Товита 6

Біблія	LXX
1 Хлопець пустився з ангелом у дорогу, і пес теж пустився з ним і біг за ними. Ішли вони обидва, і як настала перша ніч, переночували над рікою Тигром.	1 οι δε πορευομενοι την οδον ηλθον εσπερας επι τον τιγριν ποταμον και ηυλιζοντο εκει
2 Хлопець зійшов у воду вмити ноги в ріці Тигрі, а велика риба вискочила з води й хотіла проглинути ногу у хлопчини, аж той скрикнув.	2 το δε παιδαριον κατεβη περικλυσασθαι και ανεπηδησεν ιχθυς απο του ποταμου και εβουληθη καταπιειν το παιδαριον
3 Ангел сказав хлопчині: «Схопи й тримай добре рибу!» Схопив хлопчина рибу й витягнув на берег.	3 ο δε αγγελος ειπεν αυτω επιλαβου του ιχθυος και εκρατησεν τον ιχθυν το παιδαριον και ανεβαλεν αυτον επι την γην
4 Далі сказав ангел до нього: «Розітни рибу, вийми з неї жовч, серце й печінку і сховай собі їх, а тельбухи викинь, бо її жовч, серце й печінка пожиточні на ліки.»	4 και ειπεν αυτω ο αγγελος ανατεμε τον ιχθυν και λαβων την καρδιαν και το ηπαρ και την χολην θες ασφαλως
5 Розтяв хлопчина рибу й вийняв жовч, серце та печінку, спік трохи тієї риби і з’їв, а решту, посоливши, сховав.	5 και εποιησεν το παιδαριον ως ειπεν αυτω ο αγγελος τον δε ιχθυν οπτησαντες εφαγον
6 І вирушили вони собі обидва разом далі, аж наблизилися до Мідії.	6 και ωδευον αμφοτεροι εως ηγγισαν εν εκβατανοις
7 Тоді хлопчина спитав ангела, кажучи до нього: «Брате Азаріє! Що то за лік у серці, в печінці й у жовчі?»	7 και ειπεν το παιδαριον τω αγγελω αζαρια αδελφε τι εστιν το ηπαρ και η καρδια και η χολη του ιχθυος
8 Відповів йому ангел: «Серце й печінку цієї риби треба курити перед чоловіком чи жінкою, якщо їх мучить демон або злий дух, та й які б там не були муки — вони зникнуть і більше не будуть мучити.	8 και ειπεν αυτω η καρδια και το ηπαρ εαν τινα οχλη δαιμονιον η πνευμα πονηρον ταυτα δει καπνισαι ενωπιον ανθρωπου η γυναικος και ουκετι ου μη οχληθη
9 А жовч є на те, щоб намастити нею очі в чоловіка, що має на них більма, подути на них, і вони вигояться.»	9 η δε χολη εγχρισαι ανθρωπον ος εχει λευκωματα εν τοις οφθαλμοις και ιαθησεται
10 Коли вони ввійшли в Мідію й вже наближалися до Екбатани,	10 ως δε προσηγγισαν τη ραγη
11 Рафаїл сказав до хлопця: «Брате Товіє!» Той же йому відповів: «Тут я!» Далі сказав до нього: «Цієї ночі ми мусимо спати в Рагуела; він же доводиться тобі родичем. Є у нього дочка, що зветься Сара.	11 ειπεν ο αγγελος τω παιδαριω αδελφε σημερον αυλισθησομεθα παρα ραγουηλ και αυτος συγγενης σου εστιν και εστιν αυτω θυγατηρ μονογενης ονοματι σαρρα
12 Нема у нього, крім одиначки Сари, ні сина, ні дочки. Ти їй з усіх найближчий родич, і вона тобі належиться за правом, і все, що є в її батька, тобі належиться у спадщину. Дівча ж то розумне, відважне й дуже гарне, та й батько її теж чоловік порядний.»	12 λαλησω περι αυτης του δοθηναι σοι αυτην εις γυναικα οτι σοι επιβαλλει η κληρονομια αυτης και συ μονος ει εκ του γενους αυτης και το κορασιον καλον και φρονιμον εστιν
13 Потім додав: «Ти маєш на те право, щоб її взяти. Послухай мене, брате! Я поговорю цієї ночі з батьком про дівчину, щоб нам узяти її тобі як наречену. А як повернемося з Раг, справимо весілля. Я знаю, що Рагуел не може її тобі відмовити або заручити за другого; інакше, за законом Мойсея, накликав би на себе смерть, бо знає, що його дочка перед усіма іншими належиться тобі за правом. Тож слухай мене, брате! Ми поговоримо про дівчину цієї ж ночі й заручимо її за тебе. А як повернемося з Раг назад, візьмемо її з собою й приведемо з нами в дім твій.»	13 και νυν ακουσον μου και λαλησω τω πατρι αυτης και οταν υποστρεψωμεν εκ ραγων ποιησομεν τον γαμον διοτι επισταμαι ραγουηλ οτι ου μη δω αυτην ανδρι ετερω κατα τον νομον μωυση η οφειλεσει θανατον οτι την κληρονομιαν σοι καθηκει λαβειν η παντα ανθρωπον
14 Тоді Товія у відповідь сказав Рафаїлові: «Брате Азаріє! Чув я що вона вже була віддана за сімох чоловіків, і всі вони загинули в весільній почивальні тієї ж ночі, коли входили до неї. Чув я також, як люди говорили, що то демон їх повбивав;	14 τοτε ειπεν το παιδαριον τω αγγελω αζαρια αδελφε ακηκοα εγω το κορασιον δεδοσθαι επτα ανδρασιν και παντας εν τω νυμφωνι απολωλοτας
15 і я тепер боюся, їй він не робить ніякого лиха, але, як тільки хто захоче наблизитись до неї, він того вбиває. Я — одинак у свого батька, і якби я вмер, тим звів би батька свого й неньку з горя живими в могилу. Другого ж сина в них немає, щоб їх поховав.»	15 και νυν εγω μονος ειμι τω πατρι και φοβουμαι μη εισελθων αποθανω καθως και οι προτεροι οτι δαιμονιον φιλει αυτην ο ουκ αδικει ουδενα πλην των προσαγοντων αυτη και νυν εγω φοβουμαι μη αποθανω και καταξω την ζωην του πατρος μου και της μητρος μου μετ' οδυνης επ' εμοι εις τον ταφον αυτων και υιος ετερος ουχ υπαρχει αυτοις ος θαψει αυτους
16 Рафаїл відповів: «Хіба ти не пригадуєш веління твого батька, коли він наказав тобі взяти жінку з дому твого батька? Послухай же мене, брате! Не зважай на того демона, візьми її. Я знаю, що вона цієї ночі буде дана тобі за жінку.	16 ειπεν δε αυτω ο αγγελος ου μεμνησαι των λογων ων ενετειλατο σοι ο πατηρ σου υπερ του λαβειν σε γυναικα εκ του γενους σου και νυν ακουσον μου αδελφε διοτι σοι εσται εις γυναικα και του δαιμονιου μηδενα λογον εχε οτι την νυκτα ταυτην δοθησεται σοι αυτη εις γυναικα
17 Коли ввійдеш у весільну почивальню, візьми з собою риб’ячу печінку й серце та й поклади на жар кадильний, і тоді здійметься запах; а демон його понюхає і втече, та й повіки не з’явиться він більше до неї.	17 και εαν εισελθης εις τον νυμφωνα λημψη τεφραν θυμιαματων και επιθησεις απο της καρδιας και του ηπατος του ιχθυος και καπνισεις και οσφρανθησεται το δαιμονιον και φευξεται και ουκ επανελευσεται τον αιωνα του αιωνος
18 А коли ти будеш із нею, то насамперед устаньте обоє й помоліться та й просіть у Господа небесного, щоб зійшло на вас милосердя й спасіння. Не бійсь! Вона ж тобі суджена споконвіку. Ти врятуєш її, і вона піде з тобою, і я вірю, що в тебе будуть від неї діти, а будуть вони тобі як брати. Тож не журися!»	18 οταν δε προσπορευη αυτη εγερθητε αμφοτεροι και βοησατε προς τον ελεημονα θεον και σωσει υμας και ελεησει μη φοβου οτι σοι αυτη ητοιμασμενη ην απο του αιωνος και συ αυτην σωσεις και πορευσεται μετα σου και υπολαμβανω οτι σοι εσται εξ αυτης παιδια
19 Коли Товія вчув слова Рафаїла, що вона йому сестрою, з дому його батька, злюбив він її вельми, і серце його прив’язалось до неї.	19 και ως ηκουσεν τωβιας ταυτα εφιλησεν αυτην και η ψυχη αυτου εκολληθη αυτη σφοδρα