Євреїв 9

Torna indietro

Біблія	Bibbia Diodati
¹ Перший завіт мав також свої установи щодо служби і святиню земну.	¹ IL primo patto adunque ebbe anche esso degli ordinamenti del servigio divino, e il santuario terreno.
² Споруджено бо перший намет, де були світильник, стіл і хліби появлення: він зветься «Святе».	² Perciocchè il primo tabernacolo fu fabbricato, nel quale era il candelliere, e la tavola, e la presentazione de’ pani; il quale è detto: Il Luogo santo.
³ За другою ж завісою був намет, званий «Святе Святих»,	³ E dopo la seconda cortina, v’era il tabernacolo, detto: Il Luogo santissimo;
⁴ із золотим жертовником для палення пахучого кадила та кивотом завіту, цілковито покритий золотом; в ньому був золотий посуд з манною, розцвіле жезло Арона й таблиці завіту.	⁴ dov’era un turibolo d’oro, e l’arca del patto, coperta d’oro d’ogn’intorno; nel quale era ancora il vaso d’oro dove era la manna, e la verga d’Aaronne, ch’era germogliata, e le tavole del patto.
⁵ А зверху над ним херувими слави, що крильми отінювали віко. Але про це не час тепер говорити докладно.	⁵ E di sopra ad essa arca, i cherubini della gloria, che adombravano il propiziatorio; delle quali cose non è da parlare ora a parte a parte.
⁶ І при такому влаштуванні всього цього в перший намет увіходять завжди священики, виконуючи служби,	⁶ Or essendo queste cose composte in questa maniera, i sacerdoti entrano bene in ogni tempo nel primo tabernacolo, facendo tutte le parti del servigio divino.
⁷ в другий — раз на рік — лиш архиєрей, і то не без крови, що її він приносить за свої і людські провини.	⁷ Ma il solo sommo sacerdote entra nel secondo una volta l’anno, non senza sangue, il quale egli offerisce per sè stesso, e per gli errori del popolo
⁸ Цим Святий Дух показує, що дорога у святиню ще не відкрита, доки стоїть перший намет.	⁸ Lo Spirito Santo dichiarava con questo: che la via del santuario non era ancora manifestata, mentre il primo tabernacolo ancora sussisteva.
⁹ Це образ теперішнього часу, коли приносяться дари і жертви, які не можуть у сумлінні зробити досконалим того, хто служить.	⁹ Il quale è una figura corrispondente al tempo presente, durante il quale si offeriscono doni e sacrificii, che non possono appieno purificare, quanto è alla coscienza, colui che fa il servigio divino;
¹⁰ Це лиш тілесні установи щодо страв, напоїв та різних обмивань, установлені до часу їх виправлення.	¹⁰ essendo cose, che consistono solo in cibi, e bevande, e in varii lavamenti, ed ordinamenti per la carne; imposte fino al tempo della riforma.
¹¹ Христос же, з’явившись як архиєрей майбутніх благ, через більший і досконаліший намет, що зроблений не людською рукою, тобто не земної будови, —	¹¹ Ma Cristo, sommo sacerdote de’ futuri beni, essendo venuto, per mezzo del tabernacolo che è maggiore e più perfetto, non fatto con mano, cioè non di questa creazione;
¹² і не з кров’ю козлів та телят, але з власною кров’ю, — увійшов, раз назавжди у святиню і знайшов вічне відкуплення.	¹² e non per sangue di becchi e di vitelli; ma per lo suo proprio sangue, è entrato una volta nel santuario, avendo acquistata una redenzione eterna.
¹³ Бо коли кров волів і козлів та попіл із телиці, як покропить нечистих, освячує, даючи їм чистоту тіла,	¹³ Perciocchè, se il sangue de’ tori e de’ becchi, e la cenere della giovenca, sparsa sopra i contaminati, santifica alla purità della carne;
¹⁴ то скільки більше кров Христа, — який Духом вічним приніс себе самого Богові непорочним, — очистить наше сумління від мертвих діл, на служіння Богові живому!	¹⁴ quanto più il sangue di Cristo, il quale per lo Spirito eterno ha offerto sè stesso puro d’ogni colpa a Dio, purificherà egli la vostra coscienza dalle opere morte, per servire all’Iddio vivente?
¹⁵ Власне тому він і є посередник нового завіту, щоб — після того, як наступила його смерть для відкуплення гріхів першого завіту — вибрані одержали обітницю вічного спадкоємства.	¹⁵ E perciò egli è mediatore del nuovo testamento; acciocchè, essendo intervenuta la morte per lo pagamento delle trasgressioni state sotto il primo testamento, i chiamati ricevano la promessa della eterna eredità.
¹⁶ Бо де є заповіт, мусить там наступити смерть заповітника.	¹⁶ Poichè, dov’è testamento, è necessario che intervenga la morte del testatore.
¹⁷ Заповіт має силу лиш по смерті, він не варт нічого, поки живе заповітник.	¹⁷ Perciocchè il testamento è fermo dopo la morte; poichè non vale ancora mentre vive il testatore.
¹⁸ Тому навіть і перший завіт був освячений кров’ю.	¹⁸ Laonde la dedicazione del primo non fu fatta senza sangue.
¹⁹ Коли Мойсей був проголосив усі заповіді за законом усьому народові, він узяв крови бичків та козлів з водою, червоної вовни та іссопу й покропив саму книгу та ввесь народ,	¹⁹ Perciocchè, dopo che tutti i comandamenti, secondo la legge, furono da Mosè stati pronunziati a tutto il popolo; egli, preso il sangue de’ vitelli e de’ becchi, con acqua, e lana tinta in iscarlatto, ed isopo, ne spruzzò il libro stesso, e tutto il popolo;
²⁰ кажучи: «Це кров завіту, що його Бог установив для вас.»	²⁰ dicendo: Questo è il sangue del patto, che Iddio ha ordinato esservi presentato.
²¹ Так само й намет і ввесь служебний посуд покропив кров’ю.	²¹ Parimente ancora con quel sangue spruzzò il tabernacolo, e tutti gli arredi del servigio divino.
²² Зрештою, за законом, майже все очищується кров’ю, і без кровопролиття відпущення немає.	²² E presso che ogni cosa si purifica con sangue, secondo la legge; e senza spargimento di sangue non si fa remissione
²³ Тож треба було, щоб тоді, як подоби речей небесних очищувались таким чином, то самі небесні речі — жертвами, багато ліпшими від отих.	²³ Egli era adunque necessario, poichè le cose rappresentanti quelle che son ne’ cieli sono purificate con queste cose; che anche le celesti stesse lo fossero con sacrificii più eccellenti di quelli.
²⁴ Христос бо ввійшов не в рукотворну святиню, яка була подобою правдивої, а в саме небо, щоб тепер з’явитися за нас перед обличчям Божим.	²⁴ Poichè Cristo non è entrato in un santuario fatto con mano, figura del vero; ma nel cielo stesso, per comparire ora davanti alla faccia di Dio per noi.
²⁵ Та й не на те, щоб принести себе самого багато разів у жертву, як входить архиєрей щороку в святиню з не своєю кров’ю;	²⁵ E non acciocchè offerisca più volte sè stesso, siccome il sommo sacerdote entra ogni anno una volta nel santuario con sangue che non è il suo.
²⁶ інакше бо він був би мусів багато разів страждати від заснування світу. Тепер же він раз назавжди з’явився на кінці віків, щоб знищити гріх своєю жертвою.	²⁶ Altrimenti gli sarebbe convenuto soffrir più volte dalla fondazione del mondo; ma ora, una volta, nel compimento de’ secoli, è apparito per annullare il peccato, per lo sacrificio di sè stesso.
²⁷ І як призначено людям раз умерти, потім же суд,	²⁷ E come agli uomini è imposto di morire una volta, e dopo ciò è il giudicio;
²⁸ так і Христос лише один раз мав себе принести, щоб узяти на себе гріхи багатьох, а вдруге не заради гріха з’явиться тим, що очікують його на спасіння.	²⁸ così ancora Cristo, essendo stato offerto una volta, per levare i peccati di molti, la seconda volta apparirà non più per espiare il peccato, ma a salute a coloro che l’aspettano

Cambia Bibbia

Confronta con un'altra Bibbia

Versetti esaminati