Genesi 8

BIBBIA MARTINI	Біблія
1 Ma il Signore ricordandosi di Noè, e di tutti gli animali, e di tutti i giumenti che erano con esso nell'arca, mandò il vento sopra la terra, e le acque diminuirono.	1 Згадав Бог про Ноя, про всіх звірів і про всяку скотину, що були з ним у ковчезі, і навів Бог вітер на землю й води стали відпливати.
2 E furon chiuse le sorgenti del grande abisso, e le cataratte del cielo; e furono vietate le pioggie dal cielo.	2 Джерела безодні й небесні загати замкнулись, і дощ із неба припинився.
3 E le acque andando, e venendo si partivano dalla terra: e principiarono a scemare dopo cento cinquanta giorni.	3 Води ж стали раз-у-раз із землі відступати, і як проминуло сто п’ятдесят днів, опали;
4 E l'arca si posò il settimo mese a' ventisette del mese sopra i monti d'Armenia.	4 і сьомого місяця, сімнадцятого дня (місяця) ковчег осів на горах Арарату.
5 E le acque andavano scemando sino al decimo mese: perocché il decimo mese, il primo giorno del mese, si scoprirono le vette dei monti.	5 А води опадали дедалі аж до десятого місяця, а першого дня десятого місяця стало видно верхів’я.
6 E passati quaranta giorni, Noè, aperta la finestra, che avea fatta all'arca, mandò fuori il corvo:	6 По сорока днях відчинив Ной вікно, що його був зробив у ковчезі,
7 Il quale uscì, e non tornò fino a tanto che le acque fosser seccate sulla terra.	7 і випустив крука, і той літав туди й сюди, поки не висохли води на землі.
8 Mandò ancora dopo di lui la colomba, per vedere se fossero finite le acque sopra la faccia della terra.	8 Тоді він випустив голуба, щоб побачити, чи опала вода з поверхні землі.
9 La quale non avendo trovato, ove fermare il suo piede, tornò a lui nell'arca: perocché per tutta la terra eran le acque; ed egli stese la mano, e presala la mise dentro l'arca.	9 Та голуб не знайшов місця, де вчепитися ногами, і повернувся в ковчег до нього, бо води вкривали ще поверхню землі. Ной простягнув руку й узяв його до себе.
10 E avendo aspettato sette altri giorni, mandò di nuovo la colomba fuori dell'arca.	10 Ще сім днів почекав він і знову випустив голуба з ковчега.
11 Ma ella tornò a lui alla sera, portando in bocca un ramo di ulivo con verdi foglie. Intese adunque Noè, come le acque erano cessate sopra la terra.	11 І повернувся голуб до нього надвечір із свіжозірваним оливковим листком у дзьобі, тож і довідався Ной, що води з землі відплили.
12 E aspettò nondimeno sette altri giorni, e rimandò la colomba, la quale più non tornò a lui.	12 Тоді почекав він ще других сім днів і випустив голуба, та цей уже не повернувся до нього.
13 L'anno adunque secentesimo primo di Noè, il primo mese, il dì primo del mese, le acque lasciaron la terra: e Noè avendo scoperchiato il tetto dell'arca mirò, e vide, che la superficie della terra era asciutta.	13 На шістсот першім році свого віку, першого місяця, першого дня цього місяця, коли води висохли на землі, Ной зняв покрівлю з ковчега й глянув, — аж ось поверхня землі була суха,
14 Il secondo mese, a' ventisette del mese, la terra rimase arida.	14 а другого місяця двадцять сьомого дня земля ствердла.
15 E Dio parlò a Noè, dicendo:	15 Тоді Бог сказав до Ноя:
16 Esci dall'arca tu, e la tua moglie, i tuoi figliuoli e le mogli de' tuoi figliuoli con te.	16 Вийди з ковчега, ти, твоя жінка, твої сини й жінки твоїх синів з тобою.
17 Conduci teco fuori tutti gli animali, che sono insieme con te, di ogni genere, tanto volatili, che bestie, e rettili, che strisciano sulla terra, e scendete sulla terra: Crescete e moltiplicate.	17 Все живе, що з тобою, з усякого тіла, птаство, скотину, плазунів, що повзають по землі, виведи з собою: нехай кишать на землі, плодяться й розмножуються на землі.
18 E uscì Noè, e con esso i figliuoli di lui, e la sua moglie, e le mogli de' suoi figliuoli.	18 І вийшов Ной із синами, з жінкою й з жінками своїх синів.
19 E tutti ancora gli animali, e le bestie e i rettili, che strisciano sulla terra, secondo la loro specie, uscirono dell'arca.	19 Усі звірі, всі плазуни, все птаство, усе, що рухається на землі, порода за породою, вийшло з ковчегу.
20 E Noè edificò un altare al Signore: e prendendo di tutte le bestie, e uccelli mondi, gli offerì in olocausto sopra l'altare.	20 Тоді Ной спорудив Господеві жертовник, узяв усякого роду чистих тварин і всякого роду чистих птахів і приніс усепалення на жертовнику.
21 E il Signore gradì il soave odore, e disse: Io non maledirò mai più la terra per le colpe degli uomini: perocché la mente, e i pensieri degli uomini sono inclinati al male fin dall'adolescenza: io adunque non manderò più flagello sopra tutti i viventi, come ho fatto.	21 Господь почув лагідний запах і сказав сам до себе: Не проклинатиму вже більше землі через людину, бо помисли людського серця злі вже з молодощів, і не губитиму ніколи всього, що живе, як то я вчинив був.
22 Per tutti i giorni della terra non mancherà giammai la semenza e la messe, il freddo e il calore, l'estate e il verno, la notte e il giorno.	22 Покіль земля землею, — сівба й жнива, холод і спека, літо й зима, день і ніч не перестануть більше бути.