Марко 4

Біблія	BIBLIA
1 Знову розпочав Ісус навчати над морем. Сила людей зібралась навколо нього, тож він увійшов у човен, і сидів у ньому, на морі, а ввесь народ був на землі при морі.	1 Y otra vez se puso a enseñar a orillas del mar. Y se reunió tanta gente junto a él que hubo de subir a una barca y, ya en el mar, se sentó; toda la gente estaba en tierra a la orilla del mar.
2 І він багато навчав їх притчами, і говорив до них своїм повчанням;	2 Les enseñaba muchas cosas por medio de parábolas. Les decía en su instrucción:
3 Слухайте: Ось вийшов сіяч сіяти.	3 «Escuchad. Una vez salió un sembrador a sembrar.
4 Коли він сіяв, дещо з зерна впало при дорозі, та прилетіло птаство й видзьобало його.	4 Y sucedió que, al sembrar, una parte cayó a lo largo del camino; vinieron las aves y se la comieron.
5 Інше впало на ґрунт каменистий, де не було землі багато, і вмить зійшло, бо земля була не глибока.	5 Otra parte cayó en terreno pedregoso, donde no tenía mucha tierra, y brotó en seguida por no tener hondura de tierra;
6 Коли ж зійшло сонце, воно згоріло і, за браком коріння, висхло.	6 pero cuando salió el sol se agostó y, por no tener raíz, se secó.
7 А інше впало між тернину, і зійшла тернина та його поглушила, тоді воно не дало плоду.	7 Otra parte cayó entre abrojos; crecieron los abrojos y la ahogaron, y no dio fruto.
8 Ще ж інше впало на добру землю — і дало плід, що сходив і ріс; і принесли: те у тридцять, те у шістдесят, а те й у сто разів більше.	8 Otras partes cayeron en tierra buena y, creciendo y desarrollándose, dieron fruto; unas produjeron treinta, otras sesenta, otras ciento».
9 І додав: Хто має вуха слухати, хай слухає!	9 Y decía: «Quien tenga oídos para oír, que oiga».
10 А коли був Ісус насамоті, спитали його ті, що були біля нього разом із дванадцятьма, про притчі.	10 Cuando quedó a solas, los que le seguían a una con los Doce le preguntaban sobre las parábolas.
11 І він сказав їм: Вам дана тайна Божого Царства; для тих же, що осторонь, усе стається притчами,	11 El les dijo: «A vosotros se os ha dado el misterio del Reino de Dios, pero a los que están fuera todo se les presenta en parábolas,
12 щоб вони дивлячись, не бачили, слухаючи, не зрозуміли, щоб, бува, не навернулись, і щоб їм не простилось.	12 para que por mucho que miren no vean, por mucho que oigan no entiendan, no sea que se conviertan y se les perdone».
13 І сказав їм: Не розумієте цієї притчі? Як же тоді вам розуміти всі притчі?	13 Y les dice: «¿No entendéis esta parábola? ¿Cómo, entonces, comprenderéis todas las parábolas?
14 Сіяч сіє слово.	14 El sembrador siembra la Palabra.
15 Ті, що край дороги, де сіється те слово, коли почують слово, — зараз же сатана приходить і забирає посіяне в них слово.	15 Los que están a lo largo del camino donde se siembra la Palabra son aquellos que, en cuanto la oyen, viene Satanás y se lleva la Palabra sembrada en ellos.
16 Так само посіяне на каменистому ґрунті, — це ті, що, як почують слово, зараз же з радістю його приймають,	16 De igual modo, los sembrados en terreno pedregoso son los que, al oír la Palabra, al punto la reciben con alegría,
17 але не мають коріння у собі й непостійні, тож згодом, коли стаеться утиск чи гоніння за слово, вони негайно ж зневірюються.	17 pero no tienen raíz en sí mismos, sino que son inconstantes; y en cuanto se presenta una tribulación o persecución por causa de la Palabra, sucumben en seguida.
18 Ще інші, посіяні між терня, це ті, що чули слово,	18 Y otros son los sembrados entre los abrojos; son los que han oído la Palabra,
19 але ось клопоти світу цього, принада багатства й жадоба інших речей, увійшовши, заглушують слово, і воно стає неплідним.	19 pero las preocupaciones del mundo, la seducción de las riquezas y las demás concupiscencias les invaden y ahogan la Palabra, y queda sin fruto.
20 А що посіяні на добру землю, — це ті, які чують слово, його приймають, отож і приносять плід: той у тридцять, той у шістдесят, той у сто разів більше.	20 Y los sembrados en tierra buena son aquellos que oyen la Palabra, la acogen y dan fruto, unos treinta, otros sesenta, otros ciento».
21 І говорив їм: Хіба приносять світло на те, щоб поставити його під посудом або під ліжком, а не на те, щоб поставити його на свічнику?	21 Les decía también: «¿Acaso se trae la lámpara para ponerla debajo del celemín o debajo del lecho? ¿No es para ponerla sobre el candelero?
22 немає бо нічого схованого, що не мало б стати явним, ані немає нічого тайного, що у наявність не вийшло б.	22 Pues nada hay oculto si no es para que sea manifestado; nada ha sucedido en secreto, sino para que venga a ser descubierto.
23 Хто має вуха слухати, хай слухає!	23 Quien tenga oídos para oír, que oiga».
24 І казав їм: Вважайте, що чуєте! Якою мірою міряєте, такою й вам відміряють, та ще й причинять вам, що слухаєте.	24 Les decía también: «Atended a lo que escucháis. Con la medida con que midáis, se os medirá y aun con creces.
25 Бо хто має, тому дасться, а в того, хто не має, заберуть і те, що має.	25 Porque al que tiene se le dará, y al que no tiene, aun lo que tiene se le quitará».
26 І казав: Із Царством Небесним так, як з отим чоловіком, що кидає насіння в землю:	26 También decía: «El Reino de Dios es como un hombre que echa el grano en la tierra;
27 чи спить він, чи встає, чи то вночі, а чи вдень, — насіння те кільчиться й росте. А як — він сам не знає.	27 duerma o se levante, de noche o de día, el grano brota y crece, sin que él sepa cómo.
28 Сама від себе земля плід приносить: спершу стебельце, потім колос, а потім повну в колосі пшеницю.	28 La tierra da el fruto por sí misma; primero hierba, luego espiga, después trigo abundante en la espiga.
29 А коли плід доспіє, він зараз же з серпом посилає, бо жнива настали.	29 Y cuando el fruto lo admite, en seguida se le mete la hoz, porque ha llegado la siega».
30 І мовив: До чого прирівняємо Царство Боже — або у якій притчі ми його появимо?	30 Decía también: «¿Con qué compararemos el Reino de Dios o con qué parábola lo expondremos?
31 Воно — немов зерно гірчичне, що, коли сіється у землю, найменше від усіх насінь, що на землі.	31 Es como un grano de mostaza que, cuando se siembra en la tierra, es más pequeña que cualquier semilla que se siembra en la tierra;
32 А як, посіявши, виростає, стає більшим над усю городину, а віття пускає таке велике, що й небесне птаство в його тіні може сховатись.	32 pero una vez sembrada, crece y se hace mayor que todas las hortalizas y echa ramas tan grandes que las aves del cielo anidan a su sombra».
33 І багатьма такими притчами він проповідував їм слово, оскільки вони могли зрозуміти.	33 Y les anunciaba la Palabra con muchas parábolas como éstas, según podían entenderle;
34 Без притчі не говорив він їм; насамоті ж пояснював усе своїм учням.	34 no les hablaba sin parábolas; pero a sus propios discípulos se lo explicaba todo en privado.
35 Того ж дня, як настав вечір, він їм і каже: Перепливімо лишень на той бік!	35 Este día, al atardecer, les dice: «Pasemos a la otra orilla».
36 І зоставивши народ, беруть його з собою, так як і був у човні; а були й інші човни з ним.	36 Despiden a la gente y le llevan en la barca, como estaba; e iban otras barcas con él.
37 І знялася хуртовина, ще й з вітром, і хвилі линули у човен, отож уже наповнювався.	37 En esto, se levantó una fuerte borrasca y las olas irrumpían en la barca, de suerte que ya se anegaba la barca.
38 А він був на кормі, — спав на подушці. Вони будять його і кажуть йому: Учителю, тобі байдуже, що гинемо?	38 El estaba en popa, durmiendo sobre un cabezal. Le despiertan y le dicen: «Maestro, ¿no te importa que perezcamos?»
39 Тоді він устав, погрозив вітрові і сказав до моря: Замовкни! Ущухни! І затих вітер, і залягла велика тиша.	39 El, habiéndose despertado, increpó al viento y dijo al mar: «¡Calla, enmudece!» El viento se calmó y sobrevino una gran bonanza.
40 Тоді сказав до них: Чого ви такі боязкі? Ще досі не маєте віри?	40 Y les dijo: «¿Por qué estáis con tanto miedo? ¿Cómo no tenéis fe?»
41 І страх великий огорнув їх, і вони казали один до одного: Хто це такий, що йому вітер і море послушні?	41 Ellos se llenaron de gran temor y se decían unos a otros: «Pues ¿quién es éste que hasta el viento y el mar le obedecen?»