Євреїв 9

Torna indietro

Біблія	Tysiąclecia
¹ Перший завіт мав також свої установи щодо служби і святиню земну.	¹ Wprawdzie także i pierwsze /przymierze/ miało przepisy służby Bożej oraz ziemski przybytek.
² Споруджено бо перший намет, де були світильник, стіл і хліби появлення: він зветься «Святе».	² Był to namiot, w którego pierwszej części zwanej /Miejscem/ Świętym, znajdował się świecznik, stół i chleby pokładne.
³ За другою ж завісою був намет, званий «Святе Святих»,	³ Za drugą zaś zasłoną był przybytek, który nosił nazwę "Święte Świętych".
⁴ із золотим жертовником для палення пахучого кадила та кивотом завіту, цілковито покритий золотом; в ньому був золотий посуд з манною, розцвіле жезло Арона й таблиці завіту.	⁴ Posiadało ono złoty ołtarz kadzenia i Arkę Przymierza, pokrytą zewsząd złotem. Znajdowało się w niej naczynie złote z manną, laska Aarona, która zakwitła, i tablice Przymierza.
⁵ А зверху над ним херувими слави, що крильми отінювали віко. Але про це не час тепер говорити докладно.	⁵ Nad nią zaś były cheruby Chwały, które zacieniały przebłagalnię, o czym szczegółowo nie ma potrzeby teraz mówić.
⁶ І при такому влаштуванні всього цього в перший намет увіходять завжди священики, виконуючи служби,	⁶ Tak zaś te rzeczy były urządzone, iż do pierwszej części przybytku zawsze wchodzą kapłani sprawujący służbę świętą,
⁷ в другий — раз на рік — лиш архиєрей, і то не без крови, що її він приносить за свої і людські провини.	⁷ do drugiej zaś części jedynie arcykapłan, i to tylko raz w roku, i nie bez krwi, którą składa w ofierze za grzechy swoje i swojego ludu.
⁸ Цим Святий Дух показує, що дорога у святиню ще не відкрита, доки стоїть перший намет.	⁸ Przez to pokazuje Duch Święty, że jeszcze nie została otwarta droga do Miejsca Świętego, dopóki istnieje pierwszy przybytek.
⁹ Це образ теперішнього часу, коли приносяться дари і жертви, які не можуть у сумлінні зробити досконалим того, хто служить.	⁹ To zaś jest obrazem czasu teraźniejszego, a składa się w nim dary i ofiary, nie mogące jednak udoskonalić w sumieniu tego, który spełnia służbę Bożą.
¹⁰ Це лиш тілесні установи щодо страв, напоїв та різних обмивань, установлені до часу їх виправлення.	¹⁰ Są to tylko przepisy tyczące się ciała, nałożone do czasu naprawy, a /polegają/ jedynie na pokarmach, napojach i różnych obmyciach.
¹¹ Христос же, з’явившись як архиєрей майбутніх благ, через більший і досконаліший намет, що зроблений не людською рукою, тобто не земної будови, —	¹¹ Ale Chrystus, zjawiwszy się jako arcykapłan dóbr przyszłych, przez wyższy i doskonalszy, i nie ręką - to jest nie na tym świecie - uczyniony przybytek,
¹² і не з кров’ю козлів та телят, але з власною кров’ю, — увійшов, раз назавжди у святиню і знайшов вічне відкуплення.	¹² ani nie przez krew kozłów i cielców, lecz przez własną krew wszedł raz na zawsze do Miejsca Świętego, zdobywszy wieczne odkupienie.
¹³ Бо коли кров волів і козлів та попіл із телиці, як покропить нечистих, освячує, даючи їм чистоту тіла,	¹³ Jeśli bowiem krew kozłów i cielców oraz popiół z krowy, którymi skrapia się zanieczyszczonych, sprawiają oczyszczenie ciała,
¹⁴ то скільки більше кров Христа, — який Духом вічним приніс себе самого Богові непорочним, — очистить наше сумління від мертвих діл, на служіння Богові живому!	¹⁴ to o ile bardziej krew Chrystusa, który przez Ducha wiecznego złożył Bogu samego siebie jako nieskalaną ofiarę, oczyści wasze sumienia z martwych uczynków, abyście służyć mogli Bogu żywemu.
¹⁵ Власне тому він і є посередник нового завіту, щоб — після того, як наступила його смерть для відкуплення гріхів першого завіту — вибрані одержали обітницю вічного спадкоємства.	¹⁵ I dlatego jest pośrednikiem Nowego Przymierza, ażeby przez śmierć, poniesioną dla odkupienia przestępstw, popełnionych za pierwszego przymierza, ci, którzy są wezwani do wiecznego dziedzictwa, dostąpili spełnienia obietnicy.
¹⁶ Бо де є заповіт, мусить там наступити смерть заповітника.	¹⁶ Gdzie bowiem jest testament, tam musi ponieść śmierć ten, który sporządza testament.
¹⁷ Заповіт має силу лиш по смерті, він не варт нічого, поки живе заповітник.	¹⁷ Testament bowiem po śmierci nabiera mocy, nie ma zaś znaczenia, gdy żyje ten, który sporządził testament.
¹⁸ Тому навіть і перший завіт був освячений кров’ю.	¹⁸ Stąd także i pierwszy nie bez krwi był zaprowadzony.
¹⁹ Коли Мойсей був проголосив усі заповіді за законом усьому народові, він узяв крови бичків та козлів з водою, червоної вовни та іссопу й покропив саму книгу та ввесь народ,	¹⁹ Gdy bowiem Mojżesz ogłosił całemu ludowi wszystkie przepisy Prawa, wziął krew cielców i kozłów z wodą, wełną szkarłatną oraz hizopem i pokropił tak samą księgę, jak i cały lud, mówiąc:
²⁰ кажучи: «Це кров завіту, що його Бог установив для вас.»	²⁰ To /jest/ krew Przymierza, które Bóg wam polecił.
²¹ Так само й намет і ввесь служебний посуд покропив кров’ю.	²¹ Podobnie także skropił krwią przybytek i wszystkie naczynia przeznaczone do służby Bożej.
²² Зрештою, за законом, майже все очищується кров’ю, і без кровопролиття відпущення немає.	²² I prawie wszystko oczyszcza się krwią według Prawa, a bez rozlania krwi nie ma odpuszczenia /grzechów/.
²³ Тож треба було, щоб тоді, як подоби речей небесних очищувались таким чином, то самі небесні речі — жертвами, багато ліпшими від отих.	²³ Przeto obrazy rzeczy niebieskich w taki sposób musiały być oczyszczone, same zaś rzeczy niebieskie potrzebowały o wiele doskonalszych ofiar od tamtych.
²⁴ Христос бо ввійшов не в рукотворну святиню, яка була подобою правдивої, а в саме небо, щоб тепер з’явитися за нас перед обличчям Божим.	²⁴ Chrystus bowiem wszedł nie do świątyni, zbudowanej rękami ludzkimi, będącej odbiciem prawdziwej /świątyni/, ale do samego nieba, aby teraz wstawiać się za nami przed obliczem Boga,
²⁵ Та й не на те, щоб принести себе самого багато разів у жертву, як входить архиєрей щороку в святиню з не своєю кров’ю;	²⁵ nie po to, aby się często miał ofiarować jak arcykapłan, który co roku wchodzi do świątyni z krwią cudzą.
²⁶ інакше бо він був би мусів багато разів страждати від заснування світу. Тепер же він раз назавжди з’явився на кінці віків, щоб знищити гріх своєю жертвою.	²⁶ Inaczej musiałby cierpieć wiele razy od stworzenia świata. A tymczasem raz jeden ukazał się teraz na końcu wieków na zgładzenie grzechów przez ofiarę z samego siebie.
²⁷ І як призначено людям раз умерти, потім же суд,	²⁷ A jak postanowione ludziom raz umrzeć, a potem sąd,
²⁸ так і Христос лише один раз мав себе принести, щоб узяти на себе гріхи багатьох, а вдруге не заради гріха з’явиться тим, що очікують його на спасіння.	²⁸ tak Chrystus raz jeden był ofiarowany dla zgładzenia grzechów wielu, drugi raz ukaże się nie w związku z grzechem, lecz dla zbawienia tych, którzy Go oczekują.

Cambia Bibbia

Confronta con un'altra Bibbia

Versetti esaminati