Сирах 35

Біблія	NOVA VULGATA
1 Хто закон береже, той приноси множить; хто пильнує заповіді, той мирні жертви приносить.	1 Qui conservat legem, multiplicat oblationes:
2 Хто віддячується — все одно що й муку питльовану жертвує; хто ж милостиню творить — приносить похвальну жертву.	2 sacrificium salutare est attendere mandatis.
3 Довподоби Господові, хто від зла відступає; покутна жертва — уникання неправоти.	3
4 Не з’являйся перед Господом з порожніми руками, бо все те — заради виконання заповіді.	4 Qui retribuit gratiam, offert similaginem, et, qui facit eleemosynam, offert sacrificium laudis.
5 Приносини праведного жертовник ситять, і пахощі їхні до Всевишнього здіймаються.	5 Beneplacitum est Domino recedere ab iniquitate, et deprecatio pro peccatis recedere ab iniustitia.
6 Жертва від праведного мужа приємна, спомин про неї не забувається.	6 Non apparebis ante conspectum Domini vacuus:
7 Добрими очима хвали Господа, первоплодів рук твоїх не поменшуй.	7 haec enim omnia propter mandatum Dei fiunt.
8 При всяких приносинах будь веселий обличчям, посвяту десятини вчиняй із радістю.	8 Oblatio iusti impinguat altare, et odor suavitatis illius est in conspectu Altissimi;
9 Воздавай Всевишньому згідно з його даром — щедро за твоїми власними статками;	9 sacrificium iusti acceptum est, et memoriam eius non obliviscetur Dominus.
10 Господь бо тобі відплатить, поверне тобі всемеро.	10 Bono oculo gloriam redde Deo et non minuas primitias manuum tuarum;
11 Не вчиняй підкупу — його не буде прийнято: не звіряйся на жертву несправедливу,	11 in omni dato hilarem fac vultum tuum et in exsultatione sanctifica decimas tuas;
12 Господь бо — суддя, він не зважає на особи.	12 da Altissimo secundum datum eius et in bono oculo ad inventionem facito manuum tuarum,
13 А й не зважатиме на особу він проти бідного — він бо вислуховує просьбу покривдженого.	13 quoniam Dominus retribuens est et septies tantum reddet tibi.
14 Сироти проханням він не погордує, ані вдовою, яка свою скаргу виливає.	14 Noli offerre munera prava, non enim suscipiet illa;
15 Чи ж сльози вдовичі не течуть по щоках, не кричать проти того, хто їх викликав?	15 et noli confidere in sacrificio iniusto, quoniam Dominus iudex est, et non est apud illum gloria personae.
16 Хто служить, той буде доброзичливо прийнятий, і молитва його аж до хмар досягне.	16 Non accipiet personam in pauperem et deprecationem laesi exaudiet.
17 Смиренного молитва крізь хмари пробивається: він не матиме втіхи, аж поки вона не дійде;	17 Non despiciet preces pupilli nec viduam, si effundat loquelam gemitus.
18 не спиниться, поки Всевишній над ним не зглянеться й не розсудить справедливих та не вчинить розправи.	18 Nonne lacrimae viduae ad maxillam descendunt, et exclamatio eius super deducentem eas?
19 Господь не забариться й не довго терпітиме їх,	19 A maxilla enim ascendunt usque ad caelum, et Dominus exauditor non delectabitur in illis.
20 поки не поб’є крижі немилосердним і не воздасть народам відплати;	20 Qui adorat Deum, in beneplacito suscipietur, et deprecatio illius usque ad nubes propinquabit.
21 поки не розсіє многоту зарозумілих і не зламає берло несправедливих;	21 Oratio humilis nubes penetrabit et, donec propinquet, non consolabitur; et non discedet, donec Altissimus aspiciat, et iudex iustus faciat iudicium.
22 поки не заплатить людині за її вчинками і людських діл не оцінить за їхніми задумами;	22 Et Dominus non tardabit, et Fortissimus non habebit in illis patientiam, donec contribulet dorsum crudelium
23 поки не розсудить справи свого народу і не врадує його у своїм милосерді.	23 et gentibus reddet vindictam, donec tollat multitudinem superborum et sceptra iniquorum contribulet,
24 Благодайне милосердя — за часів скрути: наче хмари дощові за пори посушливої.	24 donec reddat hominibus secundum actus suos et opera Adae secundum praesumptionem illius,
	25 donec iudicet iudicium plebis suae et oblectabit istos misericordia sua.
	26 Speciosa misericordia in tempore tribulationis, quasi nubes pluviae in tempore siccitatis.