Ісая 33

Біблія	Sacra Bibbia Garofalo
1 Горе тобі, спустошнику, якого не спустошено! Зраднику, з яким по-зрадницькому не повелися! Коли скінчиш пустошити, то й тебе спустошать, і коли втомишся зраджувати, то й тебе зраджувати будуть.	1 Guai a te, devastatore che non sei stato devastato, predatore che non sei stato depredato; sarai devastato quando avrai finito di devastare, ti deprederanno quando avrai terminato di depredare.
2 Господи, помилуй нас! Ми на тебе уповаємо. Будь нам раменом щоранку, нашим рятунком у час скрути!	2 Jahvè, abbi pietà di noi, noi speriamo in te; sii il nostro braccio ogni mattino, nostra salvezza nel tempo dell’angustia.
3 Коли твій голос грізно лунає, народи втікають; коли встаєш, погани йдуть урозтіч.	3 Al rumore della tua minaccia fuggono i popoli, quando ti levi si disperdono le nazioni.
4 І збирають вашу здобич, як сарана збирає; кидаються, як гусінь, на неї.	4 Si ammucchia la preda come si ammucchiano le cavallette, si precipitano sopra come vi si precipitano le locuste.
5 Вознесений Господь, бо він живе високо; він сповнює Сіон справедливістю та правом.	5 Eccelso è Jahvè poiché troneggia nell’alto; egli riempie Sion di diritto e di giustizia.
6 Часів твоїх безпечність буде багатством, що спасає; мудрість, знання й страх Господній буде його скарбом.	6 C'è sicurezza nelle tue leggi; ricchezze salutari sono sapienza e scienza; il timore di Jahvè è il suo tesoro.
7 Ось мужні їхні кричать назовні, а посли миру гірко плачуть.	7 Ecco, gli araldi gridano di fuori, i messaggeri di pace piangono amaramente.
8 Дороги опустіли, немає подорожніх. Він зламав умову, зневажив свідків; люди — ніщо у нього.	8 Sono deserte le strade, non c’è chi passi per la strada. Egli ha violato il patto, ha respinto i testimoni, non si è curato di nessuno.
9 Земля сумує, мліє; Ливан, засоромлений, в’яне; Шарон став, як пустиня; Башан, Кармель гублять листя.	9 Il paese è in lutto e langue, il Libano si scolora e intristisce,Sharon rassomiglia a una steppa, brulli sono Bashan e il Carmelo.
	10 «Ora mi leverò» dice Jahvè, «ora mi innalzerò, ora apparirò eccelso.
	11 Avete concepito fieno, partorirete paglia; il mio soffio vi divorerà come fuoco.
12 Народи будуть, як вапно горюче, немов кущі тернові порубані, що їх на вогні палять.	12 I popoli saranno fornaci di calce, spini tagliati da bruciare nel fuoco.
13 Слухайте ви, далекі, що я чиню, і ви, близькі, спізнайте мою силу!	13 Sentite, lontani, quanto ho fatto, sappiate, vicini, quale sia la mia forza».
14 Злякалися грішники на Сіоні, страх огорнув безбожних. Хто з нас буде спроможний жити коло вогню, що пожирає? Хто з нас буде спроможний жити біля полум’я вічного?	14 Hanno paura in Sion i peccatori, lo spavento si è impadronito degli empi. «Chi di noi può resistere presso un fuoco vorace? Chi di noi può resistere presso un calore continuo?»
15 Той, хто по правді ходить і говорить прямодушно; хто цурається наживи із здирства; хто й руками не торкається підкупу; хто вуха затикає на слова криваві; хто заплющує очі, щоб не дивитися на лихо, —	15 Colui che cammina nella giustizia e parla con lealtà, chi rigetta un guadagno frutto di angherie, scuote le mani per non prendere regali, sì tura le orecchie per non udire fatti di sangue, chiude gli occhi per non vedere il male;
16 він на вишинах буде жити; скелі укріплені будуть його захистом; хліба йому настачиться, води в нього не забракне.	16 costui abiterà in alto, fortezze sulle rocce saranno il suo rifugio, si fornirà di pane, avrà l’acqua assicurata.
17 Царя в його красі побачать твої очі; узрять розлогу землю.	17 I tuoi occhi mireranno un re nel suo splendore, contempleranno una terra larga e distesa.
18 Серце твоє про жах згадає: де той, мовляв, що рахував? Де той, що важив? Де той, що лічив башти?	18 Il tuo cuore si domanderà con terrore: «Dov’è lo scriba? Dov’è colui che pesa il denaro? Dov’è colui che controlla le torri?»
19 Ти не побачиш більше зухвалого люду, люду глухої мови, що її годі зрозуміти, з язиком лепетливим, незбагненним.	19 Non vedrai più quel.popolo straniero, popolo dal linguaggio oscuro, incomprensibile, dalla lingua barbara, che non si capisce.
20 Глянь на Сіон, місто наших святих! Очі твої побачать Єрусалим, житло мирне, намет непорушний; кілки його не будуть вирвані повіки, ніяка з його поворозок не порветься.	20 Guarda Sion, la città delle nostre feste! I tuoi occhi vedono Gerusalemme, dimora tranquilla, tenda inamovibile, i suoi paletti non saranno divelti, nessuna delle sue cordicelle sarà strappata.
21 Бо там Господь для нас величний, — замість рік, струмків широких, де не ввійде ніякий весловий човен, ані пишний корабель не пройде.	21 Ivi è per noi Jahvè nella sua maestà, che sostituisce i fiumi e i larghi canali; non ci passerà mai nave a remi né l’attraverserà un naviglio più grosso.
22 Бо Господь — суддя наш; Господь — наш законодавець; Господь — цар наш; він спасе нас.	22 Poiché Jahvè è nostro giudice, Jahvè è nostro legislatore, Jahvè è nostro re; egli ci salverà.
23 Линви твої послабли, щогол не тримають більше, не розпинають стягу. Тоді настане велике паювання лупу; навіть кульгаві будуть грабувати.	23 Sono rallentate le sue corde, non tengono più l’albero diritto, non spiegano più le vele. Allora i ciechi divideranno una preda enorme, gli zoppi faranno un ricco bottino.
24 Ніякий мешканець не скаже: я — хворий. І людям, що живуть там відпустяться їхні гріхи.	24 E non dirà più il cittadino: «Io sono infermo»; il popolo che dimora in Sion è stato assolto dalle sue colpe.