Job 33

EL LIBRO DEL PUEBLO DE DIOS	Біблія
1 ¡Vamos, Job, escucha mis palabras, oye atentamente lo que voy a decir!	1 «Тож вислухай, о Іове, мою мову, | вважай на кожне моє слово.
2 Ya ves que he abierto mi boca, mi lengua ha comenzado a hablar.	2 Оце уста мої я розтулюю, язик мій промовляє у гортані!
3 Mi corazón desborda de palabras sabias, mis labios dirán la pura verdad.	3 Серце моє повторить слова мудрі, | уста мої промовлять чисту правду.
4 A mí me hizo el soplo de Dios, el aliento del Todopoderoso me dio la vida.	4 Дух Божий творив мене, | і подув Всесильного мене оживлює.
5 Respóndeme, si eres capaz; prepárate, y toma posición ante mí.	5 Відказуй мені, коли можеш; | готуйся, стань проти мене!
6 Para Dios, yo soy igual que tú, yo también fui modelado de la arcilla.	6 Ось я, як ти, у Бога, | — теж утворений із глини.
7 Por eso, no te espantará el temor a mí ni el peso de mi mano te abrumará.	7 Тим страх передо мною не буде тебе лякати, | моя рука не буде тяжіти над тобою.
8 Sí, tú has dicho a mis oídos –yo escuché el sonido de tus palabras–:	8 Ти промовляв до вух моїх, | і голос я вчув твоїх слів:
9 «Soy puro, no cometí ninguna falta; estoy limpio y libre de culpa;	9 Я чистий, без провини; | я бездоганний, вини в мені немає;
10 sin embargo él encuentra pretextos contra mí y me considera su enemigo:	10 він же зачіпки шукає на мене, | за ворога собі мене вважає,
11 Pone mis pies en el cepo y vigila todos mis pasos».	11 ноги мої заковує в кайдани, | й усі кроки мої назирає!
12 Pero yo te respondo: En esto no tienen razón, porque Dios es más grande que el hombre.	12 От у цьому, я відповім тобі, що ти слушности не маєш, | бо Бог є більший від людини.
13 ¿Por qué pretendes litigar con él como si no respondiera a ninguna de tus palabras?	13 Чого тобі на нього нарікати, що на всі твої слова він не відповідає?
14 En realidad, Dios habla una vez, y luego otra, sin que se preste atención.	14 Бог скаже раз, скаже й двічі, | та на те не вважають.
15 En un sueño, en una visión nocturna, cuando un profundo sopor invade a los hombres y ellos están dormidos en su lecho,	15 У сні, у нічному видінні, | коли глибокий сон на людей находить, | коли вони на ліжку засинають,
16 entonces, él se revela a los mortales y los atemoriza con apariciones,	16 тоді розтулює він людям вухо | і втискає свою пересторогу,
17 para apartar al hombre de sus malas obras y extirpar el orgullo del mortal;	17 щоб відвернути людину від якогось вчинку, | щоб від гордині мужа уберегти,
18 para preservar su alma de la Fosa] y su vida, del Canal subterráneo.	18 щоб душу його зберегти від Ями, | життя його від переходу підземеллям.
19 También lo corrige en su lecho por el sufrimiento, cuando sus huesos tiemblan sin cesar:	19 Бог його напоумлює хворобою на ложі | та безнастанним болем його костей,
20 el hombre siente náusea de la comida y pierde el gusto por los manjares apetecibles;	20 тож він відвертається від хліба, | й душа його від улюбленої страви.
21 su carne desaparece de las miradas y se trasparentan sus huesos, que antes no se veían;	21 Тіло його очевидячки марніє, | самі лиш кості видно.
22 su alma se acerca a la Fosa y su vida, a las aguas de la Muerte.	22 Душа його зближається до Ями, | життя його — до місця, де померлі.
23 Si hay un ángel junto a él, un intérprete, uno entre mil, para indicarle al hombre su deber;	23 Добре, коли є в когось ангел, | один на тисячу заступник, | щоб людині вказати її обов’язок,
24 si él tiene compasión y dice: «Líbralo de bajar a la Fosa, yo he encontrado un rescate».	24 та змилуватись над ним і сказати: | „Звільни його, нехай не сходить в Яму! | Я знайшов бо викуп за його душу!
25 entonces su carne recupera la frescura juvenil y él vuelve a los días de su adolescencia;	25 Тіло його тоді стає свіжішим, ніж в юнака, | і він повертається знов до днів молодечих.
26 invoca a Dios, que se le muestra propicio, contempla su rostro con gritos de alegría, anuncia a los demás su salvación,	26 До Бога молиться, і Бог його приймає, | і з радістю він дивиться на нього, | повертає йому його справедливість.
27 y entona, entre los hombres, este canto: «Yo había pecado y tergiversado el derecho, pero él no me trató como correspondía;	27 І тоді той співає прилюдно й промовляє: | Згрішив я, кривду заподіяв, | та Бог не відплатив мені тим самим;
28 ¡libró mi alma de pasar por la Fosa y mi vida contempla la luz!».	28 він звільнив мою душу від переходу через Яму, | життя моє світ бачить.
29 Todo esto es lo que hace Dios, dos y tres veces, en favor del hombre,	29 Отак усе оце творить Бог | двічі, тричі з людиною,
30 para hacer volver su vida de la Fosa e iluminarlo con la luz de los vivientes.	30 щоб вирятувати її душу з Ями, | щоб світлом живих її освітлити.
31 Atiende, Job, escúchame; cállate, y yo hablaré.	31 Вважай же, Іове, та мене слухай; | мовчи, я буду говорити!
32 Si tienes algo que decir, replícame, habla, porque yo quisiera darte la razón.	32 Відповідай, як маєш що сказати! | Кажи, я радий дати тобі слушність.
33 De lo contrario, escúchame; cállate, y te enseñaré la sabiduría.	33 А коли ні, ти мене слухай! | Мовчи, і я навчу тебе мудрости.“