Job 41

EL LIBRO DEL PUEBLO DE DIOS	Біблія
1 Tu esperanza se vería defraudada: con sólo mirarlo quedarías aterrado.	1 «Марна була б твоя самовпевненість: | уже самий вигляд його валить на землю.
2 ¿No es demasiado feroz para excitarlo? ¿Quién podría resistir ante él	2 Хіба він не страшний, коли його збудити? Хто може перед ним устоятись?
3 ¿Quién lo enfrentó, y quedó sano y salvo? ¡Nadie debajo de los cielos!	3 Хто був напав на нього й зоставсь цілим? | Ніхто у цілій піднебесній.
4 No dejaré de mencionar sus miembros, hablaré de su fuerza incomparable.	4 Не промовчу й про його члени, | і розповім про його силу незрівнянну.
5 ¿Quién rasgó el exterior de su manto o atravesó su doble coraza?	5 Хто підняв колинебудь перед його одежі? | Хто пройшов крізь його подвійний панцер?
6 ¿Quién forzó las puertas de sus fauces? ¡En torno de sus colmillos reina el terror!	6 Хто відчинив ворота його пащі?! Кругом зубів його страх!
7 Su dorso es una hilera de escudos, trabados por un sello de piedra.	7 Спина його — щитів шереги, | замкнених щільно, мов камінною печаттю.
8 Se aprietan unos contra otros, ni una brisa pasa en medio de ellos.	8 Один до одного пристає тісно, | так, що між ними повітря не проходить.
9 Están adheridos entre sí, forman un bloque y no se separan.	9 Кожен до кожного щільно прилипає, | вени зрослись докупи нероздільно.
10 Su estornudo arroja rayos de luz, sus ojos brillan como los destellos de la aurora.	10 Чхне він — аж заблисне, | очі у нього, немов вії світанку,
11 De sus fauces brotan antorchas, chispas de fuego escapan de ellas.	11 З пельки у нього вилітають смолоскипи, | вискакують огненні іскри.
12 Sale humo de sus narices como de una olla que hierve sobre el fuego.	12 З ніздер у нього дим виходить, | мов з казана, що на вогні парує.
13 Su aliento enciende los carbones, una llamarada sale de su boca.	13 Своїм подихом він запалив би вугілля, | з пащі у нього полум’я виходить!
14 En su cerviz reside la fuerza y cunde el pánico delante de él.	14 У його шиї сидить сила, | поперед нього жах стрибає.
15 Sus carnes son macizas: están pegadas a él y no se mueven.	15 М’язи на його тілі грубі; | як натиснути на них, — не подаються.
16 Su corazón es duro como una roca, resistente como una piedra de molino.	16 Серце його тверде, мов камінь, | тверде, мов спід у жорнах!
17 Cuando se yergue, tiemblan las olas, se retira el oleaje del mar.	17 Як він устане, на хвилі страх надходить; | морські буруни геть утікають.
18 La espada lo toca, pero no se clava, ni tampoco la lanza, el dardo o la jabalina.	18 Меч ударить його й одскочить, | також і копіє, спис та стріла.
19 El hierro es como paja para él, y el bronce, como madera podrida.	19 Залізо йому — солома, | мідь — дерево трухляве.
20 Las flechas no lo hacen huir, las piedras de la honda se convierten en estopa.	20 Вистріл з лука не спонукає його до втечі, | каміння з пращі — то йому полова.
21 La maza le parece una brizna de hierba y se ríe del estruendo del sable.	21 Ціп йому, мов стеблина, | а свисне спис, то він собі сміється!
22 Tiene por debajo tejas puntiagudas, se arrastra como un rastrillo sobre el barro.	22 Під ним — черепки гострі; | неначе борона, проходить по болоті.
23 Hace hervir las aguas profundas como una olla, convierte el mar en un pebetero.	23 Під ним, мов у казані, кипить безодня, | йому море, мов горщик на пахощі.
24 Deja detrás de él una estela luminosa: el océano parece cubierto de una cabellera blanca.	24 По собі він лишає світлу стежку; | глибінь стає, мов голова сива.
25 No hay en la tierra nadie igual a él, ha sido hecho para no temer nada.	25 Рівні він на землі не має, | він створений безстрашним.
26 Mira de frente a los más encumbrados, es el rey de las bestias más feroces.	26 Він позирає на все гордо: | він цар над усіма гордими звірями!»