Діяння Апостолів 8

Torna indietro

Біблія	Modern Hebrew Bible
¹ Савло ж погоджувався з його вбивством. І настало того дня велике переслідування Церкви, що в Єрусалимі. Всі, крім апостолів, розсипались по селах Юдеї та Самарії.	¹ ושאול גם הוא היה רצה בהרגתו ותהי ביום ההוא רדיפה גדולה על הקהלה אשר בירושלים ויפצו כלם בערי יהודה ושמרון לבד מן השליחים
² Побожні люди поховали Стефана і зчинили великий плач по ньому.	² וישאו אנשים חסידים את אסטפנוס ויקברהו ויספדו עליו מספד גדול
³ Савло ж руйнував Церкву: вдираючись до хат, виволікав чоловіків та жінок і передавав їх у в’язницю.	³ ושאול החריב את הקהלה וישוטט בבתים ויסחב משם אנשים ונשים ויסגירם לכלא
⁴ Ті, отже, що порозсипались, ходили по країні й звіщали слово (Боже).	⁴ והנפוצים עברו בארץ ויבשרו את הדבר
⁵ Так і Филип, прийшовши в місто Самарію, проповідував їм Христа.	⁵ ופילפוס ירד אל עיר שמרון ויכרז להם את המשיח
⁶ А народ однодушне уважав на те, що Филип говорив, слухаючи його й бачивши ті знаки, що він чинив,	⁶ ויקשב המון העם בלב אחד אל אמרי פילפוס בשמעם ובראותם את האתות אשר עשה
⁷ бо з багатьох виходили нечисті духи, що в них були, кричачи голосом великим, і сила паралітиків та кривих видужувала.	⁷ כי רבים היו אחוזי רוחות הטמאה והרוחות יצאו מהם צעקות בקול גדול ורבים נכי אברים ופסחים וירפאו
⁸ Радість же була велика в тім місті.	⁸ ותהי שמחה גדולה בעיר ההיא
⁹ А був перед тим у тому місті один чоловік, Симон на ім’я, що займався чаклунством і дивував люд самарійський та видавав себе за щось велике.	⁹ ואיש אחד ושמו שמעון היה מלפנים בעיר מכשף ומשמים את עם שמרון באמרו על נפשו כי גדול הוא
¹⁰ За ним усі від найменшого до найбільшого слідом ходили, кажучи: «Цей чоловік — сила Божа, що її звуть великою.»	¹⁰ ויקשיבו אליו מקטנם ועד גדולם לאמר זה הוא גבורת האלהים הגדולה
¹¹ Отож вони до нього були уважні, бо він довго дивував їх чарами своїми.	¹¹ ויקשיבו אליו על היותו משמים אותם בכשפיו ימים רבים
¹² Та як повірили Филипові, що звіщав їм царство Боже й ім’я Ісуса Христа, христились чоловіки й жінки.	¹² ויהי כאשר האמינו לפילפוס בבשרו את מלכות האלהים ואת שם ישוע המשיח ויטבלו אנשים ונשים
¹³ Увірував тоді й сам Симон і, охристившись, перебував з Филипом; а бачивши знаки й великі чуда, що робились, дивувався.	¹³ ויאמן שמעון גם הוא ויטבל וידבק בפילפוס וירא את האתות והמפתים הגדלים אשר נעשו וישתומם
¹⁴ Довідавшися, що Самарія прийняла слово Боже, апостоли, які були в Єрусалимі, послали до них Петра і Йоана.	¹⁴ וישמעו השליחים אשר בירושלים כי קבלה שמרון את דבר האלהים וישלחו אליהם את פטרוס ואת יוחנן
¹⁵ Ці прийшли й помолилися за них, щоб вони прийняли Духа Святого,	¹⁵ וירדו שמה ויתפללו בעדם אשר יקבלו את רוח הקדש
¹⁶ бо він ще не зійшов був ні на кого з них, а лише були охрищені в ім’я Господа Ісуса.	¹⁶ כי הרוח לא צלחה עד עתה על אחד מהם והם רק נטבלים בשם האדון ישוע
¹⁷ Тоді поклали на них руки, і вони прийняли Святого Духа.	¹⁷ ויסמכו את ידיהם עליהם ויקבלו את רוח הקדש
¹⁸ Якже побачив Симон, що через накладання апостольських рук дається Дух, приніс їм гроші	¹⁸ ויהי בראות שמעון כי בסמיכות ידי השליחים נתן רוח הקדש ויבא לפניהם כסף
¹⁹ і каже: «Дайте й мені таку владу, щоб той, на кого я покладу руки, прийняв Святого Духа.»	¹⁹ ויאמר תנו נא גם לי את היכלת הזאת אשר יקבל את רוח הקדש כל אשר אשים עליו את ידי
²⁰ Петро ж сказав до нього: «Срібло твоє нехай з тобою буде на погибіль, бо ти за гроші думав придбати дар Божий.	²⁰ ויאמר אליו פטרוס כספך יהי אתך לאבדון יען חשבת לקנות במחיר את מתת האלהים
²¹ Нема тобі у цій справі ні частки, ні спадщини, бо твоє серце не праве перед Богом.	²¹ אין לך חלק וגורל בדבר הזה כי לבבך איננו ישר לפני האלהים
²² Покайся, отже, за лукавство своє і проси Господа, може буде відпущена тобі ця думка твого серця;	²² ועתה שוב מרעתך זאת והתחנן אל האלהים אולי תסלח לך מזמת לבבך
²³ бо ти, як бачу, в гіркій жовчі і путах неправди.»	²³ כי ראה אנכי כי באת לידי מרורת רוש וחרצבות רשע
²⁴ А Симон відповів, кажучи: «Моліться ви до Господа за мене, щоб на мене ніщо не найшло з того, що ви сказали.»	²⁴ ויען שמעון ויאמר העתירו אתם בעדי אל יהוה לבלתי בוא עלי דבר מכל אשר אמריתם
²⁵ Отож, вони, засвідчивши і звістивши слово Господнє, повернулися в Єрусалим, і благовістили чимало сіл самарійських.	²⁵ והמה אחרי אשר העידה ודברו את דבר יהוה שבו ירושלים ויבשרו את הבשורה בכפרים רבים אשר לשמרונים
²⁶ Ангел же Господній промовив до Филипа, кажучи: «Встань та піди на південь, на дорогу, що йде з Єрусалиму в Газу; вона безлюдна.»	²⁶ וידבר מלאך יהוה אל פילפוס לאמר קום לך הנגבה על הדרך הירדת מירושלים עזתה והיא חרבה
²⁷ І встав він і пішов. Аж ось, етіопський муж, скопець, вельможа Кандаки, етіопської цариці, що був над усім її скарбом та що прийшов був в Єрусалим на прощу, —	²⁷ ויקם וילך והנה איש כושי והוא סריס ושליט לקנדק מלכת כוש וממנה על כל גנזיה אשר עלה אל ירושלים להשתחות
²⁸ він повертався, сидячи на своїй колісниці й читаючи пророка Ісаю.	²⁸ ויהי בשובו והוא ישב על מרכבתו וקרא בספר ישעיה הנביא
²⁹ Сказав Дух до Филипа: «Підійди і пристань до цієї колісниці.»	²⁹ ויאמר הרוח אל פילפוס גשה והלוה על המרכבה הזאת
³⁰ Підбіг Филип і почув, що той читав пророка Ісаю, і сказав до нього: «Чи розумієш, що читаєш?»	³⁰ וירץ פילפוס אליה וישמע אתו קרא בספר ישעיה הנביא ויאמר הגם תבין את אשר אתה קורא
³¹ А він відповів: «Та як можу, коли ніхто мене не наставить?» І попросив Филипа зійти й сісти біля нього.	³¹ ויאמר ואיככה אוכל אם אין איש אשר יורני ויבקש מאת פילפוס לעלות ולשבת אצלו
³² Місце ж Писання, що той читав було це: «Його вели на заріз, мов овечку, мов те ягнятко перед тим, хто стриже його, безголосне; так він не відкриває рота свого.	³² וענין הכתוב אשר קרא זה הוא כשה לטבח יובל וכרחל לפני גוזזיה נאלמה ולא יפתח פיו
³³ В його приниженні відмовили йому суд. Рід його хто може оповісти? Життя бо його від землі вирвано.»	³³ בעצר משפטו לקח ואת דורו מי ישוחח כי נגזרו מארץ חייו
³⁴ Озвався скопець і мовить до Филипа: «Скажи, будь ласка, про кого це пророк говорить? Про себе самого, чи про іншого кого?»	³⁴ ויען הסריס ויאמר אל פילפוס אשאלה ממך על מי הנביא מדבר את זאת על נפשו או על איש אחר
³⁵ Тоді Филип відкрив уста свої і, почавши від цього Писання, благовістив Ісуса йому.	³⁵ ויפתח פילפוס את פיו ויחל מן הכתוב הזה ויבשר אותו את ישוע
³⁶ А коли вони їхали шляхом, прибули до води якоїсь, і скопець каже: «Он вода! Що забороняє мені охриститись?»	³⁶ ויהי בעברם בדרך ויבאו אל מקום מים ויאמר הסריס הנה מים מה ימנעני מהטבל
³⁷ Сказав же Филип: «Коли віриш з усього серця, — можна.» Відповідаючи, сказав: «Вірю, що він є Син Божий.»	³⁷ ויאמר פילפוס אם מאמין אתה בכל לבבך מתר לך ויען ויאמר אני מאמין כי ישוע המשיח בן האלהים הוא
³⁸ І повелів, щоб колісниця стала, і вони обидва — Филип та скопець — зійшли у воду і він охристив його.	³⁸ ויצו להעמיד את המרכבה וירדו שניהם אל תוך המים פילפוס והסריס ויטבל אותו
³⁹ А коли вони вийшли з води, Дух Господній пірвав Филипа, і скопець не бачив його більше; він їхав, радіючи, дорогою своєю.	³⁹ ויהי כי עלו מן המים וישא רוח יהוה את פילפוס ולא יסף הסריס לראותו כי הלך לדרכו שמח
⁴⁰ Филип же опинився в Азоті й по дорозі звіщав Євангелію всім містам, аж поки не прийшов у Кесарію.	⁴⁰ ופילפוס נמצא באשדוד ויעבר ויבשר בכל הערים עד באו לקסרין

Cambia Bibbia

Confronta con un'altra Bibbia

Versetti esaminati