Лука 23

Біблія	Pattloch Bibel
1 Тоді встала вся їхня громада, і повели його до Пилата.	1 Und es erhob sich ihre ganze Versammlung, und sie führten ihn zu Pilatus.
2 І заходились його винуватити, кажучи «Цього ми знайшли, що він підбурює народ наш, забороняє давати кесареві податок і каже, що він — Христос-Цар.»	2 Sie eröffneten ihre Anklage gegen ihn und sagten: "Wir haben gefunden, daß dieser unser Volk aufwiegelt und es davon abhält, dem Kaiser Steuern zu zahlen, und daß er behauptet, er sei der Messiaskönig."
3 Пилат спитав його «Ти цар юдейський» А Ісус у відповідь сказав до нього «Ти кажеш.»	3 Pilatus fragte ihn: "Bist du der König der Juden?" Er antwortete: "Du sagst es!"
4 Тоді Пилат промовив до первосвящеників і юрби «Я не знаходжу ніякої провини на цій людині.»	4 Pilatus aber sagte zu den Hohenpriestern und zu den Scharen des Volkes: "Ich finde nichts von Schuld an diesem Menschen."
5 Вони ж наполягали і кричали «Народ бунтує, навчаючи по всій Юдеї, почавши з Галилеї аж сюди.»	5 Sie aber bestanden darauf und sagten: "Er bringt das Volk in Unruhe, da er im ganzen Land der Juden als Lehrer auftritt, von Galiläa angefangen bis hierher."
6 Почувши це Пилат, спитав, чи цей чоловік галилеянин;	6 Als Pilatus das hörte, fragte er, ob der Mann ein Galiläer sei,
7 а довідавшися, що він з-під влади Ірода; відіслав його до Ірода, який тими днями перебував також у Єрусалимі.	7 und als er feststellte, daß er aus dem Machtbereich des Herodes sei, schickte er ihn zu Herodes, der in diesen Tagen ebenfalls in Jerusalem war.
8 Ірод дуже зрадів, побачивши Ісуса; бажав бо здавна бачити його, тому, що чув про нього й сподівавсь побачити від нього якесь чудо.	8 Herodes freute sich sehr, als er Jesus erblickte; hatte er doch schon seit langem den Wunsch, ihn zu sehen, weil er so vieles gehört hatte über ihn, und er hoffte, irgendein Zeichen zu sehen, das durch ihn geschähe.
9 Силу питань він йому ставив, але Ісус не відповідав йому нічого.	9 Er stellte vielerlei Fragen an ihn; er aber antwortete ihm nichts.
10 Первосвященики ж та книжники стояли там і сильно його винуватили.	10 Die Hohenpriester und Schriftgelehrten standen dabei und erhoben heftige Klagen gegen ihn.
11 Тоді Ірод з вояками своїми, зневаживши його й насміявшись з нього, надів на нього білу одіж і відіслав його назад до Пилата.	11 Herodes aber zeigte ihm mitsamt seinem Gefolge seine Verachtung und ließ ihm zum Spott ein Prunkkleid anlegen und schickte ihn zurück zu Pilatus.
12 І того ж самого дня Ірод і Пилат стали приятелями між собою, раніш бо ворогували/	12 An diesem Tag wurden Herodes und Pilatus Freunde; denn zuvor standen sie feindlich zueinander.
13 Скликавши, отже, первосвящеників, старшин і народ,	13 Pilatus aber rief die Hohenpriester, die Ratsherren und das Volk zusammen
14 Пилат промовив до них «Ви привели до мене цього чоловіка як бунтаря народу; ото я, розсудивши справу перед вами, не знайшов на цьому чоловікові (ніякої) провини в тому, про що оскаржуєте його.	14 und sprach zu ihnen: "Ihr brachtet mir diesen Menschen als einen Aufwiegler des Volkes; seht, ich habe ihn verhört vor euch, und nichts fand ich an diesem Menschen, was schuldbar wäre von dem, wessen ihr ihn anklagt.
15 Та й Ірод ні, бож відіслав його до нас. Виходить, отже, що він не допустився нічого, гідного смерти.	15 Aber auch Herodes nicht; denn er schickte ihn wieder zu uns. So seht, nichts Todeswürdiges wurde begangen von ihm.
16 Тож я його покараю і відпущу.»	16 Ich will ihn also züchtigen lassen und ihn freigeben."
17 Треба ж було їм одного випустити з-за празника.	17 Er hatte indes die Verpflichtung, ihnen zum Feste einen freizugeben.
18 Та вони всі разом закричали «Убий цього, а відпусти нам Варавву!»	18 Da schrien sie alle zusammen: "Hinweg mit diesem! Gib uns Barabbas frei!"
19 Цього (останнього) за якийсь заколот у місті та за вбивство кинули були у в’язницю.	19 Dieser war wegen eines Aufruhrs in der Stadt und wegen Mordes in den Kerker geworfen.
20 Пилат, бажаючи їм відпустити Ісуса, промовив до них знову.	20 Nochmals redete Pilatus zu ihnen, mit der Absicht, Jesus freizugeben.
21 Та вони закричали «Розіпни, розіпни його!»	21 Sie aber riefen dagegen: "Kreuzige, kreuzige ihn!"
22 І втретє він до них промовив «Яке ж бо зло вчинив він Я не знайшов на ньому нічого, гідного смерти. Тож, покаравши його, відпущу.»	22 Er aber sprach ein drittes Mal zu ihnen: "Was hat er denn Böses getan? Nichts Todeswürdiges fand ich an ihm; ich werde ihn also züchtigen lassen und freigeben."
23 Але вони наполягали сильним криком і вимагали, щоб його розіп’яти. І крик їхній переміг.	23 Sie aber bestanden mit großem Geschrei auf der Forderung, daß er gekreuzigt werde, und ihr Schreien setzte sich durch:
24 Тоді Пилат присудив, щоб сталося згідно з їхньою просьбою.	24 Pilatus entschied, ihre Forderung zu erfüllen,
25 І він відпустив того, що за повстання і вбивство був вкинутий у темницю і що про нього вони просили; Ісуса ж видав їм напризволяще.	25 und er gab den wegen Aufruhrs und Mordes in den Kerker Geworfenen, den sie verlangten, frei; Jesus aber überließ er ihrem Willen.
26 І як вони його повели, схопили якогось Симона Киринея, що повертався з поля, і поклали хрест на нього, щоб ніс за Ісусом.	26 Als sie ihn abführten, ergriffen sie einen gewissen Simon von Cyrene, der vom Felde kam, und legten ihm das Kreuz auf, daß er es Jesus nachtrage.
27 Ішов за ним натовп людей великий і жінки, що плакали за ним та голосили.	27 Es begleitete ihn auch eine große Menge Volkes und Frauen, die um ihn klagten und weinten.
28 Ісус же обернувся до них і сказав «Дочки єрусалимські, не плачте надо мною, а плачте над собою і над вашими дітьми!	28 Jesus wandte sich zu ihnen und sprach: "Ihr Töchter Jerusalems, weint nicht über mich; doch weint über euch selbst und über eure Kinder!
29 Бо ось настануть дні, коли скажуть Щасливі неплідні та й лона, що не родили, і груди, що не годували.	29 Denn seht, es werden Tage kommen, an denen man sagen wird: Selig die Unfruchtbaren und die Leiber, die nicht geboren, und die Brüste, die nicht genährt haben!
30 Тоді почнуть вони горам казати Впадьте на нас! — і горбам Покрийте нас!	30 Dann werden sie anheben und "zu den Bergen sagen: Fallt über uns! Und zu den Hügeln: Bedeckt uns!" (Os 10,8).
31 Бо коли так обходяться з деревом зеленим, що тоді з сухим буде»	31 Denn wenn man dies am grünen Holze tut, was wird am dürren geschehen?"
32 З ним вели також двох інших, злочинців, щоб їх скарати на смерть.	32 Sie führten außer ihm noch zwei Verbrecher hinaus, die zusammen mit ihm hingerichtet werden sollten.
33 І як прийшли на місце, що зветься Череп, там його розіп’яли і злочинців, одного по правиці, а другого по лівиці.	33 Als sie an den Ort kamen, der "Schädel" genannt wird, kreuzigten sie ihn dort und auch die Verbrecher, den einen zur Rechten, den anderen zur Linken
34 Ісус же сказав «Отче, відпусти їм, не знають бо, що роблять.» Коли ж ділили його одіж, то кидали жереб.	34 Jesus aber sprach: "Vater, vergib ihnen, denn sie wissen nicht, was sie tun." Als sie seine "Kleider unter sich teilten, warfen sie das Los" (Ps 22,19).
35 Люди стояли й дивились. Навіть князі їхні насміхалися, кажучи «Інших спасав, нехай спасе себе самого, коли він — Месія Божий, Вибраний!»	35 Das Volk stand da und schaute zu. Die Ratsherren aber verhöhnten ihn und sagten: "Anderen hat er geholfen; er helfe sich selbst, wenn er der Messias Gottes ist, der Erwählte."
36 Вояки також глузували з нього; підходячи до нього й подаючи йому оцет,	36 Es verspotteten ihn auch die Soldaten, indem sie hingingen, ihm "Essig" reichten (Ps 69,22)
37 примовляли «Коли ти цар юдейський, спаси себе самого!»	37 und sagten: "Bist du der König der Juden, so hilf dir selbst!"
	38 Es war auch eine Aufschrift über ihm [in griechischer, lateinischer und hebräischer Schrift]: "Das ist der König der Juden!"
39 Один із повішених злочинців зневажав його, кажучи «Хіба ти не Христос Спаси себе і нас!»	39 Einer von den aufgehängten Verbrechern lästerte ihn und sagte: "Bist du nicht der Messias? Hilf dir selbst und uns!"
40 А другий, озвавшися, скартав його й мовив «Чи не боїшся Бога, ти, що покутуєш ту саму кару	40 Der andere aber wies ihn zurecht und sagte: "Hast nicht einmal du Furcht vor Gott, der du das gleiche Gericht erleidest?
41 Бож ми приймаємо кару, гідну наших учинків, цей же не зробив нічого злого.»	41 Wir leiden mit Recht, denn wir empfangen, was unsere Taten verdienen; dieser aber hat nichts Unrechtes getan."
42 І додав «Ісусе! Згадай про мене, як прийдеш у своє Царство.»	42 Und er sprach: "Jesus, gedenke meiner, wenn du kommst in deinem Reich!"
43 Сказав (Ісус) до нього «Істинно кажу тобі Сьогодні будеш зо мною в раї.»	43 Er erwiderte ihm: "Wahrlich, ich sage dir: Heute noch wirst du mit mir im Paradiese sein!"
44 Було вже близько шостої години, і темрява по всій землі настала аж до дев’ятої години,	44 Es war schon um die sechste Stunde, da trat Finsternis ein über das ganze Land bis zur neunten Stunde,
45 бо затьмарилось сонце; а й завіса храму роздерлася посередині.	45 denn die Sonne verlor ihren Schein. Der Vorhang im Tempel riß mitten entzwei,
46 Ісус закликав сильним голосом «Отче, у твої руки віддаю духа мого!» Сказавши це, він віддав духа.	46 und Jesus rief mit lauter Stimme: "Vater, in deine Hände befehle ich meinen Geist" (Ps 31,6)." Nach diesen Worten verschied er.
47 Побачивши, що сталося, сотник почав прославляти Бога, кажучи «Справді цей чоловік був праведний.»	47 Als der Hauptmann sah, was geschah, pries er Gott und sprach: "Wirklich, dieser Mensch war ein Gerechter!"
48 Всі люди, що були збіглися на те видовище, побачивши, що сталось, поверталися (додому), б’ючи себе у груди.	48 Und all die Volksscharen, die sich zu diesem Schauspiel eingefunden hatten und sahen, was vorging, schlugen an die Brust und gingen von dannen.
49 Усі ж його знайомі стояли оподалік, а жінки, що були прийшли слідом за ним з Галилеї, дивилися на це.	49 Seine Vertrauten alle standen von ferne, auch die Frauen, die ihm aus Galiläa gefolgt waren und dies mit ansahen.
50 І ось був чоловік, на ім’я Йосиф, радник, — людина добра й праведна,	50 Und siehe, es war ein Mann namens Joseph, ein Ratsherr, ein guter und gerechter Mann,
51 що не пристав був до їхньої ради, ані вчинків. Походив він з Ариматеї, юдейського міста й очікував Божого Царства;	51 der bei ihrem Beschluß und ihrem Vorgehen nicht mit zugestimmt hatte; er war aus Arimathäa, einer jüdischen Stadt, und wartete auf das Reich Gottes.
52 цей прийшов до Пилата й просив тіла Ісуса.	52 Er ging zu Pilatus und erbat sich den Leichnam Jesu.
53 Зняв він його з хреста й, обгорнувши його в полотно, поклав у гробниці, висіченій у скелі, де ще ніхто не лежав.	53 Und als er ihn herabgenommen hatte, wickelte er ihn in Linnen und setzte ihn bei in einem ausgehauenen Grab, in dem noch kein anderer gelegen war.
54 День цей був п’ятниця, і вже заходила субота.	54 Es war Rüsttag, und der Sabbat brach eben an.
55 Жінки ж, які були прийшли з Ісусом з Галилеї, ідучи слідом за Йосифом, бачили гробницю і як покладено тіло Ісуса.	55 Die Frauen aber, die mit ihm aus Galiläa gekommen waren, gaben ihm das Geleit und besahen sich das Grab und die Art und Weise, wie sein Leichnam beigesetzt wurde.
56 Повернувшись, вони приготовили пахощів та мира, але в суботу, за приписом, відпочивали.	56 Nach ihrer Rückkehr bereiteten sie Spezereien und Salben; den Sabbat aber verbrachten sie in Ruhe, der Vorschrift gemäß.