Luke 10

NEW JERUSALEM	Біблія
1 After this the Lord appointed seventy-two others and sent them out ahead of him in pairs, to all thetowns and places he himself would be visiting.	1 Після цього Господь призначив сімдесят двох інших і послав їх перед собою в кожне місто й місце, куди сам мав прийти.
2 And he said to them, 'The harvest is rich but the labourers are few, so ask the Lord of the harvest tosend labourers to do his harvesting.	2 Він до них промовив «Жнива великі, а робітників мало. Просіть, отже, Господа жнив, щоб послав робітників на свої жнива.
3 Start off now, but look, I am sending you out like lambs among wolves.	3 Ідіть, ось я вас посилаю, як ягнят між вовки.
4 Take no purse with you, no haversack, no sandals. Salute no one on the road.	4 Не беріть із собою ні калитки, ні торби, ні сандалів, і нікого в дорозі не вітайте.
5 Whatever house you enter, let your first words be, "Peace to this house!"	5 В який же дім не ввійшли б ви, скажіть перше Мир домові цьому!
6 And if a man of peace lives there, your peace will go and rest on him; if not, it will come back to you.	6 І коли там є котрийсь син миру, мир ваш покоїтиметься на ньому; а коли ні, до вас він повернеться.
7 Stay in the same house, taking what food and drink they have to offer, for the labourer deserves hiswages; do not move from house to house.	7 І зоставайтесь у тім домі, споживайте та пийте, що в них є достоїн бо робітник своєї нагороди. Не переходіть із хати до хати.
8 Whenever you go into a town where they make you welcome, eat what is put before you.	8 І в яке місто ви не ввійшли б, і вас приймуть, їжте, що поставлять перед вами;
9 Cure those in it who are sick, and say, "The kingdom of God is very near to you."	9 оздоровляйте в ньому хворих і кажіть їм Наблизилося до вас Царство Боже.
10 But whenever you enter a town and they do not make you welcome, go out into its streets and say,	10 Коли ж ви ввійдете в якесь місто, і вас не приймуть, то, вийшовши на їхні вулиці, скажіть
11 "We wipe off the very dust of your town that clings to our feet, and leave it with you. Yet be sure ofthis: the kingdom of God is very near."	11 Ми вам обтрушуємо й порох з вашого міста, що прилип до наших ніг; тільки знайте, що Царство Боже близько.
12 I tel you, on the great Day it wil be more bearable for Sodom than for that town.	12 Кажу вам Того дня навіть Содомові буде легше, ніж тому місту.v
13 'Alas for you, Chorazin! Alas for you, Bethsaida! For if the miracles done in you had been done inTyre and Sidon, they would have repented long ago, sitting in sackcloth and ashes.	13 Горе тобі, Хоразине! Горе тобі, Витсаїдо! Бо якби в Тирі та Сидоні сталися ті чуда, що зроблені у вас, вони б давно покаялися, сидячи у веретищі й попелі!
14 And still, it wil be more bearable for Tyre and Sidon at the Judgement than for you.	14 Та Тирові й Сидонові легше буде під час суду, ніж вам.
15 And as for you, Capernaum, did you want to be raised high as heaven? You shal be flung down tohell.	15 Та й ти, Капернауме, невже піднімешся аж до неба Аж до самого пекла провалишся!
16 'Anyone who listens to you listens to me; anyone who rejects you rejects me, and those who rejectme reject the one who sent me.'	16 Хто слухає вас, мене слухає; а хто гордує вами, мною гордує; а хто гордує мною, гордує тим, хто послав мене.»
17 The seventy-two came back rejoicing. 'Lord,' they said, 'even the devils submit to us when we useyour name.'	17 Повернулись сімдесят два з радістю, кажучи «Господи, навіть і біси коряться нам з-за твого імени.»
18 He said to them, 'I watched Satan fall like lightning from heaven.	18 Він же сказав їм «Я бачив сатану, що, наче блискавка, падав з неба.
19 Look, I have given you power to tread down serpents and scorpions and the whole strength of theenemy; nothing shal ever hurt you.	19 Ось я даю вам владу наступати на зміїв, скорпіонів і на всю ворожу силу — й ніщо вам не пошкодить.
20 Yet do not rejoice that the spirits submit to you; rejoice instead that your names are written inheaven.'	20 Одначе, не радійте тому, що духи вам коряться, але радійте тому, що ваші імена записані на небі.»
21 Just at this time, fil ed with joy by the Holy Spirit, he said, 'I bless you, Father, Lord of heaven and ofearth, for hiding these things from the learned and the clever and revealing them to little children. Yes, Father,for that is what it has pleased you to do.	21 Того часу Ісус був зрадів Святим Духом і промовив «Я прославляю тебе, Отче, Господи неба й землі, що ти втаїв це від мудрих та розумних і відкрив немовляткам. Так, Отче, бо так тобі подобалося.
22 Everything has been entrusted to me by my Father; and no one knows who the Son is except theFather, and who the Father is except the Son and those to whom the Son chooses to reveal him.'	22 Все передав мені Отець мій, і ніхто не знає, хто є Син, крім Отця, і хто є Отець, крім Сина, та кому Син схоче відкрити!»
23 Then turning to his disciples he spoke to them by themselves, 'Blessed are the eyes that see whatyou see,	23 Потім, звернувшися до самих учнів, він промовив «Щасливі очі, що бачать, що ви бачите.
24 for I tel you that many prophets and kings wanted to see what you see, and never saw it; to hearwhat you hear, and never heard it.'	24 Кажу бо вам, що багато пророків і царів хотіли бачити, що ви бачите, і не бачили, і чути, що ви чуєте, і не чули.»
25 And now a lawyer stood up and, to test him, asked, 'Master, what must I do to inherit eternal life?'	25 І ось якийсь законовчитель устав, щоб його випробувати, та й каже «Учителю, що мені робити, щоб вічне життя осягнути»
26 He said to him, 'What is written in the Law? What is your reading of it?'	26 А Ісус мовив до нього «В законі що написано Як там читаєш»
27 He replied, 'You must love the Lord your God with al your heart, with al your soul, with all yourstrength, and with al your mind, and your neighbour as yourself.'	27 Озвався той і каже «Люби Господа, Бога твого, всім серцем твоїм, усією твоєю душею і всією силою твоєю і всією думкою твоєю; а ближнього твого, як себе самого.»
28 Jesus said to him, 'You have answered right, do this and life is yours.'	28 «Ти добре відповів», сказав (Ісус), «роби це й будеш жити.»
29 But the man was anxious to justify himself and said to Jesus, 'And who is my neighbour?'	29 Та той, бажаючи себе самого виправдати, каже до Ісуса «А хто мій ближній»
30 In answer Jesus said, 'A man was once on his way down from Jerusalem to Jericho and fel into thehands of bandits; they stripped him, beat him and then made off, leaving him half dead.	30 Мовив тоді Ісус, кажучи «Один чоловік спускався з Єрусалиму до Єрихону й потрапив розбійникам, що його обдерли й побили тяжко та й пішли геть, зоставивши півмертвого.
31 Now a priest happened to be travel ing down the same road, but when he saw the man, he passed byon the other side.	31 Випадком ішов якийсь священик тією дорогою; побачив він його й, збочивши, пройшов мимо.
32 In the same way a Levite who came to the place saw him, and passed by on the other side.	32 Так само й левіт прийшов на те місце, глянув на нього й пройшов мимо.
33 But a Samaritan travel er who came on him was moved with compassion when he saw him.	33 Але один самарянин, що був у дорозі, зненацька надійшов (на нього) й, побачивши його, змилосердився.
34 He went up to him and bandaged his wounds, pouring oil and wine on them. He then lifted him ontohis own mount and took him to an inn and looked after him.	34 Він приступив до нього, перев’язав йому рани, полив їх оливою і вином; потім посадив його на власну скотину, привів до заїзду й доглянув за ним.
35 Next day, he took out two denari and handed them to the innkeeper and said, "Look after him, andon my way back I wil make good any extra expense you have."	35 На другий день він вийняв два динари, дав їх господареві й мовив Доглядай за ним, і те, що витратиш на нього більше, я заплачу тобі, коли повернуся.
36 Which of these three, do you think, proved himself a neighbour to the man who fel into the bandits'hands?'	36 Хто з оцих трьох, на твою думку, був ближнім тому, що потрапив розбійникам у руки»
37 He replied, 'The one who showed pity towards him.' Jesus said to him, 'Go, and do the sameyourself.'	37 Він відповів «Той, хто вчинив над ним милосердя.» Тоді Ісус сказав до нього «Іди і ти роби так само.»
38 In the course of their journey he came to a vil age, and a woman named Martha welcomed him intoher house.	38 Коли ж вони були в дорозі, він увійшов в одне село, і якась жінка, Марта на ім’я, прийняла його в хату.
39 She had a sister called Mary, who sat down at the Lord's feet and listened to him speaking.	39 Була ж у неї сестра що звалася Марія; ця, сівши в ногах Господа, слухала його слова.
40 Now Martha, who was distracted with all the serving, came to him and said, 'Lord, do you not carethat my sister is leaving me to do the serving al by myself? Please tel her to help me.'	40 Марта ж клопоталась усякою прислугою. Наблизившись, каже «Господи, чи тобі байдуже, що сестра моя лишила мене саму служити Скажи їй, щоб мені допомогла.»
41 But the Lord answered, 'Martha, Martha,' he said, 'you worry and fret about so many things,	41 Озвався Господь до неї і промовив «Марто, Марто, ти побиваєшся і клопочешся про багато,
42 and yet few are needed, indeed only one. It is Mary who has chosen the better part, and it is not to betaken from her.'	42 одного ж потрібно. Марія вибрала кращу частку, що не відніметься від неї.»