Seconda lettera ai Corinzi (מכתב שני לקורינתים) 14

MODERN HEBREW BIBLE	Біблія
1 בעת ההיא שמע הורדוס שר רבע המדינה את שמע ישוע	1 Того часу чутка про Ісуса дійшла до Ірода четверовласника,
2 ויאמר אל נעריו זה הוא יוחנן המטביל והוא קם מן המתים על כן הגבורות פעלות בו	2 і він сказав до своїх слуг: «Це Йоан Христитель! Це він воскрес із мертвих і тому чудодійні сили діють у ньому!»
3 כי הורדוס תפש את יוחנן ויאסרהו וישימהו בבית הסהר בגלל הורודיה אשת פילפוס אחיו	3 Бо Ірод був схопив Йоана, зв’язав його і вкинув у темницю — через Іродіяду, жінку брата свого Филипа;
4 כי יוחנן אמר אליו לא נכון היתה לך לאשה	4 Йоан бо говорив до нього: «Не можна тобі її мати.»
5 ויבקש המיתו אך ירא את ההמון כי לנביא חשבו אתו	5 Він хотів його вбити, та боявся народу, бо його мали за пророка.
6 ויהי ביום הלדת הורדוס ותרקד בת הורודיה בתוכם ותיטב בעיני הורדוס	6 Коли настав день народження Ірода, дочка Іродіяди танцювала перед усіма й догодила Іродові;
7 וישבע לה ויאמר מה תשאל נפשך ואתן לך	7 отож, клянучись, обіцяв їй дати, чого тільки попросить.
8 ואמה שמה את הדברים בפיה ותשאל לאמר תנה לי פה בקערה את ראש יוחנן המטביל	8 Та, під намовою матері своєї, сказала йому: «Дай мені тут на полумиску голову Йоана Христителя.»
9 ויעצב המלך אך בעבור השבועה והמסבים עמו צוה לתת לה	9 І засмутився цар, але задля клятви і тих, що разом за столом сиділи, звелів дати, —
10 וישלח וישא את ראש יוחנן מעליו בבית הסהר	10 тож послав стяти голову Йоанові в темниці.
11 ויביאו את ראשו בקערה ויתנו לנערה ותביאהו אל אמה	11 Принесли, отже, на полумиску його голову й дали дівчині, а та піднесла своїй матері.
12 ויגשו תלמידיו וישאו את גויתו ויקברוה וילכו ויגידו לישוע	12 І прийшли його учні, взяли тіло й поховали його; і пішли та сповістили про те Ісуса.
13 ויהי כשמעו את זאת ויסר משם באניה אל מקום חרבה לבדד וישמעו המון העם וילכו אחריו ברגליהם מן הערים	13 Почувши це, Ісус відплив звідси човном у пустинне й самітне місце; народ же, довідавшись про це, пішов за ним з міст пішки.
14 ויצא ישוע וירא המון עם רב ויהמו מעיו עליהם וירפא את החלשים אשר בהם	14 А вийшовши Ісус, побачив силу народу і змилосердився над ними та вигоїв їхніх недужих.
15 ויהי לפנות ערב ויגשו אליו תלמידיו ויאמרו המקום חרב וגם נטה היום שלחה את המון העם וילכו אל הכפרים לקנות להם אכל	15 Якже настав вечір, підійшли до нього його учні й кажуть: «Пусте це місце та й час минув уже. Відпусти людей, нехай ідуть по селах та куплять собі поживи.»
16 ויאמר אליהם אינם צריכים ללכת תנו אתם להם לאכל	16 А Ісус сказав їм: «Не треба їм відходити: дайте ви їм їсти.»
17 ויאמרו אליו אין לנו פה כי אם חמשת ככרות לחם ושני דגים	17 Вони ж мовлять до нього: «Ми маємо тут тільки п’ять хлібів і дві рибі.»
18 ויאמר הביאום אלי הלם	18 Тоді він каже: «Принесіть мені їх сюди.»
19 ויצו את העם לשבת על הדשא ויקח את חמשת ככרות הלחם ואת שני הדגים וישא עיניו השמימה ויברך ויפרס ויתן את הלחם לתלמידים והתלמידים נתנו לעם	19 І, звелівши народові посідати на траві, взяв п’ять хлібів і дві риби, підвів очі до неба, поблагословив і розламав ті хліби, і дав учням, а учні — людям.
20 ויאכלו כלם וישבעו וישאו מן הפתותים הנותרים שנים עשר סלים מלאים	20 Всі їли до наситу й назбирали куснів, що зосталися, дванадцять кошів повних.
21 והאכלים היו כחמשת אלפי איש מלבד הנשים והטף	21 Тих же, що їли, було яких п’ять тисяч чоловіків, окрім жінок та дітей.
22 ויאץ ישוע בתלמידיו לרדת באניה לעבר לפניה אל עבר הים עד אשר ישלח את העם	22 І зараз же спонукав учнів увійти до човна й переплисти на той бік раніше від нього, тим часом як він відпускав народ.
23 ואחרי שלחו את העם עלה ההרה בדד להתפלל ויהי ערב והוא לבדו שמה	23 І коли відпустив народ, пішов на гору помолитися насамоті. Як звечоріло, він був там сам один.
24 והאניה הלכה בתוך הים ותטרף מן הגלים כי הרוח לנגדה	24 Човен уже був посеред моря і його кидали хвилі, бо вітер був супротивний.
25 ויהי באשמרת הרביעית ויבא אליהם ישוע מתהלך על פני הים	25 О четвертій сторожі ночі (Ісус) прийшов до них, ступаючи морем.
26 והתלמידים בראתם אותו מתהלך על פני הים נבהלו לאמר מראה רוח הוא ויצעקו מפחד	26 Учні, побачивши, що він іде морем, жахнулись. «То привид!» — заговорили й закричали з переляку.
27 וידבר ישוע פתאם אליהם חזקו כי אני הוא אל תיראו	27 Та Ісус тієї ж миті мовив до них: «Заспокойтесь, — це я, не страхайтеся!»
28 ויען פטרוס ויאמר אליו אם אתה הוא אדני צוה נא כי אבא אליך על המים	28 Аж тут Петро озвавсь до нього й каже: «Господи, коли це ти, повели мені підійти водою до тебе!»
29 ויאמר בוא וירד פטרוס מן האניה ויתהלך על המים לבוא אל ישוע	29 «Підійди!» — сказав Ісус. І вийшов Петро з човна, почав іти по воді і підійшов до Ісуса;
30 ויהי כראתו את הרוח כי חזקה היא ויירא ויחל לטבע ויצעק לאמר אדני הושיעני	30 але, побачивши, що вітер сильний, злякався, почав потопати й крикнув: «Господи, рятуй мене!»
31 וימהר ישוע לשלח את ידו ויחזק בו ויאמר אליו קטן האמונה למה לחק לבך	31 Ісус же притьмом простягнув руку, вхопив його і мовив до нього: «Маловіре; чого засумнівався?»
32 הם עלו אל האניה והרוח שככה	32 І як увійшли до човна, вітер ущух.
33 ואנשי האניה נגשו וישתחוו לו לאמר באמת בן אלהים אתה	33 А тоді ті, що були в човні, вклонилися йому до ніг, кажучи: «Ти істинно — Син Божий!»
34 ויעברו את הים ויבאו ארצה גניסר	34 І перепливши, прибули в землю генезаретську.
35 ויכירו אתו אנשי המקום ההוא וישלחו אל כל סביבותיהם ויביאו אליו את כל החולים	35 Пізнали його люди цього місця і розголосили по всій тій околиці вістку про нього. І принесли до нього всіх недужих
36 ויבקשו ממנו כי יגעו רק בציצת בגדו וכל הנגעים נושעו	36 та й просили його, аби тільки приторкнутись їм до краю його одягу. І скільки їх доторкалося, одужували.