Єзекиїл 46

Біблія	Библия Синодальный перевод
1 Так говорить Господь Бог: «Брама внутрішнього двора, що звернена на схід, буде замкнена шість робітних днів; а в суботній день і в день нового місяця буде відімкнена.	1 Так говорит Господь Бог: ворота внутреннего двора, обращенные лицом к востоку, должны быть заперты в продолжение шести рабочих дней, а в субботний день они должны быть отворены и в день новомесячия должны быть отворены.
2 Князь увійде знадвору через сіни коло брами й стане в одвірках її. Тоді священики принесуть його всепалення та його мирні жертви, і він поклониться лицем до землі на порозі воріт та й вийде, а ворота зостануться незамкненими аж до вечора.	2 Князь пойдет через внешний притвор ворот и станет у вереи этих ворот; и священники совершат его всесожжение и его благодарственную жертву; и он у порога ворот поклонится [Господу], и выйдет, а ворота остаются незапертыми до вечера.
3 А народ країни поклониться перед Господом при вході в цю браму щосуботи й що нового місяця.	3 И народ земли будет поклоняться пред Господом, при входе в ворота, в субботы и новомесячия.
4 Всепалення, що принесе князь Господеві суботнього дня, буде з шістьох ягнят без вади та з барана без вади;	4 Всесожжение, которое князь принесет Господу в субботний день, должно быть из шести агнцев без порока и из овна без порока;
5 із офіри — ефа на барана, а на ягнята — офіра за спромогою; олії ж один гін на ефу.	5 хлебного приношения ефа на овна, а на агнцев хлебного приношения, сколько рука его подаст, а елея гин на ефу.
6 Новомісячного дня то буде молодий бичок без вади й шестеро ягнят і баран без вади.	6 В день новомесячия будут приносимы им из стада волов телец без порока, также шесть агнцев и овен без порока.
7 Офіру ж до них дасть — ефу на бичка й ефу на барана, а офіру на ягнята за спромогою; олії ж по гіну на ефу.	7 Хлебного приношения он принесет ефу на тельца и ефу на овна, а на агнцев, сколько рука его подаст, и елея гин на ефу.
8 Коли ж увіходитиме князь, то входитиме через сіни коло брами; тією ж самою дорогою й виходитиме.	8 И когда приходить будет князь, то должен входить через притвор ворот и тем же путем выходить.
9 А як увіходитимуть люди країни перед лице Господнє в свята, то той, хто ввійде північною брамою, щоб поклонитися, вийде південною брамою, а той, хто ввійде південою брамою, вийде північною брамою; ніхто не повернеться тією самою дорогою, якою ввійшов; він вийде протилежною.	9 А когда народ земли будет приходить пред лице Господа в праздники, то вошедший северными воротами для поклонения должен выходить воротами южными, а вошедший южными воротами должен выходить воротами северными; он не должен выходить теми же воротами, которыми вошел, а должен выходить противоположными.
10 Князь буде серед них: він увіходитиме, як вони входитимуть, і виходитиме, як вони виходитимуть.	10 И князь должен находиться среди них; когда они входят, входит и он; и когда они выходят, выходит и он.
11 У свята і в урочисті дні офіра буде: ефа на бичка й ефа на барана, на ягнята ж за спромогою; олії ж по гіну на ефу.	11 И в праздники и в торжественные дни хлебного приношения [от] [него] должно быть по ефе на тельца и по ефе на овна, а на агнцев, сколько подаст рука его, и елея по гину на ефу.
12 Коли князь схоче принести добровільне всепалення або добровільну мирну жертву Господеві, то йому відчинять браму, звернену на схід; він принесе своє всепалення й свої мирні жертви так само, як приносить у суботній день, і вийде; а як вийде, замкнуть за ним браму.	12 А если князь, по усердию своему, захочет принести всесожжение или благодарственную жертву Господу, то должны отворить ему ворота, обращенные к востоку, и он совершит свое всесожжение и свою благодарственную жертву так же, как совершил в субботний день, и после сего он выйдет, и по выходе его ворота запрутся.
13 Він принесе щодня у всепалення Господеві ягня — однолітка без вади; щоранку принесе його.	13 Каждый день приноси Господу во всесожжение однолетнего агнца без порока; каждое утро приноси его.
14 А як офіру — щоранку принесе до нього шосту частину ефи й олії третю частину гіна, щоб замісити муку. Це офіра для Господа, віковічна установа, назавжди.	14 А хлебного приношения прилагай к нему каждое утро шестую часть ефы и елея третью часть гина, чтобы растворить муку; таково вечное постановление о хлебном приношении Господу, навсегда.
15 І будуть приносити ягня, офіру й олію щоранку, як повсякчасне всепалення.»	15 Пусть приносят во всесожжение агнца и хлебное приношение и елей каждое утро постоянно.
16 Так говорить Господь Бог: «Коли князь дасть комусь із своїх синів дар зо своєї спадщини, то цей дар належатиме його синам, він буде їхньою спадковою власністю.	16 Так говорит Господь Бог: если князь дает кому из сыновей своих подарок, то это должно пойти в наследство и его сыновьям; это владение их должно быть наследственным.
17 Коли ж він дасть зо своєї спадщини дар якомусь із своїх слуг, то той дар належатиме йому до року визволу, а потім повернеться до князя. Тільки спадщина, що він дасть своїм синам, зостанеться за ними.	17 Если же он даст из наследия своего кому-либо из рабов своих подарок, то это будет принадлежать ему только до года освобождения, и тогда возвратится к князю. Только к сыновьям его должно переходить наследие его.
18 Заборонено князеві брати спадщину в людей, позбавляючи тим їхньої власности. Він зо своєї власности наділить своїх синів спадщиною, щоб нікого в мого народу не було вивласнено.»	18 Но князь не может брать из наследственного участка народа, вытесняя их из владения их; из своего только владения он может уделять детям своим, чтобы никто из народа Моего не был изгоняем из своего владения.
19 Він привів мене тим входом, що збоку в брамі, до святих кімнат для священиків, звернених на північ, і ось там одне місце в глибині на захід,	19 И привел он меня тем ходом, который сбоку ворот, к священным комнатам для священников, обращенным к северу, и вот там одно место на краю к западу.
20 і сказав мені: «Це те місце, де священики варитимуть жертву за гріх і жертву за переступ, де пектимуть офіру, не виносивши їх на зовнішній двір, щоб освячувати людей.»	20 И сказал мне: 'это--место, где священники должны варить жертву за преступление и жертву за грех, где должны печь хлебное приношение, не вынося его на внешний двор, для освящения народа'.
21 Потім вивів мене на зовнішній двір і провів мене по чотирьох кутах двору, і ось у кожному куті двору було подвір’я.	21 И вывел меня на внешний двор, и провел меня по четырем углам двора, и вот, в каждом углу двора еще двор.
22 У чотирьох кутах двору було чотири малих подвір’їв, 40 ліктів завдовжки й 30 ліктів завширшки; усі чотири однієї міри.	22 Во всех четырех углах двора были покрытые дворы в сорок [локтей] длины и тридцать ширины, одной меры во всех четырех углах.
23 Навкруги всіх чотирьох їх була огорожа, а внизу під огорожею були зроблені навколо печі.	23 И кругом всех их четырех--стены, а у стен сделаны очаги кругом.
24 І сказав мені: «Це приміщення для кухарів, де слуги храму варитимуть жертви народу.»	24 И сказал мне: 'вот поварни, в которых служители храма варят жертвы народные'.