ΙΩΒ - Giobbe - Job 8

LXX	Біблія
1 υπολαβων δε βαλδαδ ο σαυχιτης λεγει	1 Заговорив Білдад із Шуаху та й мовив:
2 μεχρι τινος λαλησεις ταυτα πνευμα πολυρημον του στοματος σου	2 «Доки ж таке говоритимеш, | і слова твоїх уст будуть, неначе буревій?
3 μη ο κυριος αδικησει κρινων η ο τα παντα ποιησας ταραξει το δικαιον	3 Чи то ж Бог перекручує право, | і Всемогутній кривить справедливість?
4 ει οι υιοι σου ημαρτον εναντιον αυτου απεστειλεν εν χειρι ανομιας αυτων	4 Коли діти твої згрішили проти нього, | то він і видав їх у руки їхніх переступів.
5 συ δε ορθριζε προς κυριον παντοκρατορα δεομενος	5 Ти ж, якіцо будеш шукати Бога, | як Всемогутнього будеш благати,
6 ει καθαρος ει και αληθινος δεησεως επακουσεται σου αποκαταστησει δε σοι διαιταν δικαιοσυνης	6 як будеш чистий, правий, | то він тепер напевне дбатиме про тебе | й обновить тобі домівку правди.
7 εσται ουν τα μεν πρωτα σου ολιγα τα δε εσχατα σου αμυθητα	7 І твоє перше щастя буде маленьким, | та сильно забуяє те, що прийде.
8 επερωτησον γαρ γενεαν πρωτην εξιχνιασον δε κατα γενος πατερων	8 Спитай лишень у давніх поколінь, | уважай на досвід предків,
9 χθιζοι γαρ εσμεν και ουκ οιδαμεν σκια γαρ εστιν ημων επι της γης ο βιος	9 бо ми, вчорашні, не знаємо нічого, | тінь на землі — дні наші.
10 η ουχ ουτοι σε διδαξουσιν και αναγγελουσιν και εκ καρδιας εξαξουσιν ρηματα	10 Вони навчать тебе і тобі скажуть, | візьмуть науку зо свого серця.
11 μη θαλλει παπυρος ανευ υδατος η υψωθησεται βουτομον ανευ ποτου	11 Хіба росте тростина без мочару? | Чи очерет буяє на безвідді?
12 ετι ον επι ριζης και ου μη θερισθη προ του πιειν πασα βοτανη ουχι ξηραινεται	12 Ще в повному цвіту він, ще не стятий, | а вже раніш, ніж інша трава, в’яне.
13 ουτως τοινυν εσται τα εσχατα παντων των επιλανθανομενων του κυριου ελπις γαρ ασεβους απολειται	13 Отака доля всіх, що забувають Бога, | надія ж нечестивого пропаща.
14 αοικητος γαρ αυτου εσται ο οικος αραχνη δε αυτου αποβησεται η σκηνη	14 Його надія — нитка, | а певність — павутиння.
15 εαν υπερειση την οικιαν αυτου ου μη στη επιλαβομενου δε αυτου ου μη υπομεινη	15 Обіпреться об дім свій, та цей не встоїться; | ухопиться за нього, — не вдержиться.
16 υγρος γαρ εστιν υπο ηλιου και εκ σαπριας αυτου ο ραδαμνος αυτου εξελευσεται	16 Він повний сил на сонці, | його галуззя поза сад сягає;
17 επι συναγωγην λιθων κοιμαται εν δε μεσω χαλικων ζησεται	17 поміж каміння вплітається його коріння | і врізується в саме серце скелі.
18 εαν καταπιη ο τοπος ψευσεται αυτον ουχ εορακας τοιαυτα	18 Та коли вирвуть його з його місця, | воно зрікається його: Я тебе не знаю!
19 οτι καταστροφη ασεβους τοιαυτη εκ δε γης αλλον αναβλαστησει	19 Тож так гниє він на дорозі, | коли з землі вже інші виростають.
20 ο γαρ κυριος ου μη αποποιησηται τον ακακον παν δε δωρον ασεβους ου δεξεται	20 О ні! Безвинного Бог не відштовхує, | ані злочинцеві руки не простягає.
21 αληθινων δε στομα εμπλησει γελωτος τα δε χειλη αυτων εξομολογησεως	21 Він ще наповнить уста твої сміхом, | уста твої веселим окликом.
22 οι δε εχθροι αυτων ενδυσονται αισχυνην διαιτα δε ασεβους ουκ εσται	22 І ворогів твоїх стид укриє, | і намет нечестивих зникне.»