Сирах 23

Біблія	Biblia Sagrada
1 Господи, Отче й Владико життя мого, не залиш мене їхньому замислові, не допусти, щоб я з-за них упав.	1 ¡Oh Señor, padre y dueño de mi vida, | no me abandones a su capricho, | y no me dejes caer por su culpa!
2 Хто бо думки мої батогом приборкає, а серце моє — повчанням мудрости, щоб не щадити мене у моїм невігластві та й щоб не пропустити їхніх гріхів,	2 ¿Quién aplicará el látigo a mis pensamientos, | y a mi corazón la disciplina de la sabiduría, | para que no queden impunes mis faltas, | ni se pasen por alto mis pecados?
3 щоб мої помилки не були побільшені, щоб мої гріхи не були помножені, щоб я не впав перед моїми ворогами й щоб не зловтішався мій ворог надо мною.	3 No sea que mis errores aumenten | y se multipliquen mis pecados, | que yo caiga ante mis adversarios, | y mi enemigo se burle de mí; | para ellos está lejos la esperanza de tu misericordia.
4 Господи, Отче й Боже життя мого, не допусти, щоб зір мій був гордовитий,	4 Señor, padre y Dios de mi vida, | no dejes que sea altiva mi mirada,
5 і лихе пожадання відверни від мене!	5 y aparta de mí la concupiscencia.
6 Змисловість і розпуста хай не володіють мною, не видавай мене сороміцьким пожаданням!	6 Que la sensualidad y la lujuria no se apoderen de mí, | no me entregues a una pasión vergonzosa.
7 З уст повчання слухайте, діти! Хто їх берегтиме, той не пропаде.	7 Escuchad, hijos, la instrucción sobre el hablar, | quien la guarde no quedará atrapado.
8 Грішника впіймають власні уста, обмовник і гордий з-за них упадуть.	8 El pecador se enreda en sus propios labios, | el calumniador y el soberbio tropiezan en ellos.
9 Уст не призвичаюй твоїх до клятви, не звикай бо клястись ім’ям Святого.	9 No habitúes tu boca al juramento, | ni te acostumbres a nombrar al Santo.
10 Бо як слуга, допитуваний стало, прутів при тому не уникає, так і той, хто кленеться ім’ям Господа постійно, чистим від гріха не залишиться.	10 Pues, igual que un criado continuamente vigilado | no quedará libre de golpes, | así el que jura y nombra a Dios a todas horas | no quedará libre de pecado.
11 Хто на клятви щедрий, сповниться беззаконням, і ніколи бич його дому не покине. Завинить, гріх його буде на ньому, а не вважатиме, то згрішить він подвійно. Нещиро поклянеться — не буде виправданий, а й хата його сповниться злиднів.	11 El hombre que mucho jura se llena de maldad, | y el látigo no se apartará de su casa. | Si se equivoca, su pecado le cae encima, | y si no cumple, peca dos veces, | Si jura en falso, no será absuelto: | su casa ciertamente se llenará de desgracias.
12 Буває бесіда, що до смерти провадить, — нехай її не буде у спадщині Якова! Таке від благочесних далеким буде, і вони у гріхах не будуть валятися.	12 Hay un lenguaje equiparable a la muerte: | ¡que no se encuentre en la heredad de Jacob! | Pues los piadosos están lejos de todas estas cosas | y no se revuelcan en los pecados.
13 Не призвичаюй уст до грубої нечемности, бо саме тут і грішне слово.	13 No te acostumbres a la baja grosería, | porque en ella hay motivo de pecado.
14 Про батька-матір своїх згадай, коли між вельможами будеш сидіти, щоб перед ними ти на оці мав їх, щоб не поводився ти, мов той дурень, — щоб не побажав ти радше не народитись та й не лихословив день твоїх народин.	14 Acuérdate de tu padre y de tu madre, | cuando te sientes en medio de los grandes, | no sea que te descuides ante ellos | y, comportándote como un necio, | llegues a desear no haber nacido | y a maldecir el día de tu nacimiento.
15 Людина, що звикла робити закиди, вік свій увесь від того не виправиться.	15 El que está acostumbrado a injurias | no se corregirá en toda su vida.
16 Два роди (людей) гріхи помножують, а третій (на себе) гнів накликає:	16 Dos clases de personas multiplican los pecados, | y una tercera provoca la ira:
17 пристрасть, мов жар палкий, гаряча, — вона не погасне, аж поки не зникне; чоловік, що нечистий власним тілом, — він не спочине, аж вогонь його спалить, — бо безстидний смакує від кожного хліба, тож не заспокоїться до самої смерти;	17 el sensual que arde como el fuego | no se apagará hasta consumirse; | el lujurioso con su propia familia | no cejará hasta que el fuego lo abrase; | para el lujurioso cualquier pan es dulce, | no descansará hasta que haya muerto.
18 чоловік, що грішить супроти власного ложа, — він каже сам до себе: «Хто бо мене бачить? Темнота круг мене й стіни мене закривають, мене ніхто не бачить, — то чого мав би боятись? Всевишній гріхів моїх не згадає»,	18 El que es infiel a su mujer | dice para sí: «¿Quién me ve?, | la oscuridad me envuelve y las paredes me encubren, | y nadie me ve, ¿qué he de temer?; | el Altísimo no se acordará de mis pecados».
19 а боїться ж бо він лиш людських очей і не знає того, що Господні очі, тисячекротно світліші від сонця, за всіма дорогами людськими наглядають та й промикаються в таємні закутини.	19 Solo teme los ojos de los humanos, | y no sabe que los ojos del Señor | son diez mil veces más brillantes que el sol, | observan todos los caminos de los humanos, | y penetran hasta los rincones más ocultos.
20 Ще перед сотворенням було йому все знане, а вже ж і тоді, коли воно — довершене.	20 Antes de ser creadas, todas las cosas le eran conocidas, | y también lo son después de concluidas.
21 Тож такого серед майдану міського скарають, і впіймають якраз там, де він і не сподівався.	21 Este hombre será castigado en las plazas de la ciudad, | y cuando menos lo espere, será detenido.
22 А так і з жінкою, що покинула чоловіка й придбала спадкоємця від іншого:	22 Así también la mujer que es infiel a su marido, | y le da un heredero nacido de un extraño.
23 перше бо — законові Всевишнього не корилась, потім — чоловікові кривду заподіяла, а по-третє — вона перелюбом осквернилась і дітей привела від іншого чоловіка.	23 Primero, ha desobedecido la ley del Altísimo; | segundo, ha faltado a su marido; | tercero, se ha prostituido con adulterio | y le ha dado hijos de un extraño.
24 Тож і таку бо виведуть перед громаду, і дітей її як слід розслідять:	24 Esta será llevada a la asamblea, | y el castigo caerá sobre sus hijos.
25 і діти її не закоріняться, не принесе плодів її віття.	25 Sus hijos no echarán raíces, | y sus ramas no darán frutos.
26 Спомин про себе вона лишить на прокляття, і ганьба її не зітреться ніколи, —	26 Dejará un recuerdo maldito, | y su infamia no se borrará.
27 і ті довідаються, що потім прийдуть, що немає нічого над острах Господній — нічого солодшого над зберігання Господніх заповідей.	27 Y los que vengan después de ella reconocerán | que nada es mejor que el temor del Señor, | nada más dulce que guardar sus mandamientos.
	28 Grande gloria es seguir a Dios, | abundancia de días, que tú seas acogido por él.