| 1 З самого ранку первосвященики вчинили нараду із старшими та книжниками — увесь синедріон. Зв’язавши ж Ісуса, вони повели та й видали його Пилатові. | 1 וישכימו ראשי הכהנים עם הזקנים והסופרים וכל הסנהדרין בבקר ויתיעצו ויאסרו את ישוע ויוליכהו משם וימסרהו אל פילטוס |
| 2 Пилат спитав його: Ти — цар юдейський? Він же у відповідь мовить йому: Ти кажеш. | 2 וישאל אותו פילטוס האתה מלך היהודים ויען ויאמר אליו אתה אמרת |
| 3 А первосвященики багато обвинувачували його. | 3 וראשי הכהנים הרבו לשטנו |
| 4 І знову спитав його Пилат, кажучи: Не відказуєш нічого? Дивись, скільки тебе винуватять. | 4 ויוסף פילטוס וישאלהו לאמר האינך משיב דבר ראה כמה הם מעידים בך |
| 5 Та Ісус нічого не відповідав більше, тож дивувався Пилат. | 5 וישוע לא השיב עוד אף דבר אחד ויתמה פילטוס |
| 6 На свято Пасхи відпускав він їм одного в’язня, того, якого вони просили. | 6 ובכל חג היה דרכו לפטר להם אסיר אחד את אשר יבקשו |
| 7 А був один, що звавсь Варавва, ув’язнений з бунтівниками, які під час бунту вчинили були вбивство. | 7 ויהי איש הנקרא בשם בר אבא אסור עם המורדים אשר רצחו רצח בעת המרד |
| 8 І народ, підвівшися, почав просити про те, що він робив їм завжди. | 8 וישא ההמון את קולו ויחלו לבקש שיעשה להם כפעם בפעם |
| 9 Пилат же відповів їм, кажучи: Хочете, щоб я відпустив вам царя юдейського? | 9 ויען אתם פילטוס ויאמר התחפצו כי אפטר לכם את מלך היהודים |
| 10 Знав бо, що первосвященики видали його через заздрощі. | 10 כי ידע אשר רק מקנאה מסרוהו ראשי הכהנים |
| 11 Первосвященики ж підбурили народ, щоб він відпустив їм радше Варавву. | 11 וראשי הכהנים הסיתו את ההמון לבלתי פטר להם כי אם בר אבא |
| 12 Пилат знову заговорив і мовив до них: Що ж мені робити з тим, що ви звете царем юдейським? | 12 ויסף פילטוס ויען ויאמר להם ומה אפוא חפצתם ואעשה לאשר אתם קראים מלך היהודים |
| 13 А ті знову закричали: Розіпни його! | 13 ויוסיפו לצעק הצלב אותו |
| 14 Пилат же сказав до них: Що за зло вчинив він? А вони ще гірше кричали: Розіпни його! | 14 ויאמר אליהם פילטוס מה אפוא עשה רעה והם הרבו עוד לצעק הצלב אותו |
| 15 Тоді Пилат, бажаючи догодити юрбі, відпустив їм Варавву, Ісуса ж, убичувавши, видав, щоб його розіп’яли. | 15 ויואל פילטוס לעשות כרצון העם ויפטר להם את בר אבא ואת ישוע הכה בשוטים וימסר אותו להצלב |
| 16 Вояки повели його в середину двору, тобто у Преторію, та й скликали всю чоту. | 16 ויוליכהו אנשי הצלב אל החצר הפנימית הוא בית המשפט ויזעיקו את כל הגדוד |
| 17 Вони вдягли його в багряницю і, сплівши вінець із тернини, поклали на нього | 17 וילבישהו ארגמן וישרגו עטרת קצים ויעטרהו |
| 18 та й почали його вітати: Радуйся, царю юдейський! | 18 ויחלו לברכו לאמר שלום לך מלך היהודים |
| 19 І били його тростиною по голові, плювали на нього й, падаючи на коліна, поклонялись йому. | 19 ויכו על ראשו בקנה וירקו בו ויכרעו על ברכיהם וישתחוו לו |
| 20 Коли над ним наглумилися, зняли з нього багряницю й одягнули його в його одежу. Опісля ж повели його на розп’яття. | 20 ואחרי התלוצצם בו הפשיטו אותו את הארגמן וילבישהו את בגדיו ויוציאהו לצלב אותו |
| 21 Одного ж перехожого, Симона Киринея, батька Олександра та Руфа, що повертався з поля, присилували нести його хрест. | 21 ויאנסו איש עבר אחד הבא מן השדה ושמו שמעון הקוריני אבי אלכסנדרוס ורופוס לשאת את צלבו |
| 22 І привели його на місце Голготу, що значить Череп-місце, | 22 ויביאהו אל מקום גלגלתא הוא מקום הגלגלת |
| 23 та й дали йому пити вина, змішаного з міррою, та він не прийняв. | 23 ויתנו לו יין מזוג במר והוא לא קבל |
| 24 Тоді розіп’яли його й поділили його одежу, кинувши на неї жереб, хто що візьме. | 24 ויהי כאשר צלבו אותו ויחלקו בגדיו להם בהפילם עליהם גורל מה יקח איש איש |
| 25 Була ж: третя година, коли вони розіп’яли його. | 25 ותהי השעה השלישית ויצלבהו |
| 26 А був і напис, за що його засуджено, написаний: Цар Юдейський. | 26 ומכתב דבר אשמתו כתוב למעלה מלך היהודים |
| 27 І розіп’яли з ним двох розбійників, одного праворуч, а другого ліворуч від нього. | 27 ויצלבו אתו שני פריצים אחד לימינו ואחד לשמאלו |
| 28 Тоді збулось Писання, що каже: І з беззаконними полічено його. | 28 וימלא הכתוב האמר ואת פשעים נמנה |
| 29 І прохожі хулили його й, киваючи своїми головами, промовляли: Гей, ти, що храм руйнуєш і в три дні знов його будуєш | 29 והעברים גדפו אותו ויניעו ראשם לאמר האח אתה ההורס את ההיכל ובונה אותו בשלשת ימים |
| 30 — спаси себе з хреста! | 30 הושע את עצמך ורדה מן הצלב |
| 31 А й первосвященики глузували між собою й разом з книжниками приказували: Інших спасав, а себе — не може спасти! | 31 וכן לעגו לו גם ראשי הכהנים עם הסופרים באמרם איש אל רעהו את אחרים הושיע ואת עצמו לא יוכל להושיע |
| 32 Христос, цар Ізраїля — хай зійде тепер із хреста, щоб ми побачили й увірували. Та й ті, що були з ним розп’яті, зневажали його. | 32 המשיח מלך ישראל ירד נא מן הצלב למען נראה ונאמין וגם הנצלבים אתו חרפוהו |
| 33 А як настала шоста година, темрява наступила по всій землі аж до дев’ятої години. | 33 ובהיות השעה הששית היה חשך על כל הארץ עד השעה התשיעית |
| 34 О дев’ятій же годині Ісус скрикнув голосом сильним: Елої, Елої, лама савахтані? — що означає у перекладі: Боже мій, Боже мій! Чому єси покинув мене? | 34 ובשעה התשיעית ויצעק ישוע בקול גדול אלהי אלהי למה שבקתני אשר פרושו אלי אלי למה עזבתני |
| 35 Деякі з тих, що там стояли, почувши те, казали: Он, Іллю кличе! | 35 ומקצת העמדים אצלו בשמעם את זאת אמרו הנה אל אליהו הוא קורא |
| 36 Побіг один і, намочивши губку оцтом та настромивши на тростину, давав йому пити, кажучи: Чекайте, побачимо, чи прийде Ілля зняти його! | 36 וירץ אחד מהם וימלא ספוג חמץ וישם על קנה וישקהו ויאמר הניחו ונראה אם יבא אליהו להורידו |
| 37 А Ісус, голосом сильним скрикнувши, віддав духа. | 37 וישוע נתן קול גדול ויפח את נפשו |
| 38 Тоді завіса в храмі роздерлася надвоє, зверху аж донизу. | 38 ופרכת ההיכל נקרעה לשנים קרעים מלמעלה למטה |
| 39 Бачивши ж сотник, що стояв проти нього, що так віддав духа, сказав: Чоловік цей справді був Син Божий. | 39 וירא שר המאה העמד לנגדו כי בזעקו כן נפח את נפשו ויאמר אכן האיש הזה היה בן האלהים |
| 40 Були й жінки, що дивилися здалека. Між ними була Марія Магдалина, Марія, мати Якова Молодшого та Йосифа, і Саломія, | 40 וגם נשים היו שם ראות מרחוק ובתוכן גם מרים המגדלית ומרים אמו של יעקב הצעיר ושל יוסי ושלמית |
| 41 що слідом за ним ходили і йому услугували, як був він у Галилеї, та й багато інших, що з ним були прийшли в Єрусалим. | 41 אשר גם הלכו אחריו ושרתהו בהיותו בגליל ואחרות רבות אשר עלו אתו ירושלים |
| 42 Коли настав уже вечір, — тому що була це п’ятниця, тобто перед суботою, | 42 ועת הערב הגיע ומפני אשר ערב שבת היה הוא היום שלפני השבת |
| 43 — Йосиф Ариматейський, поважний радник, що й сам очікував Божого Царства, прибув і, сміливо ввійшовши до Пилата, попросив тіло Ісуса. | 43 ויבא יוסף הרמתי יועץ נכבד אשר היה מחכה גם הוא למלכות האלהים ויתחזק ויבא אל פילטוס וישאל את גופת ישוע |
| 44 Пилат же здивувався, що вже вмер; і прикликавши сотника, спитав його, чи давно помер. | 44 ויתמה פילטוס על אשר הוא כבר מת ויקרא אל שר המאה וישאלהו הגוע כבר |
| 45 Довідавшись від сотника, він видав Йосифові тіло; | 45 וידע מפי שר המאה כי כן ויתן את גופתו מתנה ליוסף |
| 46 а Йосиф, купивши полотно, зняв його, обгорнув полотном і поклав його у гробі, що був висічений у скелі; потім прикотив камінь до входу гробу; | 46 והוא קנה סדין ויורד אתו ויכרכהו בסדין וישימהו בקבר חצוב בסלע ויגל אבן על פתח הקבר |
| 47 Марія ж Магдалина й Марія, мати Йосифа, дивились, де його покладено. | 47 ומרים המגדלית ומרים אם יוסי היו ראות את המקום אשר הושם שמה |