Діяння Апостолів 8

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28
Versetti esaminati

Torna indietro

Біблія Douai-Rheims
1 Савло ж погоджувався з його вбивством. І настало того дня велике переслідування Церкви, що в Єрусалимі. Всі, крім апостолів, розсипались по селах Юдеї та Самарії.1 And at that time there was raised a great persecution against the church which was at Jerusalem; and they were all dispersed through the countries of Judea, and Samaria, except the apostles.
2 Побожні люди поховали Стефана і зчинили великий плач по ньому.2 And devout men took order for Stephen's funeral, and made great mourning over him.
3 Савло ж руйнував Церкву: вдираючись до хат, виволікав чоловіків та жінок і передавав їх у в’язницю.3 But Saul made havock of the church, entering in from house to house, and dragging away men and women, committed them to prison.
4 Ті, отже, що порозсипались, ходили по країні й звіщали слово (Боже).4 They therefore that were dispersed, went about preaching the word of God.
5 Так і Филип, прийшовши в місто Самарію, проповідував їм Христа.5 And Philip going down to the city of Samaria, preached Christ unto them.
6 А народ однодушне уважав на те, що Филип говорив, слухаючи його й бачивши ті знаки, що він чинив,6 And the people with one accord were attentive to those things which were said by Philip, hearing, and seeing the miracles which he did.
7 бо з багатьох виходили нечисті духи, що в них були, кричачи голосом великим, і сила паралітиків та кривих видужувала.7 For many of them who had unclean spirits, crying with a loud voice, went out.
8 Радість же була велика в тім місті.8 And many, taken with the palsy, and that were lame, were healed.
9 А був перед тим у тому місті один чоловік, Симон на ім’я, що займався чаклунством і дивував люд самарійський та видавав себе за щось велике.9 There was therefore great joy in that city. Now there was a certain man named Simon, who before had been a magician in that city, seducing the people of Samaria, giving out that he was some great one:
10 За ним усі від найменшого до найбільшого слідом ходили, кажучи: «Цей чоловік — сила Божа, що її звуть великою.»10 To whom they all gave ear, from the least to the greatest, saying: This man is the power of God, which is called great.
11 Отож вони до нього були уважні, бо він довго дивував їх чарами своїми.11 And they were attentive to him, because, for a long time, he had bewitched them with his magical practices.
12 Та як повірили Филипові, що звіщав їм царство Боже й ім’я Ісуса Христа, христились чоловіки й жінки.12 But when they had believed Philip preaching of the kingdom of God, in the name of Jesus Christ, they were baptized, both men and women.
13 Увірував тоді й сам Симон і, охристившись, перебував з Филипом; а бачивши знаки й великі чуда, що робились, дивувався.13 Then Simon himself believed also; and being baptized, he adhered to Philip. And being astonished, wondered to see the signs and exceeding great miracles which were done.
14 Довідавшися, що Самарія прийняла слово Боже, апостоли, які були в Єрусалимі, послали до них Петра і Йоана.14 Now when the apostles, who were in Jerusalem, had heard that Samaria had received the word of God, they sent unto them Peter and John.
15 Ці прийшли й помолилися за них, щоб вони прийняли Духа Святого,15 Who, when they were come, prayed for them, that they might receive the Holy Ghost.
16 бо він ще не зійшов був ні на кого з них, а лише були охрищені в ім’я Господа Ісуса.16 For he was not as yet come upon any of them; but they were only baptized in the name of the Lord Jesus.
17 Тоді поклали на них руки, і вони прийняли Святого Духа.17 Then they laid their hands upon them, and they received the Holy Ghost.
18 Якже побачив Симон, що через накладання апостольських рук дається Дух, приніс їм гроші18 And when Simon saw, that by the imposition of the hands of the apostles, the Holy Ghost was given, he offered them money,
19 і каже: «Дайте й мені таку владу, щоб той, на кого я покладу руки, прийняв Святого Духа.»19 Saying: Give me also this power, that on whomsoever I shall lay my hands, he may receive the Holy Ghost. But Peter said to him:
20 Петро ж сказав до нього: «Срібло твоє нехай з тобою буде на погибіль, бо ти за гроші думав придбати дар Божий.20 Keep thy money to thyself, to perish with thee, because thou hast thought that the gift of God may be purchased with money.
21 Нема тобі у цій справі ні частки, ні спадщини, бо твоє серце не праве перед Богом.21 Thou hast no part nor lot in this matter. For thy heart is not right in the sight of God.
22 Покайся, отже, за лукавство своє і проси Господа, може буде відпущена тобі ця думка твого серця;22 Do penance therefore for this thy wickedness; and pray to God, that perhaps this thought of thy heart may be forgiven thee.
23 бо ти, як бачу, в гіркій жовчі і путах неправди.»23 For I see thou art in the gall of bitterness, and in the bonds of iniquity.
24 А Симон відповів, кажучи: «Моліться ви до Господа за мене, щоб на мене ніщо не найшло з того, що ви сказали.»24 Then Simon answering, said: Pray you for me to the Lord, that none of these things which you have spoken may come upon me.
25 Отож, вони, засвідчивши і звістивши слово Господнє, повернулися в Єрусалим, і благовістили чимало сіл самарійських.25 And they indeed having testified and preached the word of the Lord, returned to Jerusalem, and preached the gospel to many countries of the Samaritans.
26 Ангел же Господній промовив до Филипа, кажучи: «Встань та піди на південь, на дорогу, що йде з Єрусалиму в Газу; вона безлюдна.»26 Now an angel of the Lord spoke to Philip, saying: Arise, go towards the south, to the way that goeth down from Jerusalem into Gaza: this is desert.
27 І встав він і пішов. Аж ось, етіопський муж, скопець, вельможа Кандаки, етіопської цариці, що був над усім її скарбом та що прийшов був в Єрусалим на прощу, —27 And rising up, he went. And behold a man of Ethiopia, an eunuch, of great authority under Candace the queen of the Ethiopians, who had charge over all her treasures, had come to Jerusalem to adore.
28 він повертався, сидячи на своїй колісниці й читаючи пророка Ісаю.28 And he was returning, sitting in this chariot, and reading Isaias the prophet.
29 Сказав Дух до Филипа: «Підійди і пристань до цієї колісниці.»29 And the Spirit said to Philip: Go near, and join thyself to this chariot.
30 Підбіг Филип і почув, що той читав пророка Ісаю, і сказав до нього: «Чи розумієш, що читаєш?»30 And Philip running thither, heard him reading the prophet Isaias. And he said: Thinkest thou that thou understandest what thou readest?
31 А він відповів: «Та як можу, коли ніхто мене не наставить?» І попросив Филипа зійти й сісти біля нього.31 Who said: And how can I, unless some man shew me? And he desired Philip that he would come up and sit with him.
32 Місце ж Писання, що той читав було це: «Його вели на заріз, мов овечку, мов те ягнятко перед тим, хто стриже його, безголосне; так він не відкриває рота свого.32 And the place of the scripture which he was reading was this: He was led as a sheep to the slaughter; and like a lamb without voice before his shearer, so openeth he not his mouth.
33 В його приниженні відмовили йому суд. Рід його хто може оповісти? Життя бо його від землі вирвано.»33 In humility his judgment was taken away. His generation who shall declare, for his life shall be taken from the earth?
34 Озвався скопець і мовить до Филипа: «Скажи, будь ласка, про кого це пророк говорить? Про себе самого, чи про іншого кого?»34 And the eunuch answering Philip, said: I beseech thee, of whom doth the prophet speak this? of himself, or of some other man?
35 Тоді Филип відкрив уста свої і, почавши від цього Писання, благовістив Ісуса йому.35 Then Philip, opening his mouth, and beginning at this scripture, preached unto him Jesus.
36 А коли вони їхали шляхом, прибули до води якоїсь, і скопець каже: «Он вода! Що забороняє мені охриститись?»36 And as they went on their way, they came to a certain water; and the eunuch said: See, here is water: what doth hinder me from being baptized?
37 Сказав же Филип: «Коли віриш з усього серця, — можна.» Відповідаючи, сказав: «Вірю, що він є Син Божий.»37 And Philip said: If thou believest with all thy heart, thou mayest. And he answering, said: I believe that Jesus Christ is the Son of God.
38 І повелів, щоб колісниця стала, і вони обидва — Филип та скопець — зійшли у воду і він охристив його.38 And he commanded the chariot to stand still; and they went down into the water, both Philip and the eunuch: and he baptized him.
39 А коли вони вийшли з води, Дух Господній пірвав Филипа, і скопець не бачив його більше; він їхав, радіючи, дорогою своєю.39 And when they were come up out of the water, the Spirit of the Lord took away Philip; and the eunuch saw him no more. And he went on his way rejoicing.
40 Филип же опинився в Азоті й по дорозі звіщав Євангелію всім містам, аж поки не прийшов у Кесарію.40 But Philip was found in Azotus; and passing through, he preached the gospel to all the cities, till he came to Caesarea.