Євреїв 9

Біблія	CATHOLIC PUBLIC DOMAIN
1 Перший завіт мав також свої установи щодо служби і святиню земну.	1 Certainly, the former also had the justifications of worship and a holy place for that age.
2 Споруджено бо перший намет, де були світильник, стіл і хліби появлення: він зветься «Святе».	2 For a tabernacle was made at first, in which were the lampstand, and the table, and the bread of the Presence, which is called Holy.
3 За другою ж завісою був намет, званий «Святе Святих»,	3 Then, beyond the second veil, was the tabernacle, which is called the Holy of Holies,
4 із золотим жертовником для палення пахучого кадила та кивотом завіту, цілковито покритий золотом; в ньому був золотий посуд з манною, розцвіле жезло Арона й таблиці завіту.	4 having a golden censer, and the ark of the testament, covered all around and on every part with gold, in which was a golden urn containing manna, and the rod of Aaron which had blossomed, and the tablets of the testament.
5 А зверху над ним херувими слави, що крильми отінювали віко. Але про це не час тепер говорити докладно.	5 And over the ark were the Cherubim of glory, overshadowing the propitiatory. There is not enough time to speak about each of these things.
6 І при такому влаштуванні всього цього в перший намет увіходять завжди священики, виконуючи служби,	6 Yet truly, once such things were placed together, in the first part of the tabernacle, the priests were, indeed, continually entering, so as to carry out the duties of the sacrifices.
7 в другий — раз на рік — лиш архиєрей, і то не без крови, що її він приносить за свої і людські провини.	7 But into the second part, once a year, the high priest alone entered, not without blood, which he offered on behalf of the neglectful offenses of himself and of the people.
8 Цим Святий Дух показує, що дорога у святиню ще не відкрита, доки стоїть перший намет.	8 In this way, the Holy Spirit is signifying that the way to what is most holy was not yet made manifest, not while the first tabernacle was still standing.
9 Це образ теперішнього часу, коли приносяться дари і жертви, які не можуть у сумлінні зробити досконалим того, хто служить.	9 And this is a parable for the present time. Accordingly, those gifts and sacrifices that are offered are not able, as concerns the conscience, to make perfect those things that serve only as food and drink,
10 Це лиш тілесні установи щодо страв, напоїв та різних обмивань, установлені до часу їх виправлення.	10 as well as the various washings and justices of the flesh, which were imposed upon them until the time of correction.
11 Христос же, з’явившись як архиєрей майбутніх благ, через більший і досконаліший намет, що зроблений не людською рукою, тобто не земної будови, —	11 But Christ, standing as the High Priest of future good things, through a greater and more perfect tabernacle, one not made by hand, that is, not of this creation,
12 і не з кров’ю козлів та телят, але з власною кров’ю, — увійшов, раз назавжди у святиню і знайшов вічне відкуплення.	12 entered once into the Holy of Holies, having obtained eternal redemption, neither by the blood of goats, nor of calves, but by his own blood.
13 Бо коли кров волів і козлів та попіл із телиці, як покропить нечистих, освячує, даючи їм чистоту тіла,	13 For if the blood of goats and oxen, and the ashes of a calf, when these are sprinkled, sanctify those who have been defiled, in order to cleanse the flesh,
14 то скільки більше кров Христа, — який Духом вічним приніс себе самого Богові непорочним, — очистить наше сумління від мертвих діл, на служіння Богові живому!	14 how much more will the blood of Christ, who through the Holy Spirit has offered himself, immaculate, to God, cleanse our conscience from dead works, in order to serve the living God?
15 Власне тому він і є посередник нового завіту, щоб — після того, як наступила його смерть для відкуплення гріхів першого завіту — вибрані одержали обітницю вічного спадкоємства.	15 And thus he is the Mediator of the new testament, so that, by his death, he intercedes for the redemption of those transgressions which were under the former testament, so that those who have been called may receive the promise of an eternal inheritance.
16 Бо де є заповіт, мусить там наступити смерть заповітника.	16 For where there is a testament, it is necessary for the death of the one who testifies to intervene.
17 Заповіт має силу лиш по смерті, він не варт нічого, поки живе заповітник.	17 For a testament is confirmed by death. Otherwise, it as yet has no force, as long as the one who testifies lives.
18 Тому навіть і перший завіт був освячений кров’ю.	18 Therefore, indeed, the first was not dedicated without blood.
19 Коли Мойсей був проголосив усі заповіді за законом усьому народові, він узяв крови бичків та козлів з водою, червоної вовни та іссопу й покропив саму книгу та ввесь народ,	19 For when every commandment of the law had been read by Moses to the entire people, he took up the blood of calves and goats, with water and with scarlet wool and hyssop, and he sprinkled both the book itself and the entire people,
20 кажучи: «Це кров завіту, що його Бог установив для вас.»	20 saying: “This is the blood of the testament which God has commanded for you.”
21 Так само й намет і ввесь служебний посуд покропив кров’ю.	21 And even the tabernacle, and all the vessels for the ministry, he similarly sprinkled with blood.
22 Зрештою, за законом, майже все очищується кров’ю, і без кровопролиття відпущення немає.	22 And nearly everything, according to the law, is to be cleansed with blood. And without the shedding of blood, there is no remission.
23 Тож треба було, щоб тоді, як подоби речей небесних очищувались таким чином, то самі небесні речі — жертвами, багато ліпшими від отих.	23 Therefore, it is necessary for the examples of heavenly things to be cleansed, just as, indeed, these things were. Yet the heavenly things are themselves better sacrifices than these.
24 Христос бо ввійшов не в рукотворну святиню, яка була подобою правдивої, а в саме небо, щоб тепер з’явитися за нас перед обличчям Божим.	24 For Jesus did not enter by means of holy things made with hands, mere examples of the true things, but he entered into Heaven itself, so that he may appear now before the face of God for us.
25 Та й не на те, щоб принести себе самого багато разів у жертву, як входить архиєрей щороку в святиню з не своєю кров’ю;	25 And he did not enter so as to offer himself repeatedly, as the high priest enters into the Holy of Holies each year, with the blood of another.
26 інакше бо він був би мусів багато разів страждати від заснування світу. Тепер же він раз назавжди з’явився на кінці віків, щоб знищити гріх своєю жертвою.	26 Otherwise, he would need to have suffered repeatedly since the beginning of the world. But now, one time, at the consummation of the ages, he has appeared in order to destroy sin though his own sacrifice.
27 І як призначено людям раз умерти, потім же суд,	27 And in the same manner as it has been appointed for men to die one time, and after this, to be judged,
28 так і Христос лише один раз мав себе принести, щоб узяти на себе гріхи багатьох, а вдруге не заради гріха з’явиться тим, що очікують його на спасіння.	28 so also Christ was offered, one time, in order to empty the sins of so many. He shall appear a second time without sin, for those who await him, unto salvation.