Лука 11

Біблія	Revised Standard Version Catholic Edition
1 Раз якось він молився в якомусь місці, і як закінчив, сказав до нього один з його учнів «Господи, навчи нас молитись, як і Йоан навчав своїх учнів.»	1 He was praying in a certain place, and when he ceased, one of his disciples said to him, "Lord, teach us to pray, as John taught his disciples."
2 А він до них промовив «Коли ви молитесь, кажіть Отче, нехай святиться твоє ім’я, нехай прийде твоє Царство.	2 And he said to them, "When you pray, say: "Father, hallowed be thy name. Thy kingdom come.
3 І прости нам гріхи наші, бо й ми прощаємо кожному, хто нам винен; і не введи нас у спокусу.»	3 Give us each day our daily bread;
4 І прости нам гріхи наші, бо й ми прощаємо кожному, хто нам винен; і не введи нас у спокусу.»	4 and forgive us our sins, for we ourselves forgive every one who is indebted to us; and lead us not into temptation."
5 Далі до них промовив: «Якби хтось із вас мав приятеля, і той прийшов до нього опівночі Та й сказав до нього: Друже, позич мені три хліби,	5 And he said to them, "Which of you who has a friend will go to him at midnight and say to him, 'Friend, lend me three loaves;
6 бо приятель мій прибув до мене з дороги, і я не маю що йому дати,	6 for a friend of mine has arrived on a journey, and I have nothing to set before him';
7 а той зсередини відповів би йому: Не докучай мені, двері вже замкнені, і діти мої зо мною в ліжку; не можу встати й дати тобі, —	7 and he will answer from within, 'Do not bother me; the door is now shut, and my children are with me in bed; I cannot get up and give you anything?'
8 кажу вам, що коли й не встане та не дасть тому, що він його приятель, все ж таки з-за його настирливости підведеться і дасть, скільки той потребує.	8 I tell you, though he will not get up and give him anything because he is his friend, yet because of his importunity he will rise and give him whatever he needs.
9 Отож кажу вам: Просіть, і вам дасться; шукайте, і знайдете; стукайте, і вам відчинять.	9 And I tell you, Ask, and it will be given you; seek, and you will find; knock, and it will be opened to you.
10 Кожний бо, хто просить, одержує; той, хто шукає, знаходить, і тому, хто стукає, відчиняють.	10 For every one who asks receives, and he who seeks finds, and to him who knocks it will be opened.
11 Котрий із вас, батьків, коли син проситиме в нього хліба, дасть йому камінь? Або коли попросить риби, замість риби дасть йому гадюку?	11 What father among you, if his son asks for a fish, will instead of a fish give him a serpent;
12 Або коли яйце попросить, дасть йому скорпіона?	12 or if he asks for an egg, will give him a scorpion?
13 Отак коли ви, злими бувши, умієте давати дітям вашим дари добрі, оскільки більш Отець небесний дасть Святого Духа тим, що у нього просять!»	13 If you then, who are evil, know how to give good gifts to your children, how much more will the heavenly Father give the Holy Spirit to those who ask him!"
14 Ісус виганяв біса, що німий був. І як біс вийшов, німий заговорив, і дивувались люди.	14 Now he was casting out a demon that was dumb; when the demon had gone out, the dumb man spoke, and the people marveled.
15 Та деякі з них говорили: «Він Велзевулом, князем бісівським, виганяє бісів.»	15 But some of them said, "He casts out demons by Be-elzebul, the prince of demons";
16 Інші ж, щоб його випробувати, домагалися від нього знаку з неба.	16 while others, to test him, sought from him a sign from heaven.
17 А він, знаючи думки їх, сказав їм: «Кожне царство, розділене проти себе самого, запустіє, і дім на дім упаде.	17 But he, knowing their thoughts, said to them, "Every kingdom divided against itself is laid waste, and a divided household falls.
18 Коли, отже, і Сатана проти себе самого розділився, — як устоїться його царство? Бож кажете, що Велзевулом виганяю бісів.	18 And if Satan also is divided against himself, how will his kingdom stand? For you say that I cast out demons by Be-elzebul.
19 Коли ж Велзевулом виганяю бісів, ким виганяють ваші сини? Ось чому вони будуть вашими суддями.	19 And if I cast out demons by Be-elzebul, by whom do your sons cast them out? Therefore they shall be your judges.
20 Коли ж я Божим перстом виганяю бісів, то, значить, прийшло до вас Боже Царство.	20 But if it is by the finger of God that I cast out demons, then the kingdom of God has come upon you.
21 Коли хтось сильний та озброєний пильнує свого двору, його майно в безпеці.	21 When a strong man, fully armed, guards his own palace, his goods are in peace;
22 Коли ж надійде хтось сильніший від нього й його подолає, то забере у нього всю його зброю, на яку він покладався, і роздасть його здобич.	22 but when one stronger than he assails him and overcomes him, he takes away his armor in which he trusted, and divides his spoil.
23 Хто не зо мною, той проти мене; і хто зо мною не збирає, той розсипає.	23 He who is not with me is against me, and he who does not gather with me scatters.
24 Коли дух нечистий вийде з чоловіка, то блукає по місцях безводних, шукаючи спочинку, та, не знайшовши, каже: Повернуся в дім свій, звідкіля я вийшов.	24 "When the unclean spirit has gone out of a man, he passes through waterless places seeking rest; and finding none he says, 'I will return to my house from which I came.'
25 І, прибувши, знайде його заметеним, прибраним.	25 And when he comes he finds it swept and put in order.
26 І тоді йде й бере з собою інших сім духів, гірших від себе, і вони входять і там оселюються, і останнє того чоловіка буде гірше, ніж перше.»	26 Then he goes and brings seven other spirits more evil than himself, and they enter and dwell there; and the last state of that man becomes worse than the first."
27 Коли він говорив це, жінка якась, піднісши голос з-між народу, мовила до нього: «Щасливе лоно, що тебе носило, і груди, що тебе кормили.»	27 As he said this, a woman in the crowd raised her voice and said to him, "Blessed is the womb that bore you, and the breasts that you sucked!"
28 А він озвався: «Справді ж блаженні ті, що слухають Боже слово і його зберігають.»	28 But he said, "Blessed rather are those who hear the word of God and keep it!"
29 Коли народ згромадивсь, Ісус почав промовляти: «Рід цей — рід лукавий; він шукає знаку, але знаку йому не дасться, окрім знаку Йони,	29 When the crowds were increasing, he began to say, "This generation is an evil generation; it seeks a sign, but no sign shall be given to it except the sign of Jonah.
30 бо як Йона був знаком для ніневитян, так і Син Чоловічий буде знаком для цього роду.	30 For as Jonah became a sign to the men of Nineveh, so will the Son of man be to this generation.
31 Цариця півдня встане під час суду з людьми оцього роду і його засудить, бо прийшла з кінців світу послухати мудрости Соломона, а ось тут більше від Соломона!	31 The queen of the South will arise at the judgment with the men of this generation and condemn them; for she came from the ends of the earth to hear the wisdom of Solomon, and behold, something greater than Solomon is here.
32 Ніневитяни встануть з цим родом під час суду і його засудять, бо вони покаялись на проповіді Йони, та ось тут більше від Йони.	32 The men of Nineveh will arise at the judgment with this generation and condemn it; for they repented at the preaching of Jonah, and behold, something greater than Jonah is here.
33 Ніхто не світить світла й не кладе його у сховок, ані під посудину, але на свічник, щоб ті, що входять, бачили ясність.	33 "No one after lighting a lamp puts it in a cellar or under a bushel, but on a stand, that those who enter may see the light.
34 Світло твого тіла — твоє око. Коли око твоє здорове, все твоє тіло світле; коли ж воно недуже, все тіло твоє темне.	34 Your eye is the lamp of your body; when your eye is sound, your whole body is full of light; but when it is not sound, your body is full of darkness.
35 Гляди, отже, чи світло, що в тобі, не є темрява.	35 Therefore be careful lest the light in you be darkness.
36 Коли, отже, все тіло твоє — світле й нічого темного не має, воно буде все в світлі, так, наче б освічувало тебе світло (своїм) сяйвом.»	36 If then your whole body is full of light, having no part dark, it will be wholly bright, as when a lamp with its rays gives you light."
37 Коли він говорив іще, якийсь фарисей запросив його на обід до себе. Ісус увійшов і сів за столом.	37 While he was speaking, a Pharisee asked him to dine with him; so he went in and sat at table.
38 Побачивши це, фарисей здивувався, що він перш не зробив обмивань перед обідом.	38 The Pharisee was astonished to see that he did not first wash before dinner.
39 Господь сказав до нього: «От ви, фарисеї, чистите лиш зверху чашу й полумисок, самі ж ви всередині повні здирства й лукавства.	39 And the Lord said to him, "Now you Pharisees cleanse the outside of the cup and of the dish, but inside you are full of extortion and wickedness.
40 Безумні! Чи ж той, що зробив верх, чи не зробив і середини?	40 You fools! Did not he who made the outside make the inside also?
41 Тож дайте милостиню з того, що усередині, і все у вас буде чисте.	41 But give for alms those things which are within; and behold, everything is clean for you.
42 Та горе вам, фарисеї, бо ви даєте десятину з м’яти, рути та всякої городини, але занедбуєте правосуддя і любов Божу! І це треба було робити, і того не лишати.	42 "But woe to you Pharisees! for you tithe mint and rue and every herb, and neglect justice and the love of God; these you ought to have done, without neglecting the others.
43 Горе вам, фарисеї, що любите перші місця в синагогах та привітання на майданах.	43 Woe to you Pharisees! for you love the best seat in the synagogues and salutations in the market places.
44 Горе вам, бо ви, як оті гроби непомітні, по яких люди зверху ходять і не знають того.»	44 Woe to you! for you are like graves which are not seen, and men walk over them without knowing it."
45 Озвавсь тоді один із учителів закону: «Учителю! — кажучи це, ти й нас ображаєш.»	45 One of the lawyers answered him, "Teacher, in saying this you reproach us also."
46 Він же відповів: «Горе й вам, учителям закону, бо ви накладаєте на людей тягарі, які важко носити, самі ж до тих тягарів і пальцем не доторкнетеся.	46 And he said, "Woe to you lawyers also! for you load men with burdens hard to bear, and you yourselves do not touch the burdens with one of your fingers.
47 Горе вам, що будуєте гроби пророкам, а це ваші батьки їх убили!	47 Woe to you! for you build the tombs of the prophets whom your fathers killed.
48 Ви так стаєте свідками й даєте згоду вчинкам батьків ваших: вони їх повбивали, а ви будуєте їм гроби!	48 So you are witnesses and consent to the deeds of your fathers; for they killed them, and you build their tombs.
49 Тому й каже мудрість Божа: Я їм пошлю пророків і апостолів; вони деяких з них уб’ють, а деяких будуть гонити,	49 Therefore also the Wisdom of God said, 'I will send them prophets and apostles, some of whom they will kill and persecute,'
50 щоб цей рід відповів за кров усіх пророків, пролиту від створення світу,	50 that the blood of all the prophets, shed from the foundation of the world, may be required of this generation,
51 від крови Авеля до крови Захарії, забитого між вівтарем і храмом. Так, я кажу вам: Рід цей здасть за те рахубу!	51 from the blood of Abel to the blood of Zechariah, who perished between the altar and the sanctuary. Yes, I tell you, it shall be required of this generation.
52 Горе вам, учителям закону, бо ви взяли ключ знання! Самі ви не ввійшли і тим, що хотіли ввійти, заборонили.»	52 Woe to you lawyers! for you have taken away the key of knowledge; you did not enter yourselves, and you hindered those who were entering."
53 І як він вийшов звідти, книжники та фарисеї почали сильно на нього нападати й ставити йому різні питання,	53 As he went away from there, the scribes and the Pharisees began to press him hard, and to provoke him to speak of many things,
54 чигаючи так, щоб несподівано піймати якесь слово з уст його.	54 lying in wait for him, to catch at something he might say.