Буття 29
Libro non riconosciuto. Prova con un'abbreviazione valida (es. Gen, Es, Gv, Sal).
Versetti esaminati
| Біблія | La Biblia |
|---|---|
| 1 По тому пустився Яків у дальшу путь і прибув у землю синів сходу. | 1 Jacob continuó su viaje hacia la tierra de los orientales. |
| 2 Дивиться він — аж ось криниця в полі й овець три отари лежать коло неї, бо з тієї криниці напували отари. На ній великий камінь. | 2 En el campo vio un pozo y tres rebaños de ovejas tumbadas junto a él, pues los rebaños solían abrevarse de aquel pozo. Una piedra grande tapaba la boca del pozo. |
| 3 Коли ж зібралися туди отари, пастухи відкочували камінь від отвору й напували овець та й клали його назад на місце. | 3 Cuando se reunían allí todos los rebaños, se corría la piedra de la boca del pozo y se abrevaba el ganado; luego se volvía la piedra a su sitio sobre la boca del pozo. |
| 4 І сказав Яків до них: Браття, звідкіля ви? Вони ж відрекли: Ми з Харану. | 4 Jacob dijo a los pastores: «Hermanos, ¿de dónde sois?». Respondieron: «Somos de Jarán». |
| 5 Тоді він каже до них: Чи знаєте Лавана, сина Нахора? Вони кажуть: Знаємо. | 5 Les preguntó: «¿Conocéis a Labán, hijo de Najor?». Contestaron: «Sí». |
| 6 Тож питає їх: Чи він жив-здоров? відповіли: Здоров, ось і Рахиль його дочка йде з вівцями. | 6 Les dijo: «¿Qué tal está?». Respondieron: «Está bien; mira, su hija Raquel llega con el rebaño». |
| 7 Ще дня багато, сказав Яків, ще не пора зганяти докупи худібку. Понапувайте вівці й ідіть пасти. | 7 Él dijo: «Aún es pleno día y no es hora de reunir el ganado; abrevad el rebaño y llevadlo a pastar». |
| 8 Та вони мовили: Не можемо, доки не зберуться всі отари докупи й не відкотять каменя з-над криниці, тоді й понапуваєм овець. | 8 Contestaron: «No podemos hasta que se reúnan todos los rebaños y se corra la piedra de la boca del pozo; entonces abrevaremos el rebaño». |
| 9 Поки він говорив ще з ними, Рахиль надійшла з вівцями свого батька, бо вона пастушкою була. | 9 Todavía estaba él hablando con ellos, cuando llegó Raquel con el rebaño de su padre, pues era pastora. |
| 10 От як тільки Яків побачив Рахиль, дочку Лавана, брата своєї матері, з вівцями того ж Лавана, приступив Яків і відкотив камінь від криниці й напоїв овець Лавана, брата своєї матері. | 10 Apenas vio Jacob a Raquel, hija de Labán, hermano de su madre, con el rebaño de su tío Labán, se acercó, corrió la piedra de la boca del pozo y abrevó el rebaño de su tío Labán. |
| 11 Опісля поцілував Яків Рахиль та й заплакав уголос. | 11 Después Jacob besó a Raquel y se echó a llorar. |
| 12 Він розповів Рахилі, що він родич її батька, бож він син Ревеки, а вона побігла й розповіла те своєму батькові. | 12 Jacob explicó a Raquel que era pariente de su padre e hijo de Rebeca. Ella corrió a contárselo a su padre. |
| 13 Як же ж Лаван почув вістку про Якова, сина своєї сестри, то вибіг йому назустріч, обійняв його, поцілував його й увів до себе в господу, а він оповів Лаванові про всі речі. | 13 Cuando Labán oyó las noticias acerca de Jacob, hijo de su hermana, salió corriendo a su encuentro, lo abrazó, lo besó y lo llevó a su casa; y él contó a Labán todo lo sucedido. |
| 14 Тоді Лаван мовив до нього: Направду, ти кість моя і тіло моє! І пробув Яків у нього місяць часу. | 14 Labán le dijo: «Tú eres realmente de mi hueso y carne». Y se quedó con él un mes. |
| 15 Тоді Лаван сказав до Якова: Хіба тому, що ти мій родич, маєш дармо на мене працювати? Скажи мені, скільки тобі платити? | 15 Labán dijo a Jacob: «¿Acaso por ser pariente mío me vas a servir de balde? Dime qué salario quieres». |
| 16 Було ж у Лавана дві дочки: старша, на ім’я Лія, та менша, на ім’я Рахиль. | 16 Labán tenía dos hijas: la mayor se llamaba Lía y la menor se llamaba Raquel. |
| 17 Очі ж у Лії були тьмяні, а Рахиль була поставна й гарна з виду. | 17 Lía tenía ojos apagados; Raquel era de buen tipo y bello semblante. |
| 18 Тому сподобав собі Яків Рахиль і каже: Служитиму тобі сім років за Рахиль, твою молодшу дочку. | 18 Jacob, que se había enamorado de Raquel, le dijo: «Te serviré siete años por Raquel, tu hija menor». |
| 19 На це Лаван відповів: Ліпше мені дати її тобі, ніж комусь іншому. Живи зо мною. | 19 Labán respondió: «Mejor es dártela a ti que dársela a un extraño. Quédate conmigo». |
| 20 І вислужив Яків за Рахиль сім років, а здавалось йому, наче кілька днів, тому що він любив її. | 20 Jacob sirvió por Raquel siete años, que le parecieron unos pocos días, de lo enamorado que estaba. |
| 21 Тоді Яків і каже до Лавана: Приведи мою жінку, бо дні мої сповнилися: нехай я ввійду до неї. | 21 Jacob dijo a Labán: «Se ha cumplido el plazo; dame mi mujer para que cohabite con ella». |
| 22 Тож Лаван зібрав усіх місцевих людей і зробив учту; | 22 Labán reunió a todos los hombres del lugar y les ofreció un banquete. |
| 23 а ввечері взяв він Лію, свою дочку, та й привів її до Якова, й той увійшов до неї. | 23 Por la noche tomó a su hija Lía y se la llevó a Jacob, que se acostó con ella. |
| 24 Лаван же дав їй, дочці своїй Лії, за слугиню Зілпу, свою служку. | 24 Además, Labán designó a su criada Zilpa como criada de su hija Lía. |
| 25 Коли ж настав ранок, то й виявилося, що то Лія, тим то й каже Яків до Лавана: Що це ти мені заподіяв? Хіба не за Рахиль служив я в тебе? Чому ж ти мене обманув? | 25 A la mañana Jacob vio que era Lía, y dijo a Labán: «¿Qué me has hecho? ¿No te he servido por Raquel? ¿Por qué me has engañado?». |
| 26 А Лаван і каже: Немає в нашому краї звичаю видавати молодшу перед старшою. | 26 Labán replicó: «No es costumbre en este lugar dar la menor antes que la mayor. |
| 27 Та вже кінчи цей тиждень, а я дам тобі і другу за службу, що її робитимеш мені ще других сім років. | 27 Completa la semana nupcial de esta y te daré también la otra, a cambio de que me sirvas otros siete años». |
| 28 Яків так і зробив. Закінчив цей тиждень з нею, і Лаван дав йому Рахиль, свою дочку, за жінку. | 28 Jacob aceptó y, cumplida la semana de esta, Labán le dio por mujer a su hija Raquel. |
| 29 Рахилі ж, дочці своїй, дав він за слугиню Білгу, свою служку. | 29 Además, Labán designó a su criada Bilá como criada de su hija Raquel. |
| 30 Увійшов Яків також до Рахилі й полюбив її більше, ніж Лію, і служив у Лавана других сім років. | 30 Él cohabitó también con Raquel y amó a Raquel más que a Lía; y se quedó a su servicio otros siete años. |
| 31 Та Господь побачив, що Лія менше люблена, тож обдарував її плодовитістю, а Рахиль була неплідна. | 31 El Señor vio que Lía era menospreciada y la hizo fecunda, mientras Raquel seguía estéril. |
| 32 Отож зачала Лія і породила сина та й назвала його ім’ям Рувим: бо Господь, сказала, зглянувсь на моє горе. Тепер мій чоловік буде любити мене. | 32 Lía concibió, dio a luz un hijo y lo llamó Rubén, pues dijo: «El Señor ha visto mi aflicción; ahora me amará mi marido». |
| 33 І знову зачала й породила сина та й сказала: Господь почув, що я ненавидна, то дав мені ще й цього; і назвала його Симеон. | 33 Concibió de nuevo y dio a luz un hijo, y dijo: «El Señor ha oído que era menospreciada y me ha dado este también». Y lo llamó Simeón. |
| 34 І знову зачала і породила сина та й сказала: Тепер, цим разом, мій чоловік пристане до мене, бо я породила йому трьох синів. Тому й назвала його ім’ям Леві. | 34 Volvió a concebir, dio a luz un hijo y dijo: «Ahora sí me cobrará afecto mi marido, pues le he dado tres hijos». Y lo llamó Leví. |
| 35 Зачала ж вона ще раз і породила сина та й сказала: Цим разом буду хвалити Господа, тому й назвала його ім’ям Юда. Та й перестала родити. | 35 Concibió de nuevo, dio a luz un hijo y dijo: «Esta vez alabaré al Señor». Por eso lo llamó Judá. Y dejó de tener hijos. |