Сирах 44

¹ Та й славних мужів похвалімо — батьків наших за родами.

² Багато слави придав їм Господь: велич свою явив споконвіку.

³ Вони панували у царствах своїх, ще й подвигами були вони славні; розумні своїми порадами, вони пророцтва оповіщали;

⁴ рядили народом, спомагаючи порадами і маючи розуміння супроти мудрости народу, — а й словом розумним своєї науки;

⁵ плекали музику й співи, творили писемні повісті.

⁶ Мужі багаті й могутні, вони в своїх оселях мирно жили.

⁷ Усіх їх поважали їхні сучасники, і за життя свого вони хвали зазнали.

⁸ Деякі з них лишили ймення, яке ще й досі з похвалою згадується.

⁹ Про деяких же з них згадки немає: вони зникнули, наче б не жили ніколи, а й були вони так, мов ніколи не було їх, — а з ними разом і діти їхні.

¹⁰ Та ось бо й мужі милосердні, благодіяння яких не забулись:

¹¹ у потомстві їхнім лишиться — вийшла від них добра спадщина;

¹² твердо їхнє потомство при союзі стоїть, а завдяки їм — також і їхні діти.

¹³ Потомство їхнє лишиться повіки, і слава їхня ніколи не померкне.

¹⁴ Їхні тіла поховані в мирі, а ймення їхнє живе у родах.

¹⁵ Про мудрість їхню повідатимуть народи, а їм похвалу громада звіщатиме.

¹⁶ Енох угодив Господеві, тож його перенесено: ось поколінням зразок каяття.

¹⁷ З Ноя був досконалий праведник: у час гніву він оновленням став, — із-за нього лишивсь на землі останок, коли ото був потоп учинився.

¹⁸ Вічні союзи з ним укладено, щоб усяке тіло потоп не нищив.

¹⁹ Авраам — великий батько багатьох народів: ніхто бо йому не дорівняв у славі.

²⁰ Він дотримав закону Всевишнього, і з ним у союз він увійшов: на тілі його встановив він союз той і в випробуваннях виявився вірним.

²¹ Тим то він і запевнив його клятвою, що в його потомстві всі народи благословляться, що він його розмножить, мов порох земний, що потомство його, наче зорі, вивищить, що дасть йому спадщину від моря й до моря і від Ріки аж до країв землі.

²² Та й Ісаака також він запевнив — заради Авраама, батька його.

²³ Благословення для всіх людей і союз він поклав на Якова голову: благами своїми його скріпив ще й дав йому край у спадщину; розподілив його на частини, почленував його на дванадцять поколінь.