Canticum Canticorum 6

VULGATA	Біблія
1 (Sponsa)Dilectus meus descendit in hortum suum ad areolam aromatum, ut pascatur in hortis, et lilia colligat.	1 Куди пішов твій любий, найкраща між жінками? Куди звернув твій любий, щоб нам з тобою та його шукати? Молода:
2 Ego dilecto meo, et dilectus meus mihi, qui pascitur inter lilia.	2 Мій любий зійшов у сад свій до грядок пахучих пасти в садах отару та лілеї рвати.
3 (Sponsus)Pulchra es, amica mea ; suavis, et decora sicut Jerusalem ; terribilis ut castrorum acies ordinata.	3 Я — мого любого й мій любий — мій, він, що пасе отам поміж лілеями. Молодий:
4 Averte oculos tuos a me, quia ipsi me avolare fecerunt. Capilli tui sicut grex caprarum quæ apparuerunt de Galaad.	4 Гарна ти моя люба, наче Тірца, немов Єрусалим, принадна, грізна, немов загони з прапорами.
5 Dentes tui sicut grex ovium quæ ascenderunt de lavacro : omnes gemellis fœtibus, et sterilis non est in eis.	5 Відверни від мене твої очі, бо вони мене чарують. Волосся твоє мов козяче стадо, що сходить із Гілеад-гір.
6 Sicut cortex mali punici, sic genæ tuæ, absque occultis tuis.	6 Зуби твої, немов овець отара, що з купелі виходить. Кожний із них має свою пару, ані одному її не бракує.
7 Sexaginta sunt reginæ, et octoginta concubinæ, et adolescentularum non est numerus.	7 Немов розрізане надвоє яблуко-граната, твої скроні за твоїм покривалом.
8 Una est columba mea, perfecta mea, una est matris suæ, electa genetrici suæ. Viderunt eam filiæ, et beatissimam prædicaverunt ; reginæ et concubinæ, et laudaverunt eam.	8 Шістдесят цариць і вісімдесят наложниць було, а дівчат без ліку, —
9 Quæ est ista quæ progreditur quasi aurora consurgens, pulchra ut luna, electa ut sol, terribilis ut castrorum acies ordinata ?	9 одна ж єдина моя голубка, моя досконала, єдина у матері своєї, улюблена тієї, що її вродила. Побачили її дівчата й величають, цариці й наложниці і тії її вихваляють:
10 (Sponsa)Descendi in hortum nucum, ut viderem poma convallium, et inspicerem si floruisset vinea, et germinassent mala punica.	10 «Хто це, що наче рання зоря, сходить, гарна, мов місяць, ясна, мов сонце, страшна, мов військові загони з прапорцями?»
11 Nescivi : anima mea conturbavit me, propter quadrigas Aminadab.	11 В горіховий садок зійшов я, щоб подивитись на зелень у долині, щоб подивитись, чи виноград броститься, чи цвітуть яблуні ґранатові.
12 (Chorus)Revertere, revertere, Sulamitis ! revertere, revertere ut intueamur te.	12 І сам не знаю, (як то сталось): моя любов посадила мене на колісницю князя мого народу.