Лука 17

¹ Ісус сказав до своїх учнів «Неможливо, щоб не з’являлися спокуси. Однак, горе тому, через кого вони приходять.

² Ліпше такому було б, коли б млинове жорно прив’язано йому до шиї, і він був кинутий у море, ніж щоб він спокусив одне з цих малих.

³ Уважайте на себе! Коли згрішить твій брат, докори йому й, як він покається, прости йому.

⁴ І коли сім раз на день він згрішить проти тебе й сім раз повернеться до тебе та й скаже Каюсь, — прости йому.»

⁵ Апостоли сказали Господові «Додай нам віри.»

⁶ Господь же сказав «Якби ви мали віру, як зерно гірчичне, сказали б цій шовковиці Вирвися з корінням і посадися в морі, — і вона б послухала вас.

⁷ Хто з вас, мавши слугу, орача або пастуха, скаже до нього, коли він прийде з поля Іди мерщій та сідай до столу

⁸ А чи не скаже йому радше Зготуй мені щось на вечерю та підпережись мені служити, поки я буду їсти й пити, а потім ти будеш їсти й пити

⁹ Чи буде дякувати слузі (тому) за те, що виконав наказане

¹⁰ Отак і ви, як зробите все, що звелено вам, кажіть Ми слуги непотрібні, виконали те, що повинні були зробити.»

¹¹ Одного разу, простуючи до Єрусалиму, Ісус проходив між Самарією і Галилеєю.

¹² Коли він входив в одне село, вийшло йому назустріч десять прокажених, що стояли здалека.

¹³ Вони піднесли голос і казали «Ісусе, Наставнику, змилуйся над нами!»

¹⁴ Побачивши їх, він промовив «Ідіть та покажіться священикам.» І сталось, як вони йшли, очистилися.

¹⁵ Один же з них, побачивши, що видужав, повернувся, славлячи великим голосом Бога.

¹⁶ І припав лицем до ніг Ісуса, почав йому дякувати. Він був самарянин.

¹⁷ Озвавсь Ісус і каже «Хіба не десять очистилось Де ж дев’ять

¹⁸ І не знайшовся між ними, щоб повернутись, Богові хвалу воздати, ніхто інший, окрім цього чужинця»

¹⁹ І він сказав до нього «Встань, іди віра твоя спасла тебе.»

²⁰ Якже спитали його фарисеї, коли прийде Царство Боже, він відповів їм «Царство Боже прийде непомітно;

²¹ ані не скажуть Ось воно тут! — або Он там! — бо Царство Боже є між вами.»

²² Далі сказав він до учнів «Прийдуть дні, коли бажатимете побачити бодай один день Сина Чоловічого, та не побачите.

²³ Скажуть вам Ось він тут! — або Он він там! — не йдіть і не шукайте!

²⁴ Бо, як блискавка, що, блиснувши, світить з одного краю неба до другого, так буде свого дня Син Чоловічий.

²⁵ А перше він мусить багато страждати й бути відкинутим цим родом.

²⁶ Як було за днів Ноя, так буде й за днів Сина Чоловічого

²⁷ їли, пили, женилися, виходили заміж, аж до дня, коли Ной увійшов до ковчегу; і надійшов потоп, і вигубив усіх їх.

²⁸ Так само сталось і за днів Лота їли, пили, купували, продавали, садили, будували;

²⁹ та того дня, коли Лот вийшов з Содому, линуло вогнем і сіркою з неба, і всіх вигубило.

³⁰ Так само буде й того дня, як об’явиться Син Чоловічий.

³¹ Хто буде того дня на крівлі, а речі його в хаті, нехай не злізає їх узяти. А хто на полі, так само нехай не повертається назад.

³² Згадайте собі жінку Лота.

³³ Хто буде намагатися спасти своє життя, той його погубить; а хто його погубить, той збереже його живим.

³⁴ Кажу вам, тієї ночі двоє буде на однім ліжку одного візьмуть, а другого зоставлять.

³⁵ Дві жінки молотимуть укупі одну з них візьмуть, другу ж зоставлять.

³⁶ [Двоє будуть на полі одного візьмуть, а другий лишиться].»

³⁷ Тоді вони його спитали «Де, Господи» Він відповів їм «Де труп, там й орли зберуться.»