Книга Екклесиаста 7

Библия Синодальный перевод	Біблія
1 Доброе имя лучше дорогой масти, и день смерти--дня рождения.	1 Ліпше добре ім’я, ніж дорога олія, і день смерти, ніж день народження.
2 Лучше ходить в дом плача об умершем, нежели ходить в дом пира; ибо таков конец всякого человека, и живой приложит [это] к своему сердцу.	2 Ліпше йти у дім, де плачуть, ніж у дім, де бенкетують, бо такий кінець кожного чоловіка, і живучий приймає це до серця.
3 Сетование лучше смеха; потому что при печали лица сердце делается лучше.	3 Ліпше смуток від сміху, бо від смутного виду добрим стає серце.
4 Сердце мудрых--в доме плача, а сердце глупых--в доме веселья.	4 Серце мудрого у домі смутку, серце ж дурня в домі радости.
5 Лучше слушать обличения от мудрого, нежели слушать песни глупых;	5 Ліпше слухати догану мудрого, ніж пісні дурнів,
6 потому что смех глупых то же, что треск тернового хвороста под котлом. И это--суета!	6 бо як тріскання тернини під казаном, так сміх дурного. Це теж марнота.
7 Притесняя других, мудрый делается глупым, и подарки портят сердце.	7 Насильство чинить мудрого дурним, а подарунки псують серце.
8 Конец дела лучше начала его; терпеливый лучше высокомерного.	8 Ліпший кінець справи, ніж її початок. Ліпше покірний духом, ніж гордовитий. В біді чи гаразді — будь рівнодушний.
9 Не будь духом твоим поспешен на гнев, потому что гнев гнездится в сердце глупых.	9 Не спішись до гніву духом, бо гнів гніздиться в серці дурнів.
10 Не говори: 'отчего это прежние дни были лучше нынешних?', потому что не от мудрости ты спрашиваешь об этом.	10 Не кажи, що часи колишні були ліпші, ніж теперішні, бо то не мудрість піддала тобі це питання.
11 Хороша мудрость с наследством, и особенно для видящих солнце:	11 Ліпша мудрість, ніж спадщина: вона корисна тим, що бачать сонце.
12 потому что под сенью ее [то же, что] под сенью серебра; но превосходство знания в [том, что] мудрость дает жизнь владеющему ею.	12 Під захистом мудрости, як під захистом грошей; а перевага знання в тому, що мудрість дає життя тому, хто її має. 13, Розглянь уважно діло Боже: хто бо може випростати те, що він скривив?
13 Смотри на действование Божие: ибо кто может выпрямить то, что Он сделал кривым?	13 У день щастя будь щасливий, а в день нещастя розважай: Бог однаково створив і цей і той, щоб ніхто не міг дійти, що буде після нього.
14 Во дни благополучия пользуйся благом, а во дни несчастья размышляй: то и другое соделал Бог для того, чтобы человек ничего не мог сказать против Него.	14 Усе я бачив за днів моєї марноти: і праведника, що у своїй праведності гине, і безбожника, що у своїй безбожності довгий вік тягне.
15 Всего насмотрелся я в суетные дни мои: праведник гибнет в праведности своей; нечестивый живет долго в нечестии своем.	15 Не будь надмірно справедливим, ані занадто мудрим: чого б тобі себе губити?
16 Не будь слишком строг, и не выставляй себя слишком мудрым; зачем тебе губить себя?	16 Не будь надто злим, і не будь дурним: чого б тобі не у свій час вмирати?
17 Не предавайся греху, и не будь безумен: зачем тебе умирать не в свое время?	17 Добре, коли триматимеш одне та й другого з рук не пустиш, бо хто боїться Бога, тому одне й друге поталанить.
18 Хорошо, если ты будешь держаться одного и не отнимать руки от другого; потому что кто боится Бога, тот избежит всего того.	18 Мудрість дає мудрому більше сили, ніж десять старшин у місті.
19 Мудрость делает мудрого сильнее десяти властителей, которые в городе.	19 Нема на світі такого праведника, що чинить добро, ніколи не згрішивши.
20 Нет человека праведного на земле, который делал бы добро и не грешил бы;	20 Не вважай на кожне слово, що говорять, щоб не почути тобі часом, як власний твій слуга тебе проклинає.
21 поэтому не на всякое слово, которое говорят, обращай внимание, чтобы не услышать тебе раба твоего, когда он злословит тебя;	21 Сам бо добре знаєш, як часто ти також проклинав інших.
22 ибо сердце твое знает много случаев, когда и сам ты злословил других.	22 Усього того я досвідчивсь мудрістю. Я мовив: Хочу бути мудрим! Та це було для мене недосяжне.
23 Все это испытал я мудростью; я сказал: 'буду я мудрым'; но мудрость далека от меня.	23 Далеко те, що було, глибоко, преглибоко — хто його знайде?
24 Далеко то, что было, и глубоко--глубоко: кто постигнет его?	24 Я звернувся моїм серцем до того, щоб довідатись, вислідити й розшукати мудрість та розум; і я спізнав, що нечестивість є безумство і дурнота — божевілля.
25 Обратился я сердцем моим к тому, чтобы узнать, исследовать и изыскать мудрость и разум, и познать нечестие глупости, невежества и безумия, --	25 І я дізнався, що жінка гіркіша від смерти, що її серце — тенета й петлі, а її руки — пута. Хто Богові вгоден, той вирветься від неї; а грішник ускочить у її руки.
26 и нашел я, что горче смерти женщина, потому что она--сеть, и сердце ее--силки, руки ее--оковы; добрый пред Богом спасется от нее, а грешник уловлен будет ею.	26 От що знайшов я, каже Когелет, прикладаючи одне до одного, щоб знайти оцінку речей.
27 Вот это нашел я, сказал Екклесиаст, испытывая одно за другим.	27 Її моя душа шукає й досі, та не находить: на тисячу знайшов я одного чоловіка, а жінки між усіма я не знайшов ні одної.
28 Чего еще искала душа моя, и я не нашел? --Мужчину одного из тысячи я нашел, а женщину между всеми ими не нашел.	28 Лише оце, бач, ізнайшов я, що Бог сотворив людину прямодушною, вона ж стала шукати вигадок.
29 Только это я нашел, что Бог сотворил человека правым, а люди пустились во многие помыслы.