Psalmen 73

Menge Bibel	Біблія
1 Ein Psalm von Asaph (vgl. Ps 50).Dennoch ist Gott voll Güte gegen den Frommen,der Herr gegen alle, die reinen Herzens sind.	1 Псалом. Асафа Справді добрий Бог для правих, Господь для чистих серцем!
2 Doch ich – fast wär’ ich gestrauchelt mit meinen Füßen,nichts fehlte, so wären meine Schritte ausgeglitten;	2 А в мене сливе захитались ноги, майже схибили мої кроки.
3 denn ich ereiferte mich über die Großsprecher,wenn ich sehen mußte der Gottlosen Wohlergehn.	3 Бо я заздрив несправедливим, дивившись на щасливу долю грішних.
4 Denn bis zu ihrem Tode leiden sie keine Schmerzen,und wohlgenährt ist ihr Leib;	4 Вони бо мук не знають, ціле й гладке в них тіло.
5 Unglück trifft sie nicht wie andere Sterbliche,und sie werden nicht geplagt wie sonst die Menschen.	5 Вони не знають людських злиднів, і їх не б’ють, як простих людей.
6 Drum ist auch Hochmut ihr Halsgeschmeide,und Gewalttat ist das Kleid, das sie umhüllt.	6 Тому й гордість у них, немов нашийник, насильство їх, немов одежа, покриває.
7 Aus strotzendem Antlitz tritt ihr Auge hervor,die Gebilde ihres Herzens wallen über.	7 Від жиру очі їхні наверх вилазять, а вигадки їхні так і переливаються з серця.
8 Sie höhnen und reden in Bosheit (nur) von Gewalttat,führen Reden von oben herab;	8 Вони глузують і говорять злісно, бундючно гнітом загрожують.
9 gegen den Himmel richten sie ihren Mund,und ihre Zunge ergeht sich frei auf Erden.	9 Уста свої спрямовують проти неба, своїм язиком по землі ширяють.
10 Darum wendet das Volk sich ihnen zuund schlürft das Wasser (ihrer Lehren) in vollen Zügen;	10 Отак за собою тягнуть народ мій і розкошують у достатках!
11 sie sagen: »Wie sollte Gott es wissen,und wie sollte der Höchste Kenntnis davon haben?«	11 І кажуть: «Як Бог може знати? Чи ж є знання у Всевишнього?»
12 Seht, so treiben’s die Gottlosen,und, immer in Sicherheit lebend, häufen sie Reichtum an.	12 Ось вони, оті грішники, завжди безпечні, вони вбиваються в багатство.
13 Ach, ganz umsonst hab’ ich rein mein Herz erhaltenund in Unschuld meine Hände gewaschen;	13 Чи ж я даремне беріг чистим моє серце, в невинності умивав мої руки?
14 ich ward ja doch vom Unglück allzeit geplagt,und alle Morgen war meine Züchtigung da.	14 Увесь день зносив побої, і докори — щоранку?
15 Doch hätt’ ich gesagt (oder: gedacht): »Ich will auch so reden!«,so hätt’ ich treulos verleugnet deiner Söhne (oder: Kinder) Geschlecht.	15 Якби я сам до себе мовив: «Так, як вони, я буду говорити», — то родові дітей твоїх був би я зрадник.
16 So sann ich denn nach, um dies zu begreifen,doch es war zu schwer für mein Verständnis,	16 І почав я міркувати, щоб те збагнути, але важкий він був — той труд — для мене.
17 bis ich eindrang in die Heiligtümer Gottesund achtgab auf der Gottlosen Endgeschick.	17 Аж поки не ввійшов я у святиню Божу, не збагнув долю, що на них чекає.
18 Fürwahr, auf schlüpfrigen Boden stellst du sie,läßt sie fallen, daß sie in Trümmer zergehn.	18 Дійсно, ставиш їх на слизькому, валиш їх у руїну.
19 Wie werden sie doch im Nu vernichtet,weggerafft, und nehmen ein Ende mit Schrecken!	19 Як притьмом зійшли вони нінащо, зникли, пропали від жахливого страху!
20 Wie ein Traumbild gleich nach dem Erwachen verfliegt,so läßt du, o Allherr, beim Wachwerden ihr Bild verschwinden.	20 Неначе сном, коли хтось пробудився, так, уставши, Господи, ти їхньою подобою нехтуєш.
21 Wenn mein Herz sich nun noch verbitterteund ich in meinem Innern empört mich fühlte,	21 І серце в мене хвилювалось, нирки були пробиті в мені.
22 so wär’ ich ein ganzer Tor und bar der Einsicht,benähme mich wie ein vernunftloses Tier gegen dich.	22 Я був дурний тоді і неук, немов тварина, був перед тобою.
23 Doch nein, ich bleibe stets mit dir verbunden,du hältst mich fest bei meiner rechten Hand;	23 Але я завжди був з тобою: ти взяв мене за праву руку.
24 du leitest mich nach deinem Ratschlußund nimmst mich endlich auf in die Herrlichkeit.	24 Ти радою твоєю мене вестимеш, і потім приймеш мене у славу.
25 Wen hätt’ ich sonst noch im Himmel?Und außer dir erfreut mich nichts auf Erden.	25 Кого, крім тебе, мав я на небі? І коли я з тобою, нічого на землі не хочу.
26 Mag Leib und Seele mir verschmachten,bleibt Gott doch allzeit meines Herzens Fels und mein Teil.	26 Тіло моє і моє серце знемагають; Бог — скеля мого серця і повіки моя доля.
27 Denn gewiß: wer von dir sich lossagt, der kommt um;du vernichtest alle, die treulos von dir abfallen.	27 Бо ось загинуть ті, що віддаляються від тебе. Ти нищиш кожного, що блудить геть від тебе.
28 Mir aber ist Gottes Nähe beglückend:ich setze mein Vertrauen auf Gott den HERRN,um alle deine Werke (oder: Taten) zu verkünden.	28 А мені благо — близько Бога бути і покладати моє прибіжище в Господі Бозі, щоб розповісти про всі діла його.