leköpdösni, betakarták az arcát, ököllel verték, és azt mondták neki: »Prófétálj!« S a szolgák is arcul verték őt.	65 Тож деякі стали плювати на нього, закривати йому лице й били його по щоках та приказували: Пророкуй! А й слуги били його по обличчі.
66 Eközben Péter lent volt az udvarban. Odajött a főpap egyik szolgálója,	66 Коли Петро був унизу на подвір’ї, приходить одна з служниць первосвященика
67 látta Pétert melegedni, szemügyre vette őt, és azt mondta: »Te is a Názáreti Jézussal voltál!«	67 і, побачивши Петра, що грівся, придивилась до нього та й каже: А й ти був з Ісусом Назарянином.
68 Ő azonban letagadta: »Nem ismerem őt, és azt sem értem, mit mondasz.« Aztán kiment az előcsarnokba; ekkor megszólalt a kakas.	68 Та він відрікся, кажучи: Не знаю і не розумію, що ти таке кажеш. Та й вийшов геть на переддвір’я, — а півень і заспівав!
69 A szolgáló megint meglátta őt, újra mondogatni kezdte a körülállóknak, hogy ez is azok közül való.	69 Служниця ж, побачивши його знову, почала говорити тим, що там стояли: Цей з їхніх.
70 Ő megint csak letagadta. Kis idő múltán az ott állók ismét így szóltak Péterhez: »Biztosan közéjük tartozol, hiszen galileai vagy.«	70 Та він відрікся знову. І трохи згодом ті, що там стояли, сказали до Петра: Ти й справді з їхніх, бо ти галилеянин.
71 Ő pedig átkozódni kezdett és esküdözni: »Nem ismerem azt az embert, akiről beszéltek!«	71 Він же став клястися і божитися, мовляв, не знаю цього чоловіка, про якого кажете.
72 Erre mindjárt megszólalt a kakas, másodszor. Péternek pedig eszébe jutott Jézus szava, amit mondott neki: »Mielőtt a kakas kétszer szól, háromszor tagadsz meg engem.« És sírni kezdett.	72 І тієї ж миті півень заспівав удруге. І згадав Петро слово, що Ісус був промовив до нього: Перше ніж півень заспіває двічі, — тричі мене відречешся. Та й заридав гірко.