Проповідник 7

Біблія	Revised Standard Version Catholic Edition
1 Ліпше добре ім’я, ніж дорога олія, і день смерти, ніж день народження.	1 A good name is better than precious ointment; and the day of death, than the day of birth.
2 Ліпше йти у дім, де плачуть, ніж у дім, де бенкетують, бо такий кінець кожного чоловіка, і живучий приймає це до серця.	2 It is better to go to the house of mourning than to go to the house of feasting; for this is the end of all men, and the living will lay it to heart.
3 Ліпше смуток від сміху, бо від смутного виду добрим стає серце.	3 Sorrow is better than laughter, for by sadness of countenance the heart is made glad.
4 Серце мудрого у домі смутку, серце ж дурня в домі радости.	4 The heart of the wise is in the house of mourning; but the heart of fools is in the house of mirth.
5 Ліпше слухати догану мудрого, ніж пісні дурнів,	5 It is better for a man to hear the rebuke of the wise than to hear the song of fools.
6 бо як тріскання тернини під казаном, так сміх дурного. Це теж марнота.	6 For as the crackling of thorns under a pot, so is the laughter of the fools; this also is vanity.
7 Насильство чинить мудрого дурним, а подарунки псують серце.	7 Surely oppression makes the wise man foolish, and a bribe corrupts the mind.
8 Ліпший кінець справи, ніж її початок. Ліпше покірний духом, ніж гордовитий. В біді чи гаразді — будь рівнодушний.	8 Better is the end of a thing than its beginning; and the patient in spirit is better than the proud in spirit.
9 Не спішись до гніву духом, бо гнів гніздиться в серці дурнів.	9 Be not quick to anger, for anger lodges in the bosom of fools.
10 Не кажи, що часи колишні були ліпші, ніж теперішні, бо то не мудрість піддала тобі це питання.	10 Say not, "Why were the former days better than these?" For it is not from wisdom that you ask this.
11 Ліпша мудрість, ніж спадщина: вона корисна тим, що бачать сонце.	11 Wisdom is good with an inheritance, an advantage to those who see the sun.
12 Під захистом мудрости, як під захистом грошей; а перевага знання в тому, що мудрість дає життя тому, хто її має. 13, Розглянь уважно діло Боже: хто бо може випростати те, що він скривив?	12 For the protection of wisdom is like the protection of money; and the advantage of knowledge is that wisdom preserves the life of him who has it.
13 У день щастя будь щасливий, а в день нещастя розважай: Бог однаково створив і цей і той, щоб ніхто не міг дійти, що буде після нього.	13 Consider the work of God; who can make straight what he has made crooked?
14 Усе я бачив за днів моєї марноти: і праведника, що у своїй праведності гине, і безбожника, що у своїй безбожності довгий вік тягне.	14 In the day of prosperity be joyful, and in the day of adversity consider; God has made the one as well as the other, so that man may not find out anything that will be after him.
15 Не будь надмірно справедливим, ані занадто мудрим: чого б тобі себе губити?	15 In my vain life I have seen everything; there is a righteous man who perishes in his righteousness, and there is a wicked man who prolongs his life in his evil-doing.
16 Не будь надто злим, і не будь дурним: чого б тобі не у свій час вмирати?	16 Be not righteous overmuch, and do not make yourself overwise; why should you destroy yourself?
17 Добре, коли триматимеш одне та й другого з рук не пустиш, бо хто боїться Бога, тому одне й друге поталанить.	17 Be not wicked overmuch, neither be a fool; why should you die before your time?
18 Мудрість дає мудрому більше сили, ніж десять старшин у місті.	18 It is good that you should take hold of this, and from that withhold not your hand; for he who fears God shall come forth from them all.
19 Нема на світі такого праведника, що чинить добро, ніколи не згрішивши.	19 Wisdom gives strength to the wise man more than ten rulers that are in a city.
20 Не вважай на кожне слово, що говорять, щоб не почути тобі часом, як власний твій слуга тебе проклинає.	20 Surely there is not a righteous man on earth who does good and never sins.
21 Сам бо добре знаєш, як часто ти також проклинав інших.	21 Do not give heed to all the things that men say, lest you hear your servant cursing you;
22 Усього того я досвідчивсь мудрістю. Я мовив: Хочу бути мудрим! Та це було для мене недосяжне.	22 your heart knows that many times you have yourself cursed others.
23 Далеко те, що було, глибоко, преглибоко — хто його знайде?	23 All this I have tested by wisdom; I said, "I will be wise"; but it was far from me.
24 Я звернувся моїм серцем до того, щоб довідатись, вислідити й розшукати мудрість та розум; і я спізнав, що нечестивість є безумство і дурнота — божевілля.	24 That which is, is far off, and deep, very deep; who can find it out?
25 І я дізнався, що жінка гіркіша від смерти, що її серце — тенета й петлі, а її руки — пута. Хто Богові вгоден, той вирветься від неї; а грішник ускочить у її руки.	25 I turned my mind to know and to search out and to seek wisdom and the sum of things, and to know the wickedness of folly and the foolishness which is madness.
26 От що знайшов я, каже Когелет, прикладаючи одне до одного, щоб знайти оцінку речей.	26 And I found more bitter than death the woman whose heart is snares and nets, and whose hands are fetters; he who pleases God escapes her, but the sinner is taken by her.
27 Її моя душа шукає й досі, та не находить: на тисячу знайшов я одного чоловіка, а жінки між усіма я не знайшов ні одної.	27 Behold, this is what I found, says the Preacher, adding one thing to another to find the sum,
28 Лише оце, бач, ізнайшов я, що Бог сотворив людину прямодушною, вона ж стала шукати вигадок.	28 which my mind has sought repeatedly, but I have not found. One man among a thousand I found, but a woman among all these I have not found.
	29 Behold, this alone I found, that God made man upright, but they have sought out many devices.