| 1 Entonces se acercaron a Jesús unos fariseos y escribas de Jerusalén y le preguntaron: | 1 Тоді приступили до Ісуса фарисеї та книжники з Єрусалиму й кажуть: |
| 2 «¿Por qué tus discípulos quebrantan la tradición de nuestros mayores y no se lavan las manos antes de comer?». | 2 «Чому твої учні порушують передання старших: не миють рук, коли споживають страву?» |
| 3 Él les respondió: «¿Por qué quebrantáis vosotros el mandato de Dios en nombre de vuestra tradición? | 3 А він у відповідь сказав їм: «А ви чого порушуєте заповідь Божу вашим переданням? |
| 4 Pues Dios dijo: “Honra al padre y a la madre” y “El que maldiga al padre o a la madre es reo de muerte”. | 4 Бог бо заповідав: Шануй батька твого й матір. І далі: Хто проклинає батька-матір, хай буде скараний на смерть. |
| 5 Pero vosotros decís: “Si uno dice al padre o a la madre: ‘Los bienes con que podría ayudarte son ofrenda sagrada’, | 5 А ви кажете: Хто скаже батькові чи матері: Добро, яким би я міг допомогти вам, є дар (Божий)! — |
| 6 ya no tiene que honrar a su padre o a su madre”. Y así invalidáis el mandato de Dios en nombre de vuestra tradición. | 6 той може вже й не шанувати свого батька чи матір свою. Тож вашим переданням усуваєте заповідь Божу. |
| 7 Bien profetizó Isaías de vosotros, hipócritas, diciendo: | 7 О лицеміри! Добре про вас пророкував був Ісая: |
| 8 “Este pueblo me honra con los labios, pero su corazón está lejos de mí. | 8 Оцей народ устами мене поважає, серце ж їхнє далеко від мене. |
| 9 El culto que me dan está vacío, porque la doctrina que enseñan son preceptos humanos”». | 9 Однак, намарно мене шукають, навчаючи людських наказів.» |
| 10 Y, llamando a la gente, les dijo: «Escuchad y entended: | 10 І прикликавши людей, сказав їм: «Слухайте й розумійте! |
| 11 no mancha al hombre lo que entra por la boca, sino lo que sale de la boca, eso es lo que mancha al hombre». | 11 Не те, що до уст входить, осквернює людину, а те, що з уст виходить, те осквернює людину». |
| 12 Se acercaron los discípulos y le dijeron: «¿Sabes que los fariseos se han escandalizado al oírte?». | 12 Тоді приступили учні й кажуть йому: «Чи знаєш, що фарисеї взяли тобі за зле, як почули, що ти так говориш?» |
| 13 Respondió él: «La planta que no haya plantado mi Padre celestial, será arrancada de raíz. | 13 Ісус озвався: «Кожна рослина, яку не посадив мій Отець Небесний, буде вирвана з корінням. |
| 14 Dejadlos, son ciegos, guías de ciegos. Y si un ciego guía a otro ciego, los dos caerán en el hoyo». | 14 Лишіть їх: це сліпі проводарі сліпих! Коли ж сліпий веде сліпого, обидва впадуть у яму.» |
| 15 Pedro le dijo: «Explícanos esta parábola». | 15 Тоді Петро заговорив до нього й каже: «З’ясуй нам оту притчу.» |
| 16 Él les dijo: «¿También vosotros seguís sin entender? | 16 Він же відповів: «То ви також без розуму ще й досі? |
| 17 ¿No comprendéis que todo lo que entra por la boca pasa al vientre y se expulsa en la letrina?, | 17 Хіба не розумієте, що все те, що до уст входить, іде до нутра й геть виходить? |
| 18 pero lo que sale de la boca brota del corazón; y esto es lo que hace impuro al hombre, | 18 А те, що з уст виходить, те походить із серця і воно, власне, осквернює людину; |
| 19 porque del corazón salen pensamientos perversos, homicidios, adulterios, fornicaciones, robos, difamaciones, blasfemias. | 19 із серця бо походять лихі думки, убивства, перелюби, розпуста, крадежі, лживе свідчення, богохульства. |
| 20 Estas cosas son las que hacen impuro al hombre. Pero el comer sin lavarse las manos no hace impuro al hombre». | 20 Це осквернює людину, а їсти немитими руками не сквернить людину.» |
| 21 Jesús salió y se retiró a la región de Tiro y Sidón. | 21 Ісус вийшов звідти й пішов в околиці тирську та сидонську. |
| 22 Entonces una mujer cananea, saliendo de uno de aquellos lugares, se puso a gritarle: «Ten compasión de mí, Señor Hijo de David. Mi hija tiene un demonio muy malo». | 22 Коли це жінка ханаанянка вийшла з цих околиць і почала кричати: «Змилуйся надо мною, Господи, Сину Давида! Біс мучить мою дочку страшенно.» |
| 23 Él no le respondió nada. Entonces los discípulos se le acercaron a decirle: «Atiéndela, que viene detrás gritando». | 23 Він же не озвався до неї і словом. Тут приступили його учні й почали його просити: «Відпусти її, бо вона кричить за нами.» |
| 24 Él les contestó: «Solo he sido enviado a las ovejas descarriadas de Israel». | 24 А він у відповідь промовив: «Я посланий лише до загиблих овець дому Ізраїля.» |
| 25 Ella se acercó y se postró ante él diciendo: «Señor, ayúdame». | 25 Та ж підійшла і, вклонившись йому в ноги, каже: «Господи, допоможи мені!» |
| 26 Él le contestó: «No está bien tomar el pan de los hijos y echárselo a los perritos». | 26 Він відповів їй: «Не личить брати хліб у дітей і кидати щенятам.» |
| 27 Pero ella repuso: «Tienes razón, Señor; pero también los perritos se comen las migajas que caen de la mesa de los amos». | 27 А вона каже: «Так, Господи! Але й щенята їдять кришки, що падають зо столу в панів їхніх.» |
| 28 Jesús le respondió: «Mujer, qué grande es tu fe: que se cumpla lo que deseas». En aquel momento quedó curada su hija. | 28 Тоді відповів їй Ісус: «О жінко, велика твоя віра! Хай тобі буде, як бажаєш.» І видужала її дочка від тієї години. |
| 29 Desde allí Jesús se dirigió al mar de Galilea, subió al monte y se sentó en él. | 29 Звідти Ісус, знову перейшовши над Галилейське море, зійшов на гору й сів там. |
| 30 Acudió a él mucha gente llevando tullidos, ciegos, lisiados, sordomudos y muchos otros; los ponían a sus pies y él los curaba. | 30 Сила народу прийшла тоді до нього, що мали при собі кривих, калік, сліпих, німих, чимало й інакших, та й клали їх до його ніг, а він зціляв їх. |
| 31 La gente se admiraba al ver hablar a los mudos, sanos a los lisiados, andar a los tullidos y con vista a los ciegos, y daban gloria al Dios de Israel. | 31 І дивувались люди, бачивши, що німі говорять, каліки знову одужують, криві ходять і сліпі бачать, — і прославляли Бога Ізраїля. |
| 32 Jesús llamó a sus discípulos y les dijo: «Siento compasión de la gente, porque llevan ya tres días conmigo y no tienen qué comer. Y no quiero despedirlos en ayunas, no sea que desfallezcan en el camino». | 32 Тим часом Ісус покликав своїх учнів і сказав їм: «Жаль мені цих людей, бо ось три дні вже, як вони перебувають зо мною, і не мають що їсти, а відпустити їх голодними не хочу, щоб, бува, не охляли десь по дорозі.» |
| 33 Los discípulos le dijeron: «¿De dónde vamos a sacar en un despoblado panes suficientes para saciar a tanta gente?». | 33 Кажуть до нього його учні: «Де нам узяти стільки хліба в пустині, щоб нагодувати стільки люду?»м |
| 34 Jesús les dijo: «¿Cuántos panes tenéis?». Ellos contestaron: «Siete y algunos peces». | 34 Ісус спитав їх: «А скільки в вас хлібів?» «Сім», — кажуть, — «і кілька рибин.» |
| 35 Él mandó a la gente que se sentara en el suelo. | 35 Тоді він звелів людям сісти на землю, |
| 36 Tomó los siete panes y los peces, pronunció la acción de gracias, los partió y los fue dando a los discípulos, y los discípulos a la gente. | 36 взяв сім хлібів та рибу, воздав хвалу, поламав і заходився давати учням, а ті людям. |
| 37 Comieron todos hasta saciarse y recogieron las sobras: siete canastos llenos. | 37 Усі їли до наситу й назбирали куснів, що зосталися, сім повних кошів. |
| 38 Los que comieron eran cuatro mil hombres, sin contar mujeres y niños. | 38 Тих же, що їли, було яких чотири тисячі чоловік, окрім жінок та дітей. |
| 39 Despidió a la multitud, montó en la barca y se dirigió a la región de Magadán. | 39 І відпустивши народ, Ісус сів до човна і прибув у сторони Магадану. |
