Книга Екклесиаста 7

Torna indietro

Библия Синодальный перевод	Біблія
¹ Доброе имя лучше дорогой масти, и день смерти--дня рождения.	¹ Ліпше добре ім’я, ніж дорога олія, і день смерти, ніж день народження.
² Лучше ходить в дом плача об умершем, нежели ходить в дом пира; ибо таков конец всякого человека, и живой приложит [это] к своему сердцу.	² Ліпше йти у дім, де плачуть, ніж у дім, де бенкетують, бо такий кінець кожного чоловіка, і живучий приймає це до серця.
³ Сетование лучше смеха; потому что при печали лица сердце делается лучше.	³ Ліпше смуток від сміху, бо від смутного виду добрим стає серце.
⁴ Сердце мудрых--в доме плача, а сердце глупых--в доме веселья.	⁴ Серце мудрого у домі смутку, серце ж дурня в домі радости.
⁵ Лучше слушать обличения от мудрого, нежели слушать песни глупых;	⁵ Ліпше слухати догану мудрого, ніж пісні дурнів,
⁶ потому что смех глупых то же, что треск тернового хвороста под котлом. И это--суета!	⁶ бо як тріскання тернини під казаном, так сміх дурного. Це теж марнота.
⁷ Притесняя других, мудрый делается глупым, и подарки портят сердце.	⁷ Насильство чинить мудрого дурним, а подарунки псують серце.
⁸ Конец дела лучше начала его; терпеливый лучше высокомерного.	⁸ Ліпший кінець справи, ніж її початок. Ліпше покірний духом, ніж гордовитий. В біді чи гаразді — будь рівнодушний.
⁹ Не будь духом твоим поспешен на гнев, потому что гнев гнездится в сердце глупых.	⁹ Не спішись до гніву духом, бо гнів гніздиться в серці дурнів.
¹⁰ Не говори: 'отчего это прежние дни были лучше нынешних?', потому что не от мудрости ты спрашиваешь об этом.	¹⁰ Не кажи, що часи колишні були ліпші, ніж теперішні, бо то не мудрість піддала тобі це питання.
¹¹ Хороша мудрость с наследством, и особенно для видящих солнце:	¹¹ Ліпша мудрість, ніж спадщина: вона корисна тим, що бачать сонце.
¹² потому что под сенью ее [то же, что] под сенью серебра; но превосходство знания в [том, что] мудрость дает жизнь владеющему ею.	¹² Під захистом мудрости, як під захистом грошей; а перевага знання в тому, що мудрість дає життя тому, хто її має. 13, Розглянь уважно діло Боже: хто бо може випростати те, що він скривив?
¹³ Смотри на действование Божие: ибо кто может выпрямить то, что Он сделал кривым?	¹³ У день щастя будь щасливий, а в день нещастя розважай: Бог однаково створив і цей і той, щоб ніхто не міг дійти, що буде після нього.
¹⁴ Во дни благополучия пользуйся благом, а во дни несчастья размышляй: то и другое соделал Бог для того, чтобы человек ничего не мог сказать против Него.	¹⁴ Усе я бачив за днів моєї марноти: і праведника, що у своїй праведності гине, і безбожника, що у своїй безбожності довгий вік тягне.
¹⁵ Всего насмотрелся я в суетные дни мои: праведник гибнет в праведности своей; нечестивый живет долго в нечестии своем.	¹⁵ Не будь надмірно справедливим, ані занадто мудрим: чого б тобі себе губити?
¹⁶ Не будь слишком строг, и не выставляй себя слишком мудрым; зачем тебе губить себя?	¹⁶ Не будь надто злим, і не будь дурним: чого б тобі не у свій час вмирати?
¹⁷ Не предавайся греху, и не будь безумен: зачем тебе умирать не в свое время?	¹⁷ Добре, коли триматимеш одне та й другого з рук не пустиш, бо хто боїться Бога, тому одне й друге поталанить.
¹⁸ Хорошо, если ты будешь держаться одного и не отнимать руки от другого; потому что кто боится Бога, тот избежит всего того.	¹⁸ Мудрість дає мудрому більше сили, ніж десять старшин у місті.
¹⁹ Мудрость делает мудрого сильнее десяти властителей, которые в городе.	¹⁹ Нема на світі такого праведника, що чинить добро, ніколи не згрішивши.
²⁰ Нет человека праведного на земле, который делал бы добро и не грешил бы;	²⁰ Не вважай на кожне слово, що говорять, щоб не почути тобі часом, як власний твій слуга тебе проклинає.
²¹ поэтому не на всякое слово, которое говорят, обращай внимание, чтобы не услышать тебе раба твоего, когда он злословит тебя;	²¹ Сам бо добре знаєш, як часто ти також проклинав інших.
²² ибо сердце твое знает много случаев, когда и сам ты злословил других.	²² Усього того я досвідчивсь мудрістю. Я мовив: Хочу бути мудрим! Та це було для мене недосяжне.
²³ Все это испытал я мудростью; я сказал: 'буду я мудрым'; но мудрость далека от меня.	²³ Далеко те, що було, глибоко, преглибоко — хто його знайде?
²⁴ Далеко то, что было, и глубоко--глубоко: кто постигнет его?	²⁴ Я звернувся моїм серцем до того, щоб довідатись, вислідити й розшукати мудрість та розум; і я спізнав, що нечестивість є безумство і дурнота — божевілля.
²⁵ Обратился я сердцем моим к тому, чтобы узнать, исследовать и изыскать мудрость и разум, и познать нечестие глупости, невежества и безумия, --	²⁵ І я дізнався, що жінка гіркіша від смерти, що її серце — тенета й петлі, а її руки — пута. Хто Богові вгоден, той вирветься від неї; а грішник ускочить у її руки.
²⁶ и нашел я, что горче смерти женщина, потому что она--сеть, и сердце ее--силки, руки ее--оковы; добрый пред Богом спасется от нее, а грешник уловлен будет ею.	²⁶ От що знайшов я, каже Когелет, прикладаючи одне до одного, щоб знайти оцінку речей.
²⁷ Вот это нашел я, сказал Екклесиаст, испытывая одно за другим.	²⁷ Її моя душа шукає й досі, та не находить: на тисячу знайшов я одного чоловіка, а жінки між усіма я не знайшов ні одної.
²⁸ Чего еще искала душа моя, и я не нашел? --Мужчину одного из тысячи я нашел, а женщину между всеми ими не нашел.	²⁸ Лише оце, бач, ізнайшов я, що Бог сотворив людину прямодушною, вона ж стала шукати вигадок.
²⁹ Только это я нашел, что Бог сотворил человека правым, а люди пустились во многие помыслы.

Cambia Bibbia

Confronta con un'altra Bibbia

Versetti esaminati