| 1 אחרי אשר רבים הואילו לחבר ספור המעשים אשר נאמנו בשלמות בתוכנו | 1 Тому, що багато хто брався скласти оповідання про речі, які сталися між нами, |
| 2 כאשר מסרום לנו הראים אתם בעיניהם מתחלה ואשר היו משרתי הדבר | 2 як то нам передали ті, що були від початку наочними свідками й слугами Слова, |
| 3 חשבתי לטוב גם אני החפש כל הדברים היטב מראשיתם לכתבם אליך בסדר תאופילוס האדיר | 3 вирішив і я, вивідавши про все докладно від початків, тобі написати за порядком, високодостойний Теофіле, |
| 4 למען תדע קשט האמרים אשר חנכת בם | 4 щоб ти знав стійкість науки, яку ти прийняв. |
| 5 כהן היה בימי הורדוס מלך יהודה זכריה שמו ממשמרת אביה ולו אשה מבנות אהרן ושמה אלישבע | 5 Був за часів Ірода, царя юдейського, один священик, на ім’я Захарія, з черги Авії, та його жінка з дочок Арона, на ім’я Єлисавета. |
| 6 ושניהם היו צדיקים לפני האלהים והלכי תם בכל מצות יהוה ובחקתיו | 6 Вони були обидвоє справедливі перед Богом і виконували всі заповіді та накази Господні бездоганно. |
| 7 ולא היה להם ילד כי אלישבע עקרה ושניהם באו בימים | 7 Але були бездітні, бо Єлисавета була безплідна, і вони обидвоє були в літах похилі. |
| 8 ויהי היום ויכהן לפני אלהים בסדר משמרתו | 8 І ось одного разу, коли Захарія за порядком своєї черги служив перед Богом, |
| 9 וכמשפט עבודת הכהנים יצא גורלו להקטיר קטרת ויבא אל היכל יהוה | 9 згідно зо звичаєм священичої служби, випав на нього жереб увійти в святилище Господнє і покадити. |
| 10 וכל קהל העם היו מתפללים בחוץ בעת הקטרת | 10 А вся сила народу під час кадіння молилася знадвору. |
| 11 וירא אליו מלאך יהוה עמד לימין מזבח הקטרת | 11 Тоді з’явивсь йому ангел Господній, ставши праворуч кадильного жертовника. |
| 12 ויבהל זכריה בראותו אתו ואימה נפלה עליו | 12 Захарія, побачивши його, стривожився, і страх напав на нього. |
| 13 ויאמר אליו המלאך אל תירא זכריהו כי נשמעה תפלתך ואלישבע אשתך תלד לך בן וקראת שמו יוחנן | 13 Ангел же сказав до нього: «Не бійся, Захаріє, бо твоя молитва вислухана; жінка твоя Єлисавета породить тобі сина, і ти даси йому ім’я Йоан. |
| 14 והיה לך לשמחה וגיל ורבים ישמחו בהולדו | 14 І буде тобі радість і веселість, і багато з його народження радітимуть; |
| 15 כי גדול יהיה לפני יהוה ויין ושכר לא ישתה ורוח הקדש ימלא בעודנו בבטן אמו | 15 бо він буде великий в очах Господніх; не питиме ні вина, ні напою п’янкого, і сповниться Духом святим вже з лона матері своєї, |
| 16 ורבים מבני ישראל ישיב אל יהוה אלהיהם | 16 і багато синів Ізраїля наверне до Господа, їхнього Бога. |
| 17 והוא ילך לפניו ברוח אליהו ובגבורתו להשיב את לב אבות על בנים ואת הסוררים לתבונת הצדיקים להעמיד ליהוה עם מתקן | 17 І сам він ітиме перед ним з духом та силою Іллі, щоб навернути серця батьків до дітей і неслухняних до мудрости праведних, щоб приготувати Господеві народ прихильний.» |
| 18 ויאמר זכריה אל המלאך במה אדע זאת כי אני זקנתי ואשתי באה בימים | 18 Захарія ж сказав до ангела: «По чому знатиму це? Я бо старий, і жінка моя на схилі свого віку.» |
| 19 ויען המלאך ויאמר אליו אני גבריאל העומד לפני האלהים ושלוח אנכי לדבר אליך ולבשרך את זאת | 19 Ангел озвавсь до нього: «Я Гавриїл, що стою перед Богом, і мене послано з тобою говорити та принести тобі цю благовість. |
| 20 והנה תאלם ולא תוכל לדבר עד היום אשר תהיה זאת תחת כי לא האמנת בדברי אשר ימלאו למועדם | 20 І ось замовкнеш і не зможеш говорити аж до дня, коли це здійсниться, за те, що ти не повірив словам моїм, які здійсняться свого часу. |
| 21 והעם היה מחכה לזכריה ויתמהו כי אחר בהיכל | 21 Люди ж чекали Захарії і дивувались, що він так забарився у святині. |
| 22 ויהי בצאתו לא יכל לדבר אליהם וידעו כי מראה ראה בהיכל וירמז להם ועודנו נאלם | 22 Коли ж він вийшов, не міг до них говорити, і вони зрозуміли, що він видіння бачив у святині. Він же давав їм знаки й зоставсь німий. |
| 23 ויהי כאשר מלאו ימי עבדתו וילך לו אל ביתו | 23 А як скінчилися дні його служби, він повернувся до свого дому. |
| 24 ויהי אחרי הימים האלה ותהר אלישבע אשתו ותתחבא חמשה חדשים ותאמר | 24 Після тих днів зачала Єлисавета, його жінка, й таїлася п’ять місяців, кажучи: |
| 25 ככה עשה לי יהוה בימי פקדו אותי לאסף את חרפתי בתוך בני אדם | 25 «Так учинив мені Господь у ці дні, коли зглянувся, щоб зняти мою ганьбу між людьми.» |
| 26 ויהי בחדש הששי וישלח המלאך גבריאל מאת האלהים גלילה אל עיר אשר שמה נצרת | 26 Шостого місяця ангел Гавриїл був посланий Богом у місто в Галилеї, якому ім’я Назарет, |
| 27 אל בתולה מארשה לאיש אשר שמו יוסף מבית דוד ושם הבתולה מרים | 27 до діви, зарученої чоловікові, на ім’я Йосиф, з Давидового дому; ім’я ж діви було Марія. |
| 28 ויבא המלאך אליה החדרה ויאמר שלום לך אשת חן יהוה עמך ברוכה את בנשים | 28 Ввійшовши до неї ангел, сказав їй: «Радуйся, благодатна, Господь з тобою! Благословенна ти між жінками.» |
| 29 והיא בראותה נבהלה לדברו ותאמר בלבה מה היא הברכה הזאת | 29 Вона ж стривожилась цим словом і почала роздумувати в собі, що могло значити те привітання. |
| 30 ויאמר לה המלאך אל תיראי מרים כי מצאת חן לפני האלהים | 30 Ангел їй сказав: «Не бійсь, Маріє! Ти бо знайшла ласку в Бога. |
| 31 והנך הרה וילדת בן וקראת את שמו ישוע | 31 Ось ти зачнеш у лоні й вродиш сина й даси йому ім’я Ісус. |
| 32 והוא גדול יהיה ובן עליון יקרא ויהוה אלהים יתן לו את כסא דוד אביו | 32 Він буде великий і Сином Всевишнього назветься. І Господь Бог дасть йому престол Давида, його батька, |
| 33 ועל בית יעקב ימלך לעולם ועד ולמלכותו אין קץ | 33 і він царюватиме над домом Якова повіки й царюванню його не буде кінця.» |
| 34 ותאמר מרים אל המלאך איך תהיה זאת ואני אינני ידעת איש | 34 А Марія сказала до ангела: «Як же воно станеться, коли я не знаю мужа?» |
| 35 ויען המלאך ויאמר אליה רוח הקדש תבוא עליך וגבורת עליון תצל עליך על כן גם לקדוש הילוד יקרא בן אלהים | 35 Ангел, відповідаючи, сказав їй: «Дух Святий зійде на тебе й сила Всевишнього тебе отінить; тому й святе, що народиться, назветься Син Божий. |
| 36 והנה אלישבע קרובתך אשר קראו לה עקרה גם היא הרתה בן בזקנתה וזה לה החדש הששי | 36 Ось твоя родичка Єлисавета — вона також у своїй старості зачала сина, і оце шостий місяць тій, що її звуть неплідною; |
| 37 כי לא יפלא מאלהים כל דבר | 37 нічого бо немає неможливого в Бога.» |
| 38 ותאמר מרים הנני שפחת יהוה יהי לי כדברך ויצא מאתה המלאך | 38 Тоді Марія сказала: «Ось я Господня слугиня: нехай зо мною станеться по твоєму слову!» І ангел відійшов від неї. |
| 39 ותקם מרים בימים ההם ותמהר ללכת ההרה אל עיר יהודה | 39 Тими днями Марія, зібравшися, пустилася швидко в дорогу в гірську околицю, в місто Юди. |
| 40 ותבא בית זכריה ותברך את אלישבע | 40 Увійшла вона в дім Захарії і привітала Єлисавету. |
| 41 ויהי כשמע אלישבע את ברכת מרים וירקד הילד במעיה ותמלא אלישבע רוח הקדש | 41 І як почула Єлисавета привіт Марії, здригнулася дитина в її лоні, і Єлисавета сповнилася Святим Духом |
| 42 ותקרא בקול גדול ותאמר ברוכה את בנשים וברוך פרי בטנך | 42 і викликнула голосом сильним: «Благословенна ти між жінками й благословен плід лона твого. |
| 43 ומאין לי זאת אשר אם אדני באה אלי | 43 І звідкіля мені це, що прийшла до мене мати Господа мого? |
| 44 כי קול ברכתך בא באזני והנה רקד בשמחה הילד במעי | 44 Ось бо, як голос твого привітання залунав у моїх вухах, дитина з радости здригнулась у моїм лоні. |
| 45 ואשרי המאמינה כי המלא תמלא אשר דבר לה מאת יהוה | 45 Щаслива та, що повірила, бо здійсниться сказане їй від Господа.» |
| 46 ותאמר מרים רוממה נפשי את יהוה | 46 І мовила Марія: «Величає душа моя Господа |
| 47 ותגל רוחי באלהי ישעי | 47 і дух мій радіє в Бозі, Спасі моїм, |
| 48 ]94-84[ אשר ראה בעני אמתו כי הנה מעתה כל הדרות יאשרוני כי גדלות עשה לי שדי וקדוש שמו | 48 бо він зглянувся на покору слугині своєї; ось бо віднині ублажатимуть мене всі роди. |
| 49 ]94-84[ | 49 Велике бо вчинив мені Всемогутній, і святе його ім’я. |
| 50 וחסדו לדור דורים על יראיו | 50 Милосердя його з роду в рід на тих, які страхаються його. |
| 51 גבורות עשה בזרעו פזר גאים במזמות לבבם | 51 Він виявив потугу рамени свого, розвіяв гордих у задумах їхніх сердець. |
| 52 הרס נדיבים מכסאותו וירם שפלים | 52 Скинув могутніх з престолів, підняв угору смиренних; |
| 53 רעבים מלא טוב ועשירים שלח ריקם | 53 наситив благами голодних, багатих же відіслав з порожніми руками. |
| 54 תמך בישראל עבדו לזכר את רחמיו | 54 Він пригорнув Ізраїля, слугу свого, згадавши своє милосердя, |
| 55 כאשר דבר אל אבותינו לאברהם ולזרעו עד עולם | 55 як обіцяв був батькам нашим — Авраамові і його потомству повіки.» |
| 56 ותשב מרים עמה כשלשה חדשים ותשב לביתה | 56 Марія перебула в Єлисавети місяців зо три; потім повернулася до дому свого. |
| 57 וימלאו ימי אלישבע ללדת ותלד בן | 57 Тими часом настав Єлисаветі час родити, і вона вродила сина. |
| 58 וישמעו שכניה וקרוביה כי הגדיל יהוה את חסדו עמה וישמחו אתה | 58 Її сусіди та родина почули, що Господь виявив їй своє велике милосердя, і радувалися з нею. |
| 59 ויהי ביום השמיני ויבאו למול את הילד ויקראו אתו זכריה על שם אביו | 59 Восьмого дня прийшли обрізати хлоп’я і хотіли назвати його ім’ям його батька — Захарія; |
| 60 ותען אמו ותאמר לא כי יוחנן יקרא | 60 його ж мати заговорила, кажучи: «Ні, він зватись буде Йоан.» |
| 61 ויאמרו אליה אין איש במשפחתך אשר נקרא בשם הזה | 61 Кажуть до неї: «Та у твоїй родині нема нікого, хто звався б таким ім’ям.» |
| 62 וירמזו אל אביו לדעת מה השם אשר יחפץ להקרא לו | 62 І знаками спитали його батька, як би хотів, щоб той назвався. |
| 63 וישאל לוח ויכתב עליו לאמר יוחנן שמו ויתמהו כלם | 63 І попросивши табличку, він написав: «Йоан — його ім’я.» Всі тому дивувались. |
| 64 ויפתח פיו ולשונו פתאם וידבר ויברך את האלהים | 64 Тієї ж хвилини відкрились його уста і язик розв’язався, і він почав говорити та благословити Бога. |
| 65 ותפל אימה על כל שכניהם ויספר כל הדברים האלה בכל הרי יהודה | 65 І страх напав на всіх їхніх сусідів; по всіх гірських околицях Юдеї про все це говорили. |
| 66 וישימו כל השמעים אל לבם לאמר מה אפוא יהיה הילד הזה ויד יהוה היתה עמו | 66 Усі, що про те чули, берегли в своїм серці й казали між собою: «Що воно з того хлоп’яти буде?» І справді рука Господня була з ним. |
| 67 וימלא זכריה אביו רוח הקדש וינבא לאמר | 67 А Захарія, його батько, сповнився Святим Духом і почав пророкувати: |
| 68 ברוך יהוה אלהי ישראל כי פקד את עמו וישלח לו פדות | 68 «Благословен Господь, Бог Ізраїля, що навідався і звільнив народ свій |
| 69 וירם לנו קרן ישועה בבית דוד עבדו | 69 і що підняв нам спасенну потугу в домі Давида, слуги свого; |
| 70 כאשר דבר בפי נביאיו הקדושים אשר מעולם | 70 як то він сповістив був устами святих своїх від віку пророків, |
| 71 ישועה מאיבינו ומיד כל שנאינו | 71 що нас спасе від наших ворогів та з рук всіх тих, що нас ненавидять, |
| 72 לעשות חסד עם אבותינו ולזכר את ברית קדשו | 72 що вчинить милосердя з нашими батьками, що згадає на святий союз свій; |
| 73 את השבועה אשר נשבע לאברהם אבינו | 73 клятву, якою він був поклявся Авраамові, нашому батькові, |
| 74 להצילנו מיד איבינו ולתתנו לעבדו בלי פחד | 74 що дасть нам, звільненим з рук ворогів, служити йому безстрашно |
| 75 בתמים ובצדקה לפניו כל ימי חיינו | 75 у святості та справедливості, перед ним увесь вік наш. |
| 76 ואתה הילד נביא עליון תקרא כי לפני יהוה תלך לפנות את דרכיו | 76 А ти, дитино, пророком Вишнього назвешся, бо ти ходитимеш перед Господом, щоб приготувати йому дорогу, |
| 77 לתת דעת הישועה לעמו בסליחת חטאתיהם | 77 дати його народові знання спасіння через відпущення гріхів їхніх, |
| 78 ברחמי חסד אלהינו אשר בהם פקדנו הנגה ממרום | 78 завдяки сердечній милості нашого Бога, з якою зглянулось на нас Світло з висоти, |
| 79 להאיר לישבי חשך וצלמות ולהכין את רגלינו אל דרך השלום | 79 щоб освітити тих, що сидять у темряві та в тіні смертній, щоб спрямувати наші ноги на дорогу миру.» |
| 80 ויגדל הילד ויחזק ברוח ויהי במדברות עד יום הראתו אל ישראל | 80 Дитя ж росло й скріплялося на дусі та перебувало в пустині аж до дня свого об’явлення Ізраїлеві. |