Євреїв 9

Біблія	Sacra Bibbia Garofalo
1 Перший завіт мав також свої установи щодо служби і святиню земну.	1 Aveva bensì, anche là prima, ordinamenti per il culto e un santuario terrestre.
2 Споруджено бо перший намет, де були світильник, стіл і хліби появлення: він зветься «Святе».	2 Fu costruito, infatti, un tabernacolo, il primo, in cui era il candelabro e la tavola e l'offerta dei pani: si chiama «Santo».
3 За другою ж завісою був намет, званий «Святе Святих»,	3 Dietro il secondo velo poi un tabernacolo detto «Santo dei santi»,
4 із золотим жертовником для палення пахучого кадила та кивотом завіту, цілковито покритий золотом; в ньому був золотий посуд з манною, розцвіле жезло Арона й таблиці завіту.	4 con aureo altare dei profumi e l’arca dell’alleanza, ricoperta d’ogni parte d’oro, in cui era un’urna d’oro, che conteneva la manna e la verga d’Aronne che fiorì e le tavole dell’alleanza;
5 А зверху над ним херувими слави, що крильми отінювали віко. Але про це не час тепер говорити докладно.	5 e sopra l’arca i cherubini di gloria adombranti il propiziatorio? Delle quali cose non è adesso il caso di parlare dettagliatamente.
6 І при такому влаштуванні всього цього в перший намет увіходять завжди священики, виконуючи служби,	6 Ora, essendo disposte così queste cose, nel primo tabernacolo entrano, sì, in ogni tempo i sacerdoti per compiervi gli uffici del culto;
7 в другий — раз на рік — лиш архиєрей, і то не без крови, що її він приносить за свої і людські провини.	7 ma nel secondo, il solo sommo sacerdote, una volta all’anno, non senza sangue, che offre per sé e per gli errori del popolo.
8 Цим Святий Дух показує, що дорога у святиню ще не відкрита, доки стоїть перший намет.	8 Mostra così lo Spirito Santo che non è stata ancora dischiusa la via al santuario, restando ancora in piedi il primo tabernacolo,
9 Це образ теперішнього часу, коли приносяться дари і жертви, які не можуть у сумлінні зробити досконалим того, хто служить.	9 che è una figura per il tempo presente, secondo la quale vengono offerti doni e vittime che non possono rendere perfetto, quanto a coscienza, l’adoratore:
10 Це лиш тілесні установи щодо страв, напоїв та різних обмивань, установлені до часу їх виправлення.	10 prescrizioni carnali, riguardanti soltanto cibi e bevande, imposte fino al tempo della correzione.
11 Христос же, з’явившись як архиєрей майбутніх благ, через більший і досконаліший намет, що зроблений не людською рукою, тобто не земної будови, —	11 Cristo, invece, apparso quale sommo sacerdote dei beni futuri, attraverso il tabernacolo più eccellente e più perfetto, non fatto dalla mano dell’uomo, cioè non di questa creazione,
12 і не з кров’ю козлів та телят, але з власною кров’ю, — увійшов, раз назавжди у святиню і знайшов вічне відкуплення.	12 né per virtù di sangue di capri e di vitelli, ma per virtù del proprio sangue, entrò una volta per sempre nel santuario, avendo procurata una redenzione eterna.
13 Бо коли кров волів і козлів та попіл із телиці, як покропить нечистих, освячує, даючи їм чистоту тіла,	13 Se, infatti, il sangue di capri e di tori e la cenere di una giovenca aspersa sui contaminati li santificano procurando una mondezza della carne,
14 то скільки більше кров Христа, — який Духом вічним приніс себе самого Богові непорочним, — очистить наше сумління від мертвих діл, на служіння Богові живому!	14 quanto più il sangue di Cristo, il quale, per virtù di spirito eterno, offrì se stesso immacolato a Dio, purificherà la nostra coscienza dalle opere morte, per servire a Dio vivente!
15 Власне тому він і є посередник нового завіту, щоб — після того, як наступила його смерть для відкуплення гріхів першого завіту — вибрані одержали обітницю вічного спадкоємства.	15 E per questo è mediatore di una nuova alleanza, affinché, intervenuta una morte a riscatto delle trasgressioni commesse sotto la prima, conseguano i chiamati l’eredità eterna promessa.
16 Бо де є заповіт, мусить там наступити смерть заповітника.	16 Poiché dove c’è un testamento è necessario che venga denunciata la morte del testatore:
17 Заповіт має силу лиш по смерті, він не варт нічого, поки живе заповітник.	17 un testamento, infatti, è valido sotto condizione della morte, giacchè non ha mai forza finché il testatore vive.
18 Тому навіть і перший завіт був освячений кров’ю.	18 Per questo neppure la prima alleanza fu inaugurata senza sangue.
19 Коли Мойсей був проголосив усі заповіді за законом усьому народові, він узяв крови бичків та козлів з водою, червоної вовни та іссопу й покропив саму книгу та ввесь народ,	19 Infatti, quando Mosè ebbe promulgato ogni comandamento secondo la legge a tutto il popolo, preso il sangue dei vitelli e dei capri con acqua e lana scarlatta e issopo, asperse il libro stesso e tutto il popolo
20 кажучи: «Це кров завіту, що його Бог установив для вас.»	20 dicendo: Questo è il sangue dell’alleanza che Dio volle contratta con voi.
21 Так само й намет і ввесь служебний посуд покропив кров’ю.	21 Anche il tabernacolo e tutti gli utensili asperse allo stesso modo col sangue.
22 Зрештою, за законом, майже все очищується кров’ю, і без кровопролиття відпущення немає.	22 E quasi tutto viene, secondo la legge, purificato con sangue; e senza spargimento di sangue non si dà remissione.
23 Тож треба було, щоб тоді, як подоби речей небесних очищувались таким чином, то самі небесні речі — жертвами, багато ліпшими від отих.	23 Era, dunque, necessario che le figure delle cose celesti fossero purificate con tali mezzi; ma le stesse cose celesti con sacrifici più eccellenti di questi.
24 Христос бо ввійшов не в рукотворну святиню, яка була подобою правдивої, а в саме небо, щоб тепер з’явитися за нас перед обличчям Божим.	24 Cristo, infatti, non è entrato in un santuario fatto dalla mano dell’uomo, immagine del vero, ma nel cielo stesso, per apparire ora per noi al cospetto di Dio;
25 Та й не на те, щоб принести себе самого багато разів у жертву, як входить архиєрей щороку в святиню з не своєю кров’ю;	25 né per offrire se stesso più volte, come il sommo sacerdote entra ogni anno nel santuario con sangue altrui;
26 інакше бо він був би мусів багато разів страждати від заснування світу. Тепер же він раз назавжди з’явився на кінці віків, щоб знищити гріх своєю жертвою.	26 chè, in tal caso, avrebbe dovuto più volte patire dall’origine del mondo. Ora, invece, una volta sola, alla fine dei secoli, è apparso per abrogare il peccato mediante il sacrificio di se stesso.
27 І як призначено людям раз умерти, потім же суд,	27 E a quella guisa che è stabilito per gli uomini di morire una volta sola, e dopo ciò il giudizio,
28 так і Христос лише один раз мав себе принести, щоб узяти на себе гріхи багатьох, а вдруге не заради гріха з’явиться тим, що очікують його на спасіння.	28 così anche Cristo, essendo stato offerto una volta per togliere i peccati di molti, una seconda volta apparirà senza rapporto al peccato, a salvezza di coloro che l’aspettano.