Проповідник 7

Біблія	NEW JERUSALEM
1 Ліпше добре ім’я, ніж дорога олія, і день смерти, ніж день народження.	1 Better a good name than costly oil, the day of death than the day of birth.
2 Ліпше йти у дім, де плачуть, ніж у дім, де бенкетують, бо такий кінець кожного чоловіка, і живучий приймає це до серця.	2 Better go to the house of mourning than to the house of feasting; for to this end everyone comes, let theliving take this to heart.
3 Ліпше смуток від сміху, бо від смутного виду добрим стає серце.	3 Better sadness than laughter: a joyful heart may be concealed behind sad looks.
4 Серце мудрого у домі смутку, серце ж дурня в домі радости.	4 The heart of the wise is in the house of mourning, the heart of fools in the house of gaiety.
5 Ліпше слухати догану мудрого, ніж пісні дурнів,	5 Better attend to the reprimand of the wise than listen to a song sung by a fool.
6 бо як тріскання тернини під казаном, так сміх дурного. Це теж марнота.	6 For like the crackling of thorns under the cauldron is the laughter of fools: and that too is futile.
7 Насильство чинить мудрого дурним, а подарунки псують серце.	7 But being oppressed drives a sage mad, and a present corrupts the heart.
8 Ліпший кінець справи, ніж її початок. Ліпше покірний духом, ніж гордовитий. В біді чи гаразді — будь рівнодушний.	8 Better the end of a matter than its beginning, better patience than ambition.
9 Не спішись до гніву духом, бо гнів гніздиться в серці дурнів.	9 Do not be too easily exasperated, for exasperation dwel s in the heart of fools.
10 Не кажи, що часи колишні були ліпші, ніж теперішні, бо то не мудрість піддала тобі це питання.	10 Do not ask why the past was better than the present, for this is not a question prompted by wisdom.
11 Ліпша мудрість, ніж спадщина: вона корисна тим, що бачать сонце.	11 Wisdom is as good as a legacy, profitable to those who enjoy the light of the sun.
12 Під захистом мудрости, як під захистом грошей; а перевага знання в тому, що мудрість дає життя тому, хто її має. 13, Розглянь уважно діло Боже: хто бо може випростати те, що він скривив?	12 For as money protects, so does wisdom, and the advantage of knowledge is this: that wisdom bestowslife on those who possess her.
13 У день щастя будь щасливий, а в день нещастя розважай: Бог однаково створив і цей і той, щоб ніхто не міг дійти, що буде після нього.	13 Consider God's creation: who, for instance, can straighten what God has bent?
14 Усе я бачив за днів моєї марноти: і праведника, що у своїй праведності гине, і безбожника, що у своїй безбожності довгий вік тягне.	14 When things are going wel , enjoy yourself, and when they are going badly, consider this: God hasdesigned the one no less than the other so that we should take nothing for granted.
15 Не будь надмірно справедливим, ані занадто мудрим: чого б тобі себе губити?	15 In my futile life, I have seen everything: the upright person perishing in uprightness and the wickedperson surviving in wickedness.
16 Не будь надто злим, і не будь дурним: чого б тобі не у свій час вмирати?	16 Do not be upright to excess and do not make yourself unduly wise: why should you destroy yourself?
17 Добре, коли триматимеш одне та й другого з рук не пустиш, бо хто боїться Бога, тому одне й друге поталанить.	17 Do not be wicked to excess, and do not be a fool: why die before your time?
18 Мудрість дає мудрому більше сили, ніж десять старшин у місті.	18 It is wise to hold on to one and not let go of the other, since the godfearing wil find both.
19 Нема на світі такого праведника, що чинить добро, ніколи не згрішивши.	19 Wisdom makes the wise stronger than a dozen governors in a city.
20 Не вважай на кожне слово, що говорять, щоб не почути тобі часом, як власний твій слуга тебе проклинає.	20 No one on earth is sufficiently upright to do good without ever sinning.
21 Сам бо добре знаєш, як часто ти також проклинав інших.	21 Again, do not listen to all that people say, then you wil not hear your servant abusing you.
22 Усього того я досвідчивсь мудрістю. Я мовив: Хочу бути мудрим! Та це було для мене недосяжне.	22 For often, as you very wel know, you have abused others.
23 Далеко те, що було, глибоко, преглибоко — хто його знайде?	23 Thanks to wisdom, I have found all this to be true; I resolved to be wise, but this was beyond myreach!
24 Я звернувся моїм серцем до того, щоб довідатись, вислідити й розшукати мудрість та розум; і я спізнав, що нечестивість є безумство і дурнота — божевілля.	24 The past is out of reach, buried deep -- who can discover it?
25 І я дізнався, що жінка гіркіша від смерти, що її серце — тенета й петлі, а її руки — пута. Хто Богові вгоден, той вирветься від неї; а грішник ускочить у її руки.	25 But I have reached the point where, having learnt, explored and investigated wisdom and reflection, Irecognise evil as being a form of madness, and fol y as something stupid.
26 От що знайшов я, каже Когелет, прикладаючи одне до одного, щоб знайти оцінку речей.	26 And I find woman more bitter than Death, she is a snare, her heart is a net, and her arms are chains.The man who is pleasing to God eludes her, but the sinner is captured by her.
27 Її моя душа шукає й досі, та не находить: на тисячу знайшов я одного чоловіка, а жінки між усіма я не знайшов ні одної.	27 This is what I think, says Qoheleth, having examined one thing after another to draw some conclusion,
28 Лише оце, бач, ізнайшов я, що Бог сотворив людину прямодушною, вона ж стала шукати вигадок.	28 which I am still looking for, although unsuccessful y: one man in a thousand, I may find, but a womanbetter than other women-never.
	29 This alone is my conclusion: God has created man straightforward, and human artifices are humaninventions.