Приповідок 19

Біблія	BIBBIA TINTORI
1 Ліпше убогий, що ходить у своїй невинності, | ніж дурний з нещирими устами.	1 Meglio un povero di condotta intemerata che un ricco il quale torce i labbri ed è stolto.
2 Навіть горливість без знання не добра, | а хто надто поспішає — помилиться.	2 Dove non c'è la scienza dell'anima non c'è alcun bene, e chi ha la fretta nei piedi inciamperà.
3 Безумність людини руйнує її долю, | та й ще на Господа вона серцем гнівається.	3 La stoltezza dell'uomo ne rovina gli affari, ed egli poi s'arrabbia contro Dio.
4 Багатство множить друзів, | а бідного покидає й друг його.	4 Le ricchezze procurano gran numero d'amici; dal povero se ne vanno anche quelli che aveva.
5 Фальшивий свідок не уникне кари; | хто дихає брехнею, не знайде рятунку.	5 Il falso testimonio non rimarrà impunito, e chi spaccia menzogne non avrà scampo.
6 Багато тих, що запобігають у князя ласки; | кожен друг тому, хто дає гостинці.	6 Stolti onorano la persona del potente e sono amici di chi dà regali.
7 Убогим всі брати нехтують, | тим більше його друзі віддаляються від нього; | у кого забагато приятелів, матиме з цього шкоду, | так само, хто вганяється за чужими справами.	7 Gli stessi fratelli hanno a noia il povero, e molto più i suoi amici s'allontanan da lui. Chi va dietro alle parole non avrà nulla.
8 Хто здобуває мудрість, той любить свою душу; | хто розуму пильнує, той знайде добро.	8 Chi acquista senno ama la sua anima, e chi fa tesoro della prudenza si troverà bene.
9 Неправдомовний свідок не уникне кари; | хто дихає брехнею, той загине.	9 Il falso testimonio non rimarrà impunito, e chi spaccia menzogne perirà.
10 Не личать дурневі розкоші, | тим менше слузі — панувати над князями.	10 Non sta bene che lo stolto sia in delizie, nè che il servo comandi ai principi.
11 Розважність людини — бути повільним до гніву; | слава її — переступи забувати.	11 La saggezza dell'uomo si conosce dalla pazienza, ed è sua gloria passar sopra le offese.
12 Гнів царський — мов рик лева, | а його милість — як роса на рослину.	12 Come ruggito di leone è l'ira del re, ma ìa sua ilarità è come rugiada sull'erba.
13 Дурний син — батькові нещастя; | а суперечки жінчині — безупинне води накрапання.	13 Il figliolo stolto è la sventura del padre, e la donna litigiosa è un tetto che sgocciola continuamente.
14 Дім і достатки — то по батьках спадок, | але від Господа розумна жінка.	14 La casa e le ricchezze vengono dai parenti, ma la moglie prudente è un dono speciale del Signore.
15 Лінивство глибокий сон наводить; | душа недбала буде голодувати.	15 La pigrizia fa venire il sonno e la persona indolente patirà la fame.
16 Хто береже заповідь, той береже себе самого, | а хто словом нехтує, той помре.	16 Chi osserva, il comandamento conserva la sua anima, ma chi è trascurato nella sua condotta troverà la morte.
17 Хто чинить бідному добро, той Господеві позичає, | і він йому відплатить за його добродійство.	17 Presta al Signore chi ha pietà del povero, ed Egli gliene renderà il contraccambio.
18 Карай твого сина, покіль є надія, | але б’ючи, не бий його до смерти.	18 Correggi il tuo figliolo, non disperare; guardati dal farlo morire.
19 Вельми гнівливий прийме кару: | бо коли його хочеш рятувати, зробиш ще більше гнівливим.	19 Chi è impaziente ne porterà il danno, e se farà violenza aggiungerà danno a danno.
20 Слухай пораду й приймай навчання, | щоб стати мудрим наостанку.	20 Ascolta i consigli, accetta la correzione, per esser sapiente in avvenire.
21 Багато задумів у серці людини, | але воля Господня — вона встоїться.	21 Molti sono i disegni nel cuore dell'uomo, ma è la volontà del Signore quella che prevale.
22 Плід людини — її милосердя; | убогий — ліпший, ніж брехун.	22 L'uomo (che è stato) indigente è misericordioso; meglio povero che bugiardo.
23 Господній острах — життєдайний: | насичений ним — в спокої перебуватиме, і лихо його не спіткає.	23 Il timor del Signore mena alla vita, chi ne avrà molto non sarà visitato dalla sventura.
24 Ледачий запускає свою руку в миску, | та тяжко йому її до рота донести.	24 Il pigro nasconde la sua mano sotto l'ascella, nè sa portarla fino alla bocca.
25 Коли насмішника вдариш, то й простодушний стане розумнішим; | коли розумного скартати, він набереться знання.	25 Flagellato che sia l'empio, metterà giudizio lo stolto, se invece correggi il sapiente, imparerà la disciplina.
26 Хто обдирає батька й проганяє матір, | той син ганебний, безсоромний.	26 Chi affligge il padre e fa fuggire la madre è infame e infelice.
27 Кинь, сину, слухати науку, | що відводить від слів розумних.	27 Figliolo, non ti stancare di udire avvertimenti, non volere ignorare le parole della scienza.
28 Лукавий свідок глузує з правосуддя, | а уста грішників пожирають беззаконня.	28 IUl testimone iniquo si burla della giustizia, e la bocca degli stolti divora l'iniquità.
29 Готові на насмішників дрюки, | і на спину дурних — удари.	29 E' preparato per i beffardi il giudizio, i martelli per battere i corpi degli stolti.