| 1 Ліпше убогий, що ходить у своїй невинності, | ніж дурний з нещирими устами. | 1 Más vale pobre de conducta íntegra | que necio de lenguaje engañoso. |
| 2 Навіть горливість без знання не добра, | а хто надто поспішає — помилиться. | 2 No vale esfuerzo sin reflexión, | quien corre demasiado se extravía. |
| 3 Безумність людини руйнує її долю, | та й ще на Господа вона серцем гнівається. | 3 Hombre necio yerra el camino | y encima se enfrenta al Señor. |
| 4 Багатство множить друзів, | а бідного покидає й друг його. | 4 La riqueza multiplica los amigos, | y al pobre lo abandonan los vecinos. |
| 5 Фальшивий свідок не уникне кари; | хто дихає брехнею, не знайде рятунку. | 5 Testigo falso no queda impune, | no escapa quien dice mentiras. |
| 6 Багато тих, що запобігають у князя ласки; | кожен друг тому, хто дає гостинці. | 6 Muchos adulan al hombre generoso, | todos son amigos del que da. |
| 7 Убогим всі брати нехтують, | тим більше його друзі віддаляються від нього; | у кого забагато приятелів, матиме з цього шкоду, | так само, хто вганяється за чужими справами. | 7 Si al pobre no le quieren sus hermanos, | ¡con más razón lo abandonan los vecinos! |
| 8 Хто здобуває мудрість, той любить свою душу; | хто розуму пильнує, той знайде добро. | 8 Quien adquiere sensatez se ama a sí mismo, | quien actúa con prudencia encuentra la dicha. |
| 9 Неправдомовний свідок не уникне кари; | хто дихає брехнею, той загине. | 9 Testigo falso no queda impune, | se perderá quien dice mentiras. |
| 10 Не личать дурневі розкоші, | тим менше слузі — панувати над князями. | 10 No le va al necio la vida de lujo, | menos al siervo gobernar a príncipes. |
| 11 Розважність людини — бути повільним до гніву; | слава її — переступи забувати. | 11 Hombre sensato refrena su ira, | tiene a honra olvidar las ofensas. |
| 12 Гнів царський — мов рик лева, | а його милість — як роса на рослину. | 12 La ira del rey es rugido de león; | rocío sobre hierba, su favor. |
| 13 Дурний син — батькові нещастя; | а суперечки жінчині — безупинне води накрапання. | 13 Hijo necio es desgracia del padre, | gotera continua la mujer pendenciera. |
| 14 Дім і достатки — то по батьках спадок, | але від Господа розумна жінка. | 14 Casa y fortuna se heredan del padre, | mujer juiciosa es un don del Señor. |
| 15 Лінивство глибокий сон наводить; | душа недбала буде голодувати. | 15 La pereza provoca modorra, | el holgazán pasará necesidad. |
| 16 Хто береже заповідь, той береже себе самого, | а хто словом нехтує, той помре. | 16 Quien guarda el precepto guarda su vida, | quien descuida su conducta morirá. |
| 17 Хто чинить бідному добро, той Господеві позичає, | і він йому відплатить за його добродійство. | 17 Presta al Señor quien se apiada del pobre, | él le pagará su buena acción. |
| 18 Карай твого сина, покіль є надія, | але б’ючи, не бий його до смерти. | 18 Castiga a tu hijo mientras hay esperanza, | pero no te excedas hasta matarlo. |
| 19 Вельми гнівливий прийме кару: | бо коли його хочеш рятувати, зробиш ще більше гнівливим. | 19 El hombre violento merece castigo, | y si lo perdonas, lo incitarás aún más. |
| 20 Слухай пораду й приймай навчання, | щоб стати мудрим наостанку. | 20 Escucha el consejo, acepta la instrucción, | y en el futuro llegarás a sabio. |
| 21 Багато задумів у серці людини, | але воля Господня — вона встоїться. | 21 Los humanos multiplican sus proyectos, | pero se cumplen los planes del Señor. |
| 22 Плід людини — її милосердя; | убогий — ліпший, ніж брехун. | 22 Los humanos aspiran al lucro, | mejor ser pobre que mentiroso. |
| 23 Господній острах — життєдайний: | насичений ним — в спокої перебуватиме, і лихо його не спіткає. | 23 Quien teme al Señor se dirige a la vida, | dormirá tranquilo y sin pesadillas. |
| 24 Ледачий запускає свою руку в миску, | та тяжко йому її до рота донести. | 24 El perezoso mete la mano en el plato, | pero es incapaz de llevarla a la boca. |
| 25 Коли насмішника вдариш, то й простодушний стане розумнішим; | коли розумного скартати, він набереться знання. | 25 Castiga al soberbio y el simple se hará cauto, | reprende al inteligente y aumentará su saber. |
| 26 Хто обдирає батька й проганяє матір, | той син ганебний, безсоромний. | 26 Quien maltrata a su padre y despide a su madre | es un hijo infame e indigno. |
| 27 Кинь, сину, слухати науку, | що відводить від слів розумних. | 27 Si dejas, hijo mío, de aceptar consejos, | acabarás perdido por falta de principios. |
| 28 Лукавий свідок глузує з правосуддя, | а уста грішників пожирають беззаконня. | 28 El testigo perverso se burla del derecho, | la boca del malvado se traga el delito. |
| 29 Готові на насмішників дрюки, | і на спину дурних — удари. | 29 Para el arrogante se prepara el látigo, | los azotes para la espalda del necio. |