Лука 24

Torna indietro

Біблія	La Bibbia in Volgare
¹ А першого дня в тижні, рано-вранці, вони прийшли до гробниці, несучи пахощі, що їх вони приготували,	¹ E il primo giorno del sabbato, molto per tempo, vennero al monumento, portando le speziarie che loro aveano apparecchiate.
² й застали камінь, відкочений від гробниці.	² Le quali trovorono la pietra essere rivoltata dal monumento.
³ Ввійшовши, не знайшли тіла Господа Ісуса.	³ Ed entrate, non ritrovorono il corpo del Signore Iesù.
⁴ І от, коли вони не знали, що їм про те думати, два чоловіки з’явились їм у блискучих шатах.	⁴ E fatto che fu questo, furono sbigottite di mente; ed ecco due uomini vestiti in vestimento risplendente.
⁵ Коли ж вони налякались і схилили до землі обличчя, ті до них сказали «Чому шукаєте живого між мертвими	⁵ Temendo adunque quelle, e abbassando il volto in terra, dissero a quelle: che cercate voi il vivente con gli morti?
⁶ Його нема тут він воскрес. Пригадайте собі, як промовляв до вас, коли ще був у Галилеї, кажучи	⁶ Egli non è quivi, ma egli è resuscitato; arricordatevi come egli vi parlò, essendo ancora egli in Galilea,
⁷ Син Чоловічий має бути виданий грішникам у руки, має бути розіп’ятий і третього дня воскреснути.»	⁷ dicendo: come bisogna essere dato il Figliuolo dell' uomo nelle mani de' peccatori, ed essere crucifisso, e il terzo giorno resuscitarebbe.
⁸ І вони пригадали собі його слова;	⁸ E ricordoronsi quelle delle sue parole.
⁹ а, повернувшися від гробниці, оповіли все те одинадцятьом та всім іншим.	⁹ E ritornate dal monumento, raccontorono queste cose a quelli undici, e a tutti gli altri.
¹⁰ То були Марія Магдалина, Йоанна й Марія, мати Якова. Інші жінки, що були з ними, теж оповіли це апостолам,	¹⁰ Ed eravi Maria Magdalena, e Ioanna e Maria di Iacobo, e l'altre ch' erano con loro, le quali dicevano queste cose alli apostoli.
¹¹ але слова ці їм видавалися пустим верзінням, і вони не повірили їм.	¹¹ E dinanzi a loro apparevano come uno scherno questi parlari; e non gli credettero.
¹² Однак, Петро встав, побіг до гробниці й, нахилившись, побачив лиш пов’язки. І повернувсь до себе (додому), дивуючися тому, що сталося.	¹² Onde levandosi Pietro, corse al monumento; e abbassandosi vide le lenzuola essere poste sole, e partissi, fra se meravigliandosi di quel ch' era fatto.
¹³ Аж ось того самого дня двоє з них ішли в село, на ім’я Емаус, стадій сто шістдесят від Єрусалиму,	¹³ Ed ecco, due de' discepoli di Iesù andavano, in quel giorno, in uno castello che avea nome Emmaus, il quale era di lungi di Ierusalem sette miglia e mezzo.
¹⁴ і розмовляли між собою про те, що сталось.	¹⁴ E parlavano insieme di tutte cose ch' erano avvenute.
¹⁵ А як вони розмовляли та сперечалися між собою, сам Iсус наблизившись, ішов разом з ними,	¹⁵ E così dimandando e rispondendo insieme, e Iesù accostossi a loro, e andavano insieme.
¹⁶ але очі їм заступило, щоб його не пізнали.	¹⁶ Ma gli suoi occhi erano oscurati, e non lo conoscevano.
¹⁷ Він їх спитався «Що це за розмова, що ви, ідучи, ведете між собою» Ті зупинились, повні смутку.	¹⁷ E Iesù disse a loro: che parole sono queste che voi insieme andate parlando, e siete così contristati?
¹⁸ Озвавсь тоді один з них на ім’я Клеопа, і йому каже «Ти бо один, що мешкаєш у Єрусалимі, а не знаєш, що цими днями в ньому сталося»	¹⁸ Rispose uno di loro, il quale avea nome Cleofas, e disse: tu sei solo peregrino in Ierusalem, e non hai sapute queste cose che sono state fatte in questi giorni?
¹⁹ І він спитав їх «Що таке» Вони ж йому сказали «Те, що сталося з Ісусом Назарянином, мужем, що був пророком, могутнім — ділом та словом перед Богом і всім народом, —	¹⁹ Ed egli disse a loro: che cose? Ed egli dissero: di Iesù Nazareno, il quale fu uomo perfetto, e potente in opere e in parole dinanzi a Dio e a ogni popolo;
²⁰ та як наші первосвященики й князі видали його на засуд смертний і його розіп’яли.	²⁰ e come li sommi sacerdoti e principi nostri condannoronlo a morte, e hannolo crucifisso.
²¹ А ми сподівались, що це він той, хто має визволити Ізраїля. До того ж усього ось третій день сьогодні, як це сталось!	²¹ E noi speravamo ch' egli dovesse ricomperare (il popolo d') Israel; e ora, sopra tutte queste cose, è oggi il terzo giorno che queste cose furono fatte.
²² Деякі з наших жінок, щоправда, нас здивували вони пішли були ранесенько до гробниці,	²² Ma bene è vera cosa, che alcune delle nostre donne andorono al monumento per tempo, inanzi dì,
²³ та, не знайшовши його тіла, повернулись і нам оповіли, що вони бачили ангелів, які їм з’явились і сказали, що він живий.	²³ e non trovorono il corpo suo. Tornorono e dissero, come aveano veduti gli angioli, li quali dicono ch' egli vive.
²⁴ Деякі ж з наших пішли до гробниці й знайшли так, як жінки сказали; його ж вони не бачили.»	²⁴ E anche alcuni de' nostri andorono al monumento; e trovorono come le donne aveano detto; ma lui non trovorono.
²⁵ А він промовив до них «О безумні й повільні серцем у вірі супроти всього, що були пророки оповіли!	²⁵ E Iesù disse a loro: o stolti, e tardi di cuore. a credere di tutte le cose le quali hanno detto gli profeti!
	²⁶ Or non era bisogno che Cristo patisse morte in questo mondo, e così entrasse nella gloria sua?
²⁷ І, почавши від Мойсея та від усіх пророків, він вияснював їм те, що в усім Писанні стосувалося до нього.	²⁷ E incominciando da Moisè e dalli profeti, esponeva a loro tutte le scritture le quali parlavano di lui.
²⁸ Коли вони наблизилися до села, куди йшли, Ісус удав, що хоче простувати далі.	²⁸ E approssimandosi al castello dove andavano, Iesù si finse di andare più alla lunga.
²⁹ Вони ж наполягали, кажучи «Зостанься з нами, бо вже надвечір, і день уже похилився.» І він увійшов, щоб зостатись.	²⁹ Ed egli pregoronlo, e dicevano: signore, sta con noi, imperò ch' egli è già vespero, e fassi sera e poco dì. E (così dicendo) entrò nel castello con loro.
³⁰ І от, як він був за столом з ними, взяв хліб, поблагословив, і, розламавши його, дав їм.	³⁰ E sedendo con loro a mensa (e mangiando), prese Iesù il pane, e benedisselo, e ruppelo, e dettel of a loro.
³¹ Тоді відкрилися в них очі, і вони його пізнали. А він зник від них	³¹ E in questo si apersono gli occhi loro, e cognobberonlo; ed egli disparve dinanzi da' loro occhi.
³² І казали вони один до одного «Чи не палало наше серце в нас у грудях, коли він промовляв до нас у дорозі та вияснював нам Писання»	³² Ed egli poi dicevano insieme: or come non ardeva il cuore nostro nella via, mentre che noi favellavamo con lui, e aprivaci le Scritture?
³³ І вони рушили негайно й повернулися в Єрусалим, і там знайшли зібраних одинадцятьох і тих, що були з ними,	³³ E levandosi su in quella medesima ora, tornorono in Ierusalem; e trovorono radunati gli undici (discepoli) e altri con loro.
³⁴ які їм сказали «Христос справді воскрес і з’явився Симонові.»	³⁴ E dicevano veramente il Signore è resuscitato, ed è apparito a Simone.
³⁵ І вони розповіли те, що сталося в дорозі і як вони його пізнали при ламанні хліба.	³⁵ Ed egli narrorono a loro quelle cose che erano incontrate a loro nella via, e come lo cognobbero nel rompere del pane.
³⁶ Коли ж вони так говорили, сам Ісус став посеред них і до них каже «Мир вам!»	³⁶ Mentre che loro contorono queste cose, stette Iesù in mezzo di loro, e disse: pace sia con voi, imperò ch' io sono desso (e imperò) non vogliate temere.
³⁷ Вони ж, налякані та повні страху, думали, що духа бачать.	³⁷ E gli discepoli si conturborono, e sbigottironsi, e credevano vedere uno spirito.
³⁸ Та він сказав їм «Чого стривожились Чого ті сумніви постають у серцях ваших	³⁸ E Iesù disse a loro: perchè vi turbate, e perchè avete questa cogitazione nelli cuori vostri?
³⁹ Гляньте на мої руки та на мої ноги це ж я сам. Доторкніться до мене та збагніть, що дух тіла й костей не має, як бачите, що я їх маю.»	³⁹ Vedete le mie mani e li miei piedi, imperò ch' io sono; e palpatemi, e vedetemi, imperò che il spirito non ha carne nè ossa, sì come voi vedete avere a me.
⁴⁰ Сказавши це, він показав їм руки й ноги.	⁴⁰ E detto ch' ebbe a loro queste parole, mostrò a loro le mani e gli piedi.
⁴¹ А як вони з радощів не йняли йому ще віри й чудувались, він сказав «Чи маєте ви тут що їсти»	⁴¹ Ma ancora loro non credendo, e meravigliandosi di grande allegrezza, disse: avete alcuna cosa da mangiare?
⁴² Вони подали йому кусень печеної риби.	⁴² E loro gli portorono uno poco di pesce arrostito, e uno (poco di favo) di miele.
⁴³ Він узяв його й спожив перед ними.	⁴³ E mangiò in loro presenza, e prese il rimanente, e dienne a loro.
⁴⁴ Потім Ісус до них промовив «Це власне ті слова, що я, бувши ще з вами, сказав вам Треба, щоб сповнилось усе написане про мене в законі Мойсея, в пророків та у псалмах.»	⁴⁴ E disse a loro: queste sono le parole ch' io vi preponeva quando io era con voi, imperò ch' era bisogno che si adempisse ogni cosa ch' è scritta nella legge di Moisè e nelli profeti, li quali parlorono di me.
⁴⁵ Тоді відкрив їм розум, щоб вони розуміли Писання,	⁴⁵ E allora aperse a loro il senso; e acciò che intendessero la Scrittura,
⁴⁶ і до них мовив «Так написано, що треба було, щоб Христос страждав і третього дня воскрес із мертвих,	⁴⁶ disse a loro: egli era scritto, egli era di bisogno, che Cristo patisse morte, e resuscitasse il terzo giorno;
⁴⁷ і щоб у його ім’я проповідувалось покаяння на відпущення гріхів усім народам, почавши від Єрусалиму.	⁴⁷ e di predicare nel nome suo la penitenza e la remissione de' peccati a tutte le genti, incominciando da Ierusalem.
⁴⁸ Ви — свідки того (всього).	⁴⁸ E voi siete testimonii di questi fatti.
⁴⁹ Я вам пошлю те, що мій Отець обіцяв був. Сидіть у місті, аж поки не одягнетеся силою з висоти.»	⁴⁹ E manderò la promessione del padre mio in voi: ma voi state nella cittade, insino a tanto che vi vestiate la vertude da alto.
⁵⁰ І він вивів їх аж до Витанії і, знявши руки свої, благословив їх.	⁵⁰ E menoe loro fuori in Betania; e levate le mani sue, benedisse loro.
⁵¹ А як він благословляв їх, віддалився від них і почав возноситись на небо.	⁵¹ E fatto è che mentre benedisse loro, partissi da loro, e portavasi nel cielo.
⁵² Вони ж, поклонившися йому, повернулися з радістю великою в Єрусалим,	⁵² Ed essi adorando si ritornarono in Ierusalem con grande allegrezza.
⁵³ і перебували ввесь час у храмі, славлячи та хвалячи Бога.	⁵³ Ed erano sempre nel tempio, laudando e benedicendo Iddio. Amen.

Cambia Bibbia

Confronta con un'altra Bibbia

Versetti esaminati