Livro dos Salmos 94

Biblia Matos Soares	Біблія
1 Vinde, regozijemo-nos no Senhor, aclamemos a Rocha da nossa salvação:	1 О Боже, відплати, Господи; о Боже, відплати, явися в сяйві!
2 apresentemo-nos diante dele com louvores, com cânticos regozijemo-nos diante dele.	2 Встань, судде землі, відплати гордим по заслузі!
3 Realmente o Senhor é Deus grande, e Rei grande sobre todos os deuses:	3 Доки безбожні, Господи, доки безбожні будуть торжествувати?
4 na sua mão estão todas as profundezas da terra, e as alturas dos montes são suas.	4 Доки будуть базікати, нахабно теревенити і вихвалятись усі, що творять беззаконня?
5 Seu é o mar, pois ele o fez, e à terra firme, que as suas mãos formaram.	5 Топчуть, о Господи, народ твій, гноблять твою спадщину.
6 Vinde, adoremos e prostremo-nos, dobremos os joelhos diante do Senhor, que nos criou.	6 Удовицю й захожого вбивають, та й сиріт зводять зо світу.
7 Porque ele é o nosso Deus, e nós somos o povo do seu pasto, as ovelhas da sua manada. Oxalá que ouçais hoje a sua voz:	7 І кажуть: «Господь не бачить, Бог Якова не примічає».
8 "não endureçais os vossos corações, como em Meriba, como no dia de Massa no deserto,	8 Збагніть, дурні в народі! Безглузді, коли вам розум проясниться?
9 onde vossos pais me tentaram, me provaram, embora tivessem visto as minhas obras.	9 Чи ж той, хто насадив вухо, не чує? Хто око створив, — не бачить?
10 Quarenta anos tive tédio dessa geração, e disse: São um povo de coração desencaminhado, e não conheceram os meus caminhos.	10 Той, що повчає народи, не буде карати? Він, що навчає розумну людину?
11 Por isso jurei na minha ira: Não entrarão no meu repouso".	11 Господь знає думки людини, що вони марні.
	12 Щасливий чоловік, Господи, що його перестерігаєш і у твоїм законі навчаєш,
	13 щоб дати йому спокій за лихої години, поки викопується грішникові яма.
	14 Господь свого народу не відкине і спадщини своєї не полишить.
	15 Бо право повернеться до правди, і всі щирі серцем стоятимуть за нею.
	16 Хто встане за мене проти злісних, заступиться за мене проти злочинців?
	17 Якби Господь та не прийшов мені на допомогу, ще трохи, і моя душа жила б у мовчанні.
	18 Коли я кажу: «Хитається нога моя», — ласка твоя, о Господи, підтримує мене.
	19 Коли сила турбот у моїм серці, — твої втіхи розвеселяють мою душу.
	20 Чи ж може бути в тебе спілка з престолом погибелі, що коїть зло під виглядом закону?
	21 Вони збираються проти душі праведника, засуджують кров неповинну.
	22 Але Господь — мій захист, мій Бог — скеля прибіжища мого.
	23 Він наведе на них їхню безбожність, в їх власній злобі їх погубить, — погубить їх Господь, Бог наш.