| 1 Por tanto, que nos tengan los hombres por servidores de Cristo y administradores de los misterios de Dios. | 1 Нехай, отже, кожний уважає нас як слуг Христових і завідувачів тайн Божих. |
| 2 Ahora bien, lo que en fin de cuentas se exige de los administradores es que sean fieles. | 2 Тим то вимагається від завідувачів, щоб кожний з них був вірний. |
| 3 Aunque a mí lo que menos me importa es ser juzgado por vosotros o por un tribunal humano. ¡Ni siquiera me juzgo a mí mismo! | 3 Для мене то найменша річ, щоб ви мене судили чи якийсь суд людський; ба й сам себе я не суджу. |
| 4 Cierto que mi conciencia nada me reprocha; mas no por eso quedo justificado. Mi juez es el Señor. | 4 Бо я не почуваю себе винним ні в чому, але я тим не виправданий. Хто мене судить — це Господь. |
| 5 Así que, no juzguéis nada antes de tiempo hasta que venga el Señor. El iluminará los secretos de las tinieblas y pondrá de manifiesto los designios de los corazones. Entonces recibirá cada cual del Señor la alabanza que le corresponda. | 5 Тож не судіть нічого перед часом, поки Господь не прийде й не освітить те, що скрите в темряві, та виявить задуми сердець, і тоді кожному хвала буде від Бога. |
| 6 En esto, hermanos, me he puesto como ejemplo a mí y a Apolo, en orden a vosotros; para que aprendáis de nosotros aquello de «No propasarse de lo que está escrito» y para que nadie se engría en favor de uno contra otro. | 6 А те, брати, що я ото пристосував до себе й до Аполлоса — заради вас, щоб ви на нас навчилися, як сказано: «Нічого понад те, що написано»; щоб ви не неслись гордо один над одного проти іншого. |
| 7 Pues ¿quién es el que te distingue? ¿Qué tienes que no lo hayas recibido? Y si lo has recibido, ¿a qué gloriarte cual si no lo hubieras recibido? | 7 Хто бо тебе вирізняє? Що маєш, чого б ти не одержав? Коли ж одержав, то чому вихваляєшся, неначе б не одержав? |
| 8 ¡Ya estáis hartos! ¡Ya sois ricos! ¡Os habéis hecho reyes sin nosotros! ¡Y ojalá reinaseis, para que también nosotros reináramos con vosotros! | 8 Ви вже наситилися! Вже збагатилися! Без нас зацарювали! Коли б то вже зацарювали, щоб і ми разом з вами царювали! |
| 9 Porque pienso que a nosotros, los apóstoles, Dios nos ha asignado el último lugar, como condenados a muerte, puestos a modo de espectáculo para el mundo, los ángeles y los hombres. | 9 Мені бо так здається, що Бог поставив нас, апостолів, останніми, немов призначених на страту; ми бо стали видовищем і світові, й ангелам, і людям. |
| 10 Nosotros, necios por seguir a Cristo; vosotros, sabios en Cristo. Débiles nosotros; mas vosotros, fuertes. Vosotros llenos de gloria; mas nosotros, despreciados. | 10 Ми нерозумні Христа ради, ви ж у Христі розумні; ми немічні, ви ж — міцні; ви славні, ми ж без чести. |
| 11 Hasta el presente, pasamos hambre, sed, desnudez. Somos abofeteados, y andamos errantes. | 11 До сього часу ми голодуємо і спраглі і нагі; нас б’ють, і ми скитаємось. |
| 12 Nos fatigamos trabajando con nuestras manos. Si nos insultan, bendecimos. Si nos persiguen, lo soportamos. | 12 Ми трудимося, працюючи власними руками; нас ображають, а ми благословляємо; нас гонять, а ми терпимо; |
| 13 Si nos difaman, respondemos con bondad. Hemos venido a ser, hasta ahora, como la basura del mundo y el desecho de todos. | 13 нас ганьблять, а ми з любов’ю відзиваємося; ми мов те сміття світу стали, покидьки всіх аж досі. |
| 14 No os escribo estas cosas para avergonzaros, sino más bien para amonestaros como a hijos míos queridos. | 14 Не щоб осоромити вас я це пишу, але щоб як дітей моїх улюблених навести на розум. |
| 15 Pues aunque hayáis tenido 10.000 pedagogos en Cristo, no habéis tenido muchos padres. He sido yo quien, por el Evangelio, os engendré en Cristo Jesús. | 15 Бо хоч би ви мали тисячі учителів у Христі, та батьків не багато; бо я вас породив через Євангелію в Христі Ісусі. |
| 16 Os ruego, pues, que seáis mis imitadores. | 16 Отож благаю вас: Будьте моїми послідовниками. |
| 17 Por esto mismo os he enviado a Timoteo, hijo mío querido y fiel en el Señor; él os recordará mis normas de conducta en Cristo, conforme enseño por doquier en todas las Iglesias. | 17 Власне, тому я і послав вам Тимотея, мою улюблену і вірну в Господі дитину; він нагадає вам мої в Христі дороги, як я навчаю скрізь у кожній Церкві. |
| 18 Como si yo no hubiera de ir donde vosotros, se han hinchado algunos. | 18 Деякі загорділи, наче б я не мав прийти до вас уже більше. |
| 19 Mas iré pronto donde vosotros, si es la voluntad del Señor; entonces conoceré no la palabrería de esos orgullosos, sino su poder, | 19 Але я незабаром до вас прийду, коли Господня на те воля, і спізнаю не слова загорділих, а й силу. |
| 20 que no está en la palabrería el Reino de Dios, sino en el poder. | 20 Бо царство Боже не у слові, а в силі. |
| 21 ¿Qué preferís, que vaya a vosotros con palo o con amor y espíritu de mansedumbre? | 21 Що ви хочете? Щоб я прийшов до вас із палицею, — чи з любов’ю та духом лагідности? |
