Проповідник 7

Біблія	Библия Синодальный перевод
1 Ліпше добре ім’я, ніж дорога олія, і день смерти, ніж день народження.	1 Доброе имя лучше дорогой масти, и день смерти--дня рождения.
2 Ліпше йти у дім, де плачуть, ніж у дім, де бенкетують, бо такий кінець кожного чоловіка, і живучий приймає це до серця.	2 Лучше ходить в дом плача об умершем, нежели ходить в дом пира; ибо таков конец всякого человека, и живой приложит [это] к своему сердцу.
3 Ліпше смуток від сміху, бо від смутного виду добрим стає серце.	3 Сетование лучше смеха; потому что при печали лица сердце делается лучше.
4 Серце мудрого у домі смутку, серце ж дурня в домі радости.	4 Сердце мудрых--в доме плача, а сердце глупых--в доме веселья.
5 Ліпше слухати догану мудрого, ніж пісні дурнів,	5 Лучше слушать обличения от мудрого, нежели слушать песни глупых;
6 бо як тріскання тернини під казаном, так сміх дурного. Це теж марнота.	6 потому что смех глупых то же, что треск тернового хвороста под котлом. И это--суета!
7 Насильство чинить мудрого дурним, а подарунки псують серце.	7 Притесняя других, мудрый делается глупым, и подарки портят сердце.
8 Ліпший кінець справи, ніж її початок. Ліпше покірний духом, ніж гордовитий. В біді чи гаразді — будь рівнодушний.	8 Конец дела лучше начала его; терпеливый лучше высокомерного.
9 Не спішись до гніву духом, бо гнів гніздиться в серці дурнів.	9 Не будь духом твоим поспешен на гнев, потому что гнев гнездится в сердце глупых.
10 Не кажи, що часи колишні були ліпші, ніж теперішні, бо то не мудрість піддала тобі це питання.	10 Не говори: 'отчего это прежние дни были лучше нынешних?', потому что не от мудрости ты спрашиваешь об этом.
11 Ліпша мудрість, ніж спадщина: вона корисна тим, що бачать сонце.	11 Хороша мудрость с наследством, и особенно для видящих солнце:
12 Під захистом мудрости, як під захистом грошей; а перевага знання в тому, що мудрість дає життя тому, хто її має. 13, Розглянь уважно діло Боже: хто бо може випростати те, що він скривив?	12 потому что под сенью ее [то же, что] под сенью серебра; но превосходство знания в [том, что] мудрость дает жизнь владеющему ею.
13 У день щастя будь щасливий, а в день нещастя розважай: Бог однаково створив і цей і той, щоб ніхто не міг дійти, що буде після нього.	13 Смотри на действование Божие: ибо кто может выпрямить то, что Он сделал кривым?
14 Усе я бачив за днів моєї марноти: і праведника, що у своїй праведності гине, і безбожника, що у своїй безбожності довгий вік тягне.	14 Во дни благополучия пользуйся благом, а во дни несчастья размышляй: то и другое соделал Бог для того, чтобы человек ничего не мог сказать против Него.
15 Не будь надмірно справедливим, ані занадто мудрим: чого б тобі себе губити?	15 Всего насмотрелся я в суетные дни мои: праведник гибнет в праведности своей; нечестивый живет долго в нечестии своем.
16 Не будь надто злим, і не будь дурним: чого б тобі не у свій час вмирати?	16 Не будь слишком строг, и не выставляй себя слишком мудрым; зачем тебе губить себя?
17 Добре, коли триматимеш одне та й другого з рук не пустиш, бо хто боїться Бога, тому одне й друге поталанить.	17 Не предавайся греху, и не будь безумен: зачем тебе умирать не в свое время?
18 Мудрість дає мудрому більше сили, ніж десять старшин у місті.	18 Хорошо, если ты будешь держаться одного и не отнимать руки от другого; потому что кто боится Бога, тот избежит всего того.
19 Нема на світі такого праведника, що чинить добро, ніколи не згрішивши.	19 Мудрость делает мудрого сильнее десяти властителей, которые в городе.
20 Не вважай на кожне слово, що говорять, щоб не почути тобі часом, як власний твій слуга тебе проклинає.	20 Нет человека праведного на земле, который делал бы добро и не грешил бы;
21 Сам бо добре знаєш, як часто ти також проклинав інших.	21 поэтому не на всякое слово, которое говорят, обращай внимание, чтобы не услышать тебе раба твоего, когда он злословит тебя;
22 Усього того я досвідчивсь мудрістю. Я мовив: Хочу бути мудрим! Та це було для мене недосяжне.	22 ибо сердце твое знает много случаев, когда и сам ты злословил других.
23 Далеко те, що було, глибоко, преглибоко — хто його знайде?	23 Все это испытал я мудростью; я сказал: 'буду я мудрым'; но мудрость далека от меня.
24 Я звернувся моїм серцем до того, щоб довідатись, вислідити й розшукати мудрість та розум; і я спізнав, що нечестивість є безумство і дурнота — божевілля.	24 Далеко то, что было, и глубоко--глубоко: кто постигнет его?
25 І я дізнався, що жінка гіркіша від смерти, що її серце — тенета й петлі, а її руки — пута. Хто Богові вгоден, той вирветься від неї; а грішник ускочить у її руки.	25 Обратился я сердцем моим к тому, чтобы узнать, исследовать и изыскать мудрость и разум, и познать нечестие глупости, невежества и безумия, --
26 От що знайшов я, каже Когелет, прикладаючи одне до одного, щоб знайти оцінку речей.	26 и нашел я, что горче смерти женщина, потому что она--сеть, и сердце ее--силки, руки ее--оковы; добрый пред Богом спасется от нее, а грешник уловлен будет ею.
27 Її моя душа шукає й досі, та не находить: на тисячу знайшов я одного чоловіка, а жінки між усіма я не знайшов ні одної.	27 Вот это нашел я, сказал Екклесиаст, испытывая одно за другим.
28 Лише оце, бач, ізнайшов я, що Бог сотворив людину прямодушною, вона ж стала шукати вигадок.	28 Чего еще искала душа моя, и я не нашел? --Мужчину одного из тысячи я нашел, а женщину между всеми ими не нашел.
	29 Только это я нашел, что Бог сотворил человека правым, а люди пустились во многие помыслы.