Лука 24

Torna indietro

Біблія	Le Sainte Bible Vigouroux
¹ А першого дня в тижні, рано-вранці, вони прийшли до гробниці, несучи пахощі, що їх вони приготували,	¹ Le premier jour après le sabbat, de grand matin, elles vinrent au sépulcre, apportant les aromates qu'elles avaient préparés ;
² й застали камінь, відкочений від гробниці.	² et elles trouvèrent la pierre roulée de devant le sépulcre.
³ Ввійшовши, не знайшли тіла Господа Ісуса.	³ Etant entrées, elles ne trouvèrent pas le corps du Seigneur Jésus.
⁴ І от, коли вони не знали, що їм про те думати, два чоловіки з’явились їм у блискучих шатах.	⁴ Et tandis qu'elles étaient consternées de cela dans leur âme, voici que deux hommes parurent auprès d'elles, avec des vêtements resplendissants.
⁵ Коли ж вони налякались і схилили до землі обличчя, ті до них сказали «Чому шукаєте живого між мертвими	⁵ Et comme elles étaient saisies de frayeur, et qu'elles baissaient le visage vers la terre, ils leur dirent : Pourquoi cherchez-vous parmi les morts celui qui est vivant ?
⁶ Його нема тут він воскрес. Пригадайте собі, як промовляв до вас, коли ще був у Галилеї, кажучи	⁶ Il n'est pas ici, mais il est ressuscité. Souvenez-vous de quelle manière il vous a parlé, lorsqu'il était encore en Galilée,
⁷ Син Чоловічий має бути виданий грішникам у руки, має бути розіп’ятий і третього дня воскреснути.»	⁷ et qu'il disait : Il faut que le Fils de l'homme soit livré entre les mains des pécheurs, qu'il soit crucifié, et qu'il ressuscite le troisième jour.
⁸ І вони пригадали собі його слова;	⁸ Et elles se ressouvinrent de ses paroles.
⁹ а, повернувшися від гробниці, оповіли все те одинадцятьом та всім іншим.	⁹ De retour du sépulcre, elles racontèrent toutes ces choses aux onze et à tous les autres.
¹⁰ То були Марія Магдалина, Йоанна й Марія, мати Якова. Інші жінки, що були з ними, теж оповіли це апостолам,	¹⁰ Ce furent Marie-Madeleine, Jeanne, et Marie mère de Jacques, et les autres qui étaient avec elles, qui rapportèrent ces choses aux Apôtres.
¹¹ але слова ці їм видавалися пустим верзінням, і вони не повірили їм.	¹¹ Mais ces paroles leur parurent comme du délire, et ils ne les crurent pas.
¹² Однак, Петро встав, побіг до гробниці й, нахилившись, побачив лиш пов’язки. І повернувсь до себе (додому), дивуючися тому, що сталося.	¹² Cependant Pierre, se levant, courut au sépulcre ; et s'étant baissé, il ne vit que les linges à terre ; et il s'en alla, admirant en lui-même ce qui était arrivé.
¹³ Аж ось того самого дня двоє з них ішли в село, на ім’я Емаус, стадій сто шістдесят від Єрусалиму,	¹³ Et voici que ce même jour, deux d'entre eux allaient dans un bourg, nommé Emmaüs, éloigné de Jérusalem de soixante stades.
¹⁴ і розмовляли між собою про те, що сталось.	¹⁴ Et ils s'entretenaient de toutes ces choses qui s'étaient passées.
¹⁵ А як вони розмовляли та сперечалися між собою, сам Iсус наблизившись, ішов разом з ними,	¹⁵ Or il arriva, pendant qu'ils parlaient et conféraient ensemble, que Jésus lui-même s'approcha, et marchait avec eux.
¹⁶ але очі їм заступило, щоб його не пізнали.	¹⁶ Mais une force empêchait leurs yeux de le reconnaître.
¹⁷ Він їх спитався «Що це за розмова, що ви, ідучи, ведете між собою» Ті зупинились, повні смутку.	¹⁷ Et il leur dit : Quelles sont ces paroles que vous échangez en marchant, et pourquoi êtes-vous tristes ?
¹⁸ Озвавсь тоді один з них на ім’я Клеопа, і йому каже «Ти бо один, що мешкаєш у Єрусалимі, а не знаєш, що цими днями в ньому сталося»	¹⁸ Prenant la parole, l'un d'eux, nommé Cléophas, Lui dit : Etes-vous seul étranger dans Jérusalem, et ne savez-vous pas ce qui s'y est passé ces jours-ci ?
¹⁹ І він спитав їх «Що таке» Вони ж йому сказали «Те, що сталося з Ісусом Назарянином, мужем, що був пророком, могутнім — ділом та словом перед Богом і всім народом, —	¹⁹ Quoi ? leur dit-il. Et ils répondirent : Touchant Jésus de Nazareth, qui a été un prophète puissant en œuvres et en paroles, devant Dieu et devant tout le peuple ;
²⁰ та як наші первосвященики й князі видали його на засуд смертний і його розіп’яли.	²⁰ et comment les princes des prêtres et nos chefs l'ont livré pour être condamné à mort, et l'ont crucifié.
²¹ А ми сподівались, що це він той, хто має визволити Ізраїля. До того ж усього ось третій день сьогодні, як це сталось!	²¹ Or nous espérions que c'était lui qui rachèterait Israël ; et maintenant, après tout cela, c'est aujourd'hui le troisième jour que ces choses se sont passées.
²² Деякі з наших жінок, щоправда, нас здивували вони пішли були ранесенько до гробниці,	²² Il est vrai que quelques femmes, qui sont des nôtres, nous ont effrayés. Etant allées avant le jour au sépulcre,
²³ та, не знайшовши його тіла, повернулись і нам оповіли, що вони бачили ангелів, які їм з’явились і сказали, що він живий.	²³ et n'ayant pas trouvé son corps, elles sont venues dire que des anges leur ont apparu et ont affirmé qu'il est vivant.
²⁴ Деякі ж з наших пішли до гробниці й знайшли так, як жінки сказали; його ж вони не бачили.»	²⁴ Quelques-uns des nôtres sont aussi allés au sépulcre, et ont trouvé les choses comme les femmes avaient dit ; mais lui, ils ne l'ont pas trouvé.
²⁵ А він промовив до них «О безумні й повільні серцем у вірі супроти всього, що були пророки оповіли!	²⁵ Alors il leur dit : O insensés, dont le cœur est lent à croire tout ce qu'ont dit les prophètes !
	²⁶ Ne fallait-il pas que le Christ souffrît ces choses, et qu'il entrât ainsi dans sa gloire ?
²⁷ І, почавши від Мойсея та від усіх пророків, він вияснював їм те, що в усім Писанні стосувалося до нього.	²⁷ Et commençant par Moïse et par tous les prophètes, il leur expliquait, dans toutes les Ecritures, ce qui le concernait.
²⁸ Коли вони наблизилися до села, куди йшли, Ісус удав, що хоче простувати далі.	²⁸ Lorsqu'ils furent près du bourg où ils allaient, il fit semblant d'aller plus loin.
²⁹ Вони ж наполягали, кажучи «Зостанься з нами, бо вже надвечір, і день уже похилився.» І він увійшов, щоб зостатись.	²⁹ Mais ils le pressèrent, en disant : Demeurez avec nous, car le soir arrive, et le jour est déjà sur son déclin. Et il entra avec eux.
³⁰ І от, як він був за столом з ними, взяв хліб, поблагословив, і, розламавши його, дав їм.	³⁰ Et il arriva, pendant qu'il était à table avec eux, qu'il prit du pain, et le bénit, et le rompit, et il le leur présentait.
³¹ Тоді відкрилися в них очі, і вони його пізнали. А він зник від них	³¹ Alors leurs yeux s'ouvrirent, et ils le reconnurent ; et il disparut de devant eux.
³² І казали вони один до одного «Чи не палало наше серце в нас у грудях, коли він промовляв до нас у дорозі та вияснював нам Писання»	³² Et ils se dirent l'un à l'autre : Est-ce que notre cœur n'était pas brûlant en nous, lorsqu'il nous parlait sur le chemin, et qu'il nous expliquait les Ecritures ?
³³ І вони рушили негайно й повернулися в Єрусалим, і там знайшли зібраних одинадцятьох і тих, що були з ними,	³³ Et se levant à l'heure même, ils retournèrent à Jérusalem ; et ils trouvèrent les onze, et ceux qui étaient avec eux, assemblés,
³⁴ які їм сказали «Христос справді воскрес і з’явився Симонові.»	³⁴ et disant : Le Seigneur est vraiment ressuscité, et il est apparu à Simon.
³⁵ І вони розповіли те, що сталося в дорозі і як вони його пізнали при ламанні хліба.	³⁵ Et ils racontaient eux-mêmes ce qui s'était passé en chemin, et comment ils l'avaient reconnu lorsqu'il rompait le pain.
³⁶ Коли ж вони так говорили, сам Ісус став посеред них і до них каже «Мир вам!»	³⁶ Or, pendant qu'ils parlaient ainsi, Jésus parut au milieu d'eux et leur dit : La paix soit avec vous ! C'est moi, ne craignez pas.
³⁷ Вони ж, налякані та повні страху, думали, що духа бачать.	³⁷ Mais, troublés et épouvantés, ils croyaient voir un esprit.
³⁸ Та він сказав їм «Чого стривожились Чого ті сумніви постають у серцях ваших	³⁸ Et il leur dit : Pourquoi vous troublez-vous ? et pourquoi de telles pensées s'élèvent-elles dans vos cœurs ?
³⁹ Гляньте на мої руки та на мої ноги це ж я сам. Доторкніться до мене та збагніть, що дух тіла й костей не має, як бачите, що я їх маю.»	³⁹ Voyez mes mains et mes pieds ; c'est bien moi ; touchez et voyez : un esprit n'a ni chair ni os, comme vous voyez que j'en ai.
⁴⁰ Сказавши це, він показав їм руки й ноги.	⁴⁰ Et après avoir dit cela, il leur montra ses mains et ses pieds.
⁴¹ А як вони з радощів не йняли йому ще віри й чудувались, він сказав «Чи маєте ви тут що їсти»	⁴¹ Mais comme ils ne croyaient pas encore et qu'ils s'étonnaient, transportés de joie, il dit : Avez-vous ici quelque chose à manger ?
⁴² Вони подали йому кусень печеної риби.	⁴² Ils lui présentèrent un morceau de poisson rôti et un rayon de miel.
⁴³ Він узяв його й спожив перед ними.	⁴³ Et après qu'il en eut mangé devant eux, prenant les restes, il les leur donna.
⁴⁴ Потім Ісус до них промовив «Це власне ті слова, що я, бувши ще з вами, сказав вам Треба, щоб сповнилось усе написане про мене в законі Мойсея, в пророків та у псалмах.»	⁴⁴ Et il leur dit : C'est ce que je vous disais lorsque j'étais encore avec vous, qu'il fallait que s'accomplît tout ce que a été écrit de moi dans la loi de Moïse, dans les prophètes et dans les psaumes.
⁴⁵ Тоді відкрив їм розум, щоб вони розуміли Писання,	⁴⁵ Alors il leur ouvrit l'esprit, afin qu'ils comprissent les Ecritures.
⁴⁶ і до них мовив «Так написано, що треба було, щоб Христос страждав і третього дня воскрес із мертвих,	⁴⁶ Et il leur dit : C'est ainsi qu'il est écrit, et c'est ainsi qu'il fallait que le Christ souffrît, et qu'il ressuscitât d'entre les morts le troisième jour,
⁴⁷ і щоб у його ім’я проповідувалось покаяння на відпущення гріхів усім народам, почавши від Єрусалиму.	⁴⁷ et qu'on prêchât en son nom la pénitence et la rémission des péchés dans toutes les nations, en commençant par Jérusalem.
⁴⁸ Ви — свідки того (всього).	⁴⁸ Or vous êtes témoins de ces choses.
⁴⁹ Я вам пошлю те, що мій Отець обіцяв був. Сидіть у місті, аж поки не одягнетеся силою з висоти.»	⁴⁹ Et moi, je vais envoyer en vous le don promis par mon Père ; mais demeurez dans la ville, jusqu'à ce que vous soyez revêtus de la force d'en haut.
⁵⁰ І він вивів їх аж до Витанії і, знявши руки свої, благословив їх.	⁵⁰ Puis il les conduisit dehors, vers Béthanie ; et ayant levé les mains, il les bénit.
⁵¹ А як він благословляв їх, віддалився від них і почав возноситись на небо.	⁵¹ Et il arriva, tandis qu'il les bénissait, qu'il se sépara d'eux, et il était enlevé au ciel.
⁵² Вони ж, поклонившися йому, повернулися з радістю великою в Єрусалим,	⁵² Et eux, l'ayant adoré, revinrent à Jérusalem avec une grande joie ;
⁵³ і перебували ввесь час у храмі, славлячи та хвалячи Бога.	⁵³ et ils étaient sans cesse dans le temple, louant et bénissant Dieu. Amen.

Cambia Bibbia

Confronta con un'altra Bibbia

Versetti esaminati