Приповідок 19

Біблія	Biblia Sagrada
1 Ліпше убогий, що ходить у своїй невинності, | ніж дурний з нещирими устами.	1 Más vale pobre de conducta íntegra | que necio de lenguaje engañoso.
2 Навіть горливість без знання не добра, | а хто надто поспішає — помилиться.	2 No vale esfuerzo sin reflexión, | quien corre demasiado se extravía.
3 Безумність людини руйнує її долю, | та й ще на Господа вона серцем гнівається.	3 Hombre necio yerra el camino | y encima se enfrenta al Señor.
4 Багатство множить друзів, | а бідного покидає й друг його.	4 La riqueza multiplica los amigos, | y al pobre lo abandonan los vecinos.
5 Фальшивий свідок не уникне кари; | хто дихає брехнею, не знайде рятунку.	5 Testigo falso no queda impune, | no escapa quien dice mentiras.
6 Багато тих, що запобігають у князя ласки; | кожен друг тому, хто дає гостинці.	6 Muchos adulan al hombre generoso, | todos son amigos del que da.
7 Убогим всі брати нехтують, | тим більше його друзі віддаляються від нього; | у кого забагато приятелів, матиме з цього шкоду, | так само, хто вганяється за чужими справами.	7 Si al pobre no le quieren sus hermanos, | ¡con más razón lo abandonan los vecinos!
8 Хто здобуває мудрість, той любить свою душу; | хто розуму пильнує, той знайде добро.	8 Quien adquiere sensatez se ama a sí mismo, | quien actúa con prudencia encuentra la dicha.
9 Неправдомовний свідок не уникне кари; | хто дихає брехнею, той загине.	9 Testigo falso no queda impune, | se perderá quien dice mentiras.
10 Не личать дурневі розкоші, | тим менше слузі — панувати над князями.	10 No le va al necio la vida de lujo, | menos al siervo gobernar a príncipes.
11 Розважність людини — бути повільним до гніву; | слава її — переступи забувати.	11 Hombre sensato refrena su ira, | tiene a honra olvidar las ofensas.
12 Гнів царський — мов рик лева, | а його милість — як роса на рослину.	12 La ira del rey es rugido de león; | rocío sobre hierba, su favor.
13 Дурний син — батькові нещастя; | а суперечки жінчині — безупинне води накрапання.	13 Hijo necio es desgracia del padre, | gotera continua la mujer pendenciera.
14 Дім і достатки — то по батьках спадок, | але від Господа розумна жінка.	14 Casa y fortuna se heredan del padre, | mujer juiciosa es un don del Señor.
15 Лінивство глибокий сон наводить; | душа недбала буде голодувати.	15 La pereza provoca modorra, | el holgazán pasará necesidad.
16 Хто береже заповідь, той береже себе самого, | а хто словом нехтує, той помре.	16 Quien guarda el precepto guarda su vida, | quien descuida su conducta morirá.
17 Хто чинить бідному добро, той Господеві позичає, | і він йому відплатить за його добродійство.	17 Presta al Señor quien se apiada del pobre, | él le pagará su buena acción.
18 Карай твого сина, покіль є надія, | але б’ючи, не бий його до смерти.	18 Castiga a tu hijo mientras hay esperanza, | pero no te excedas hasta matarlo.
19 Вельми гнівливий прийме кару: | бо коли його хочеш рятувати, зробиш ще більше гнівливим.	19 El hombre violento merece castigo, | y si lo perdonas, lo incitarás aún más.
20 Слухай пораду й приймай навчання, | щоб стати мудрим наостанку.	20 Escucha el consejo, acepta la instrucción, | y en el futuro llegarás a sabio.
21 Багато задумів у серці людини, | але воля Господня — вона встоїться.	21 Los humanos multiplican sus proyectos, | pero se cumplen los planes del Señor.
22 Плід людини — її милосердя; | убогий — ліпший, ніж брехун.	22 Los humanos aspiran al lucro, | mejor ser pobre que mentiroso.
23 Господній острах — життєдайний: | насичений ним — в спокої перебуватиме, і лихо його не спіткає.	23 Quien teme al Señor se dirige a la vida, | dormirá tranquilo y sin pesadillas.
24 Ледачий запускає свою руку в миску, | та тяжко йому її до рота донести.	24 El perezoso mete la mano en el plato, | pero es incapaz de llevarla a la boca.
25 Коли насмішника вдариш, то й простодушний стане розумнішим; | коли розумного скартати, він набереться знання.	25 Castiga al soberbio y el simple se hará cauto, | reprende al inteligente y aumentará su saber.
26 Хто обдирає батька й проганяє матір, | той син ганебний, безсоромний.	26 Quien maltrata a su padre y despide a su madre | es un hijo infame e indigno.
27 Кинь, сину, слухати науку, | що відводить від слів розумних.	27 Si dejas, hijo mío, de aceptar consejos, | acabarás perdido por falta de principios.
28 Лукавий свідок глузує з правосуддя, | а уста грішників пожирають беззаконня.	28 El testigo perverso se burla del derecho, | la boca del malvado se traga el delito.
29 Готові на насмішників дрюки, | і на спину дурних — удари.	29 Para el arrogante se prepara el látigo, | los azotes para la espalda del necio.