Ad Galatas 4

Torna indietro

Bibbia Vulgata Clementina	Біблія
¹ Dico autem : quanto tempore hæres parvulus est, nihil differt a servo, cum sit dominus omnium :	¹ Кажу бо: Доки спадкоємець малоліток, він нічим не відрізняється від слуги, хоч він і пан усього,
² sed sub tutoribus et actoribus est usque ad præfinitum tempus a patre :	² але під опікунами та домоправителями перебуває до призначеного батьком часу.
³ ita et nos cum essemus parvuli, sub elementis mundi eramus servientes.	³ Отак і ми, як були малолітками, були підневолені первням світу.
⁴ At ubi venit plenitudo temporis, misit Deus Filium suum factum ex muliere, factum sub lege,	⁴ Якже сповнився час, Бог послав свого Сина, що народився від жінки, народився під законом,
⁵ ut eos, qui sub lege erant, redimeret, ut adoptionem filiorum reciperemus.	⁵ щоб викупити тих, які під законом, щоб ми прийняли усиновлення.
⁶ Quoniam autem estis filii, misit Deus Spiritum Filii sui in corda vestra, clamantem : Abba, Pater.	⁶ А що ви сини, Бог послав у ваші серця Духа Сина свого, який взиває «Авва, Отче!»
⁷ Itaque jam non est servus, sed filius : quod si filius, et hæres per Deum.	⁷ Тому ти вже не раб, а син; а коли син, то спадкоємець завдяки Богові.
⁸ Sed tunc quidem ignorantes Deum, iis, qui natura non sunt dii, serviebatis.	⁸ Колись то ви, не знавши Бога, служили богам, що не були справді богами.
⁹ Nunc autem cum cognoveritis Deum, immo cogniti sitis a Deo : quomodo convertimini iterum ad infirma et egena elementa, quibus denuo servire vultis ?	⁹ Тепер же, коли ви спізнали Бога, чи радше, коли Бог спізнав вас, — як можете ви повертатися знову до немічних та вбогих первнів, яким, як і колись, хочете знову служити?
¹⁰ Dies observatis, et menses, et tempora, et annos.	¹⁰ Вважаєте пильно на дні, на місяці, на пори та на роки!
¹¹ Timeo vos, ne forte sine causa laboraverim in vobis.	¹¹ Побоююся за вас, чи не трудивсь я коло вас даремно!
¹² Estote sicut ego, quia et ego sicut vos : fratres, obsecro vos. Nihil me læsistis.	¹² Благаю вас, брати, будьте як я, бо й я такий, як ви. Ви мене нічим не образили.
¹³ Scitis autem quia per infirmitatem carnis evangelizavi vobis jampridem : et tentationem vestram in carne mea	¹³ Ви ж знаєте, як я з-за недуги тіла звістував вам перший раз Євангелію,
¹⁴ non sprevistis, neque respuistis : sed sicut angelum Dei excepistis me, sicut Christum Jesum.	¹⁴ і, не зважаючи на мою недугу, яка була вам спокусою, ви не погордували мною, ані відіпхнули, але, як ангела Божого, прийняли, як Христа Ісуса.
¹⁵ Ubi est ergo beatitudo vestra ? testimonium enim perhibeo vobis, quia, si fieri posset, oculos vestros eruissetis, et dedissetis mihi.	¹⁵ Де ж воно, те ваше щастя? Свідкую вам, що, якби можна було, ви вирвали були б свої очі й мені віддали б!
¹⁶ Ergo inimicus vobis factus sum, verum dicens vobis ?	¹⁶ Невже я ворогом став вашим, говоривши вам правду?
¹⁷ Æmulantur vos non bene : sed excludere vos volunt, ut illos æmulemini.	¹⁷ Вони нещиро за вас побиваються; вони вас хочуть від нас відсторонити, щоб ви про них дбали.
¹⁸ Bonum autem æmulamini in bono semper : et non tantum cum præsens sum apud vos.	¹⁸ Воно добре — ревнувати, але у добрім; завжди, а не лиш тоді, коли я між вами.
¹⁹ Filioli mei, quos iterum parturio, donec formetur Christus in vobis :	¹⁹ О мої дітоньки, яких я знову народжую в муках, доки Христос вообразиться у вас!
²⁰ vellem autem esse apud vos modo, et mutare vocem meam : quoniam confundor in vobis.	²⁰ А я хотів би бути серед вас тепер і змінити свій голос, бо й сам не знаю, що з вами робити!
²¹ Dicite mihi qui sub lege vultis esse : legem non legistis ?	²¹ Скажіть мені, ви, що хочете бути під законом, чи ж ви не розумієте закону?
²² Scriptum est enim : Quoniam Abraham duos filios habuit : unum de ancilla, et unum de libera.	²² Написано бо, що Авраам мав двох синів: одного від рабині, а другого від вільної.
²³ Sed qui de ancilla, secundum carnem natus est : qui autem de libera, per repromissionem :	²³ Та той, що від рабині, народився за тілом, а той що від вільної — за обітницею.
²⁴ quæ sunt per allegoriam dicta. Hæc enim sunt duo testamenta. Unum quidem in monte Sina, in servitutem generans, quæ est Agar :	²⁴ Це має інше значення: оті дві жінки — то два завіти; один з гори Синаю, що рабів родить, це — Агар;
²⁵ Sina enim mons est in Arabia, qui conjunctus est ei quæ nunc est Jerusalem, et servit cum filiis suis.	²⁵ а гора Синай в Арабії і відповідає теперішньому Єрусалимові, що дійсно поневолений з дітьми своїми.
²⁶ Illa autem, quæ sursum est Jerusalem, libera est, quæ est mater nostra.	²⁶ А вишній Єрусалим — вільний, він мати всім нам.
²⁷ Scriptum est enim : Lætare, sterilis, quæ non paris ; erumpe et clama, quæ non parturis : quia multi filii desertæ, magis quam ejus quæ habet virum.	²⁷ Написано бо: «Звеселися, неплідна, що не родиш! Викликуй, рада та весела, ти, що мук не знала, бо у покинутої більше дітей, ніж у тієї, що має чоловіка.»
²⁸ Nos autem, fratres, secundum Isaac promissionis filii sumus.	²⁸ Ви ж, брати, як Ісаак, діти обітниці.
²⁹ Sed quomodo tunc is, qui secundum carnem natus fuerat, persequebatur eum qui secundum spiritum : ita et nunc.	²⁹ Та як тоді, хто народився за тілом, гонив того, хто родився за духом, так і тепер.
³⁰ Sed quid dicit Scriptura ? Ejice ancillam, et filium ejus : non enim hæres erit filius ancillæ cum filio liberæ.	³⁰ Тільки ж що Письмо каже: «Прожени рабиню та її сина, бо син рабині не успадкує з сином вільної.»
³¹ Itaque, fratres, non sumus ancillæ filii, sed liberæ : qua libertate Christus nos liberavit.	³¹ Отак, брати, ми сини не рабині, а вільної.

Vetus Testamentum

Novum Testamentum

Cambia Bibbia

Confronta con un'altra Bibbia

Versetti esaminati